Перейти до вмісту

Захарій Святополк-Четвертинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Захарій Святополк-Четвертинський
Народивсяневідомо
Волинське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Помер15 серпня 1649(1649-08-15)[1]
Зборівська битва, Річ Посполита[1]
КраїнаРіч Посполита
ПосадаQ114633678?[1]
РідСвятополк-Четвертинські[2]
БатькоГригорій Святополк-Четвертинський[3]
МатиQ127513805?[3]
ДітиГедеон (Святополк-Четвертинський)

Захарій Святополк-Четвертинський (? — бл. 15 серпня 1649, під Зборовом) — військовик, урядник Речі Посполитої руського (українського) походження.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син луцького підсудка Григорія та його дружини Маріанни Вкринської, дідич Старої Четвертні[4], представник роду руських князів, що виводиться від київського князя Святополка Ізяславича[5].

Уперше згаданий у збережених документах за 1626 рік: під командуванням Стефана Хмелецького воював проти татар у битві біля Білої Церкви. 1629 року бився проти них під Коденицею (Kodenica), Підгайцями, Доброводами; воював протягом наступних років.

Брав участь: 1630 року в придушенні повстання Тараса Трясила під командуванням Станіслава Конєцпольського, певну роль відіграв в укладенні Переяславської угоди 1630; 1633 битви з турками під Сасовим Рогом, Панівцями. Потім став реєстровим козаком (пол. J. K. M. Wojsko Ukrainne), брав участь у битві з повстанцями Павлюка, облозі Боровиці після Кумейківської битви, в 1638 році проти Якова Острянина, Дмитра Гуні, у Жовнинській битві. У 1644 році під Охматовом був легко поранений у битві проти татар Тугай-бея.

Вільний від битв час присвячував господарству, кільком майновим процесам в судах з сусідами, родиною, релігійним, політичним справам. Противник Берестейської унії з РКЦ, підтримував неуніятів. У заповіті Петра Могили згаданий як один з найвірніших синів східного обряду, отримав запис, похвалу. В 1647 разом з батьком підписав вибір Київським митрополитом Сильвестра Косова.

У 1629—1630 роках — збирач податків Волинського воєводства, з 1638 року староста ратиборський, в 1643, за сприяння канцлера Альбрехта Радзивілла — луцький підсудок. Хотів стати луцьким суддею, що в 1645 році не вдалось; через це кілька років поспіль на луцьких сеймиках чинив авантюри (часом криваві). Підписав вибори королів як посол Волинського воєводства: 1632 — Владислава IV, 1648 — Яна II.

Один з довірених Адама Кисіля під час Хмельниччини, на початку 1649 року як один з комісарів РП їздив до Чигирина — резиденції Б. Хмельницького — повідомити про прибуття[6] (мав таємні місії), через що непосвяченими в таємницю був звинувачений в зраді інтересів Речі Посполитої. Перебував у обложеному козаками Збаражі, бився під Зборовом, де помер від отриманих 15 серпня ран.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дружина — Регіна Хреницька (донька Михайла[7]); діти: три доньки, сини

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. WolskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 88. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
  2. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 47.
  3. а б Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 46.
  4. Latacz E. Czetwertyński-Światopełk Zacharijasz… — S. 367.
  5. Dobrowolska W. Czetwertyński-Światopełk (Czetwerteński) Hryhory książę (†1651) // Polski Słownik Biograficzny]]. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1938. — T. IV/2, zeszyt 17. — S. 362. (пол.)
  6. Новицький І. Адам Кисіль, воєвода київський… — С. 351.
  7. Książęta Czetwertyńscy (02) [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  8. Latacz E. Czetwertyński-Światopełk Zacharijasz… — S. 368.
  9. Korduba M. Czetwertyński-Światopełk Grzegorz Gedeon (†1690) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1938. — T. IV/2, zeszyt 17. — S. 361—362. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Latacz E. Czetwertyński-Światopełk Zacharijasz // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1938. — T. IV, zeszyt 16. — S. 367—368. (пол.)
  • Новицький І. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 319—382. — ISBN 5-319-01072-9. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]