Захар'євський Олександр Миколайович
| Захар'євський Олександр Миколайович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Народився | 1894 Санкт-Петербург | ||||
| Помер | 1965 Ленінград | ||||
| Країна |  Російська імперія→ СРСР | ||||
| Національність | росіянин | ||||
| Діяльність | фізик | ||||
| Alma mater | Петроградський університет | ||||
| Галузь | фізика | ||||
| Заклад | Державний оптичний інститут | ||||
| Вчене звання | член-кореспондент Академії артилерійських наук СРСР | ||||
| Науковий ступінь | доктор технічних наук | ||||
| Науковий керівник | Dmitry Rozhdestvenskyd | ||||
| Відомий завдяки: | спеціаліст в галузі оптичних приладів | ||||
| Нагороди |
| ||||
Захар'євський Олександр Миколайович (нар. 1894 — пом. 1965) — радянський вчений, спеціаліст з прикладної оптики, доктор технічних наук (1935), професор (1936), член-кореспондент Академії артилерійських наук СРСР (1947), лауреат Сталінської премії (1949).
Народився у 1894 році.
У 1920 році закінчив фізико-математичний факультет Петроградського університету. Ще студентом був запрошений директором Державного оптичного інституту Д. С. Рождественським до роботи в інституті. Проте, незабаром, був мобілізований до Червоної Армії, де прослужив до 1924 року. Брав участь у Північній експедиції Головного гідрографічного управління Військово-Морського Флоту.
Після демобілізації його призначили керівником фізичної лабораторії Ленінградського заводу оптичного скла (ЛенЗОС), що перебував під безпосереднім науковим керівництвом ДОІ. Виконав ряд досліджень, направлених на поліпшення параметрів оптичного скла, в тому числі в процесі його варки та охолодження, що дозволило значною мірою збільшити вихід готової продукції[1].
У 1928 році організував у ДОІ лабораторію з дослідження та розробки оптичних дальномірів, необхідних для армії та флоту. В стислі строки провів із співробітниками великий обсяг досліджень, на основі яких склав курс лекцій[2] і читав його у Військовій академії РСЧА ім. Ф. Е. Дзержинського, а з 1930 року — в ЛІТМО. Підготував для видання у 1933–1934 рр. двохтомник по управлінню військовими оптичними дальномірами[3]. Здійснював наукове супроводження їхнього серійного виробництва.
У 1934 році знову був переведений на ЛенЗОС для розробки спостережних та інших приладів військового призначення[4]. В результаті дворічної роботи Захар'євському вдалося виявити недоліки типового розрахунку оптичних систем і разом зі співробітниками розробити перший зразок спостережного приладу з високою якістю зображення.
У 1935 році Захар'євському без захисту дисертації була присуджена ступінь доктора технічних наук. У тому ж році йому було доручено організувати лабораторію для створення та відпрацювання серійного виробництва перших радянських біологічних, металографічних та поляризаційних мікроскопів. До початку 1937 року лабораторія вже була в змозі допомагати промисловості у випуску світлових мікроскопів різноманітного призначення. Це звільнило країну від імпорту мікроскопів масового споживання.
У 1936–1941 роках — завідувач кафедрою оптико-механічних приладів ЛІТМО. Декан факультету «3» (Оптичного факультету) в 1941–1942 Роках. З початку радянсько-німецької війни по 1942 рік (до від'їзду інституту в евакуацію) — начальник оптико-збірного цеху, в якому ремонтували біноклі, гарматні панорами, зенітні візири, стереотруби, перископи та інші прилади, які надходили з фронту. В евакуації, а потім до 1950 року, продовжував науково-педагогічну діяльність в ЛІТМО. Читав лекції з конструкції оптичних приладів, їхньої збірки, юстування та використанню. Засновник науково-педагогічних шкіл інституту з наукових основ конструювання та юстування оптико-електронних приладів, прикладної та обчислювальної оптики.
В 1949 році колективу в складі О. М. Захар'євського, М. М. Русинова та інших присуджена Сталінська премія 3-го ступеня за створення нових зразків оптичних приладів.
В 50-ті роки розробляв теорію інтерферометрів — порівняно мало вивченого нового класу оптичних приладів. Результати викладені в його монографії «Интерферометры»[5], перевиданої в Китаї у 1957 році.
У 1950 році повернувся в ДОІ і у 1951 році очолив лабораторію мікроскопії. Брав участь у створенні та освоєнні промисловістю сім'ї мікроскопів для оснащення лабораторій Московського університету. Під керівництвом Захар'євського були розроблені десятки нових типів мікроскопів — біологічних універсальних, поляризаційних, інтерферометричних та інших[6][7][8][9].
Протягом багатьох років був членом редколегії журналу «Оптико-механическая промышленность».
О. М. Захар'євський помер в 1965 році на 72-му році життя.
- ↑ Захарьевский А. Н. Способ определения малых разностей показателей преломления и дисперсий оптических стёкол // Труды ГОИ. — Л., 1929. — Т. 5. — № 47. (рос.)
- ↑ Захарьевский А. Н. Короткобазные оптические дальномеры. — Л., 1932. — 152 с. (рос.)
- ↑ Захарьевский А. Н. Военные оптические дальномеры. Вып. 1, 1933, 233 с.; вып. 2, 1934, 189 с. (рос.)
- ↑ Захарьевский А. Н. Новейшие типы военных оптических дальномеров. — Л.-М., 1935. — 48 с. (рос.)
- ↑ Захарьевский А. Н. Интерферометры. — М., 1952. — 296 с. (рос.)
- ↑ Захарьевский А. Н. Современное состояние микроскопостроения // Вопросы микроскопии. Сб. статей. — М-Л., 1956. — С. 5-7. (рос.)
- ↑ Захарьевский А. Н. Интерференционные биологические микроскопы // Труды ГОИ. — Л., 1960. — Т. 27. — № 126. — С. 3-23. (рос.)
- ↑ Поляков Н. И. Александр Николаевич Захарьевский = 50 лет Государственного оптического института им. С. И. Вавилова (1918–1968). Сборник статей / Отв. ред. М. М. Мирошников. — Л.: Машиностроение, 1968. — С. 702–705. — 708 с. — 2100 экз. (рос.)
- ↑ Кто есть кто в ГОИ: Биографический справочник / Ред. М. М. Мирошников. Часть I — СПб.: ВНЦ «ГОИ им. С. И. Вавилова», 1998. — 108 с. — С.63. (рос.)