Хвороба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Захворювання)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хвороба (значення).
"Хвора дівчина", 1882, Національна галерея Данії
Карти поширення деяких інфекційних хвороб у світі
Карта поширення туберкульозу на 2008 рік. Щільність нових виявлених випадків туберкульозу щороку, 22 країни, що згідно з даними ВООЗ, становить 80% всіх нових випадків хвороби
Кількість осіб із позитивним статусом ВІЛ/СНІД на 2008 рік
Захворюваність на гепатит B станом на 2005 рік
Захворюваність на гепатит A станом на 2005 рік
Захворюваність на малярію станом на 2005 рік

Хворо́ба[1], або захво́рювання[2], неду́га[3] (заст. розм. бо́лість[4], діал. хоро́ба[5]) — специфічний аномальний стан, який негативно впливає на структуру або функцію всього організму або його частини і не пов'язаний безпосередньо з будь-якою зовнішньою травмою[6][7]. Хворобу часто називають медичним станом, пов'язаним з певними ознаками та симптомами. Хвороба може бути спричинена зовнішніми факторами, такими як патогени, або внутрішніми дисфункціями. Наприклад, внутрішні дисфункції імунної системи можуть спричинити різноманітні захворювання, включаючи різні форми імунодефіциту, гіперчутливості, алергії та автоімунних розладів.

У людей термін хвороба часто використовується в більш широкому сенсі для позначення будь-якого стану, який викликає біль, дисфункцію[en], страждання, соціальні проблеми або смерть ураженої особи, або подібні проблеми для тих, хто контактує з особою. У цьому ширшому розумінні цей термін іноді включає травми, інвалідність, розлади, синдроми, інфекції, ізольовані симптоми, девіантну поведінку, та нетипові варіації[en] структури та функції, тоді як в інших контекстах і для інших цілей елементи цього списку можна вважати різними категоріями. Хвороби можуть впливати на людей не лише фізично, а й психічно, оскільки зараження хворобою та життя з нею може змінити погляди ураженої людини на життя.

Смерть внаслідок хвороби називається смертю з природних причин[en]. Існує чотири основних типи захворювань: інфекційні захворювання, захворювання, пов'язані з неправильним харчуванням, спадкові захворювання (включаючи як генетичні, так і негенетичні спадкові захворювання), і фізіологічні захворювання. Захворювання також можна класифікувати іншими способами, наприклад, інфекційні та неінфекційні[en] захворювання. Найбільш смертоносними захворюваннями серед людей є ішемічна хвороба серця (перешкода кровотоку), за якою йдуть цереброваскулярні хвороби та інфекції нижніх дихальних шляхів[en][8]. У розвинутих країнах захворюваннями, які спричиняють найбільше недуг, є нервово-психічні стани, такі як депресія та тривога.

Дослідження хвороби називається патологією,яка включає вивчення етіології або причини.

Термінологія

[ред. | ред. код]

Поняття

[ред. | ред. код]

У багатьох випадках такі терміни, як хвороба, розлад, захворюваність, недуга та захворювання використовуються як синоніми; однак є ситуації, коли конкретні терміни вважаються кращими для використання[9].

Хвороба
Термін хвороба (англ. disease) в широкому сенсі означає будь-який стан, який порушує нормальне функціонування організму. З цієї причини хвороби пов'язують з порушенням нормальних гомеостатичних процесів організму[10]. Зазвичай цей термін використовується для позначення конкретно інфекційних захворювань, які є клінічно вираженими захворюваннями, що є результатом присутності патогенних мікробних агентів, включаючи віруси, бактерії, грибки, найпростіші, багатоклітинні організми та аберантні білки, відомі як пріони. Інфекція або колонізація, яка не спричиняє та не призводить до клінічно вираженого порушення нормального функціонування, наприклад, наявність звичайних бактерій та дріжджових грибків у кишки або віруса-пасажира[en], не вважається хворобою. Навпаки, інфекція, яка протікає безсимптомно протягом інкубаційного періоду, але очікується, що симптоми з'являться пізніше, зазвичай вважається хворобою. Неінфекційні захворювання[en] — всі інші захворювання, включаючи більшість форм раку, хвороби серця та генетичні захворювання.
Набута хвороба
Набута хвороба (англ. acquired disease) — це хвороба, яка виникла в певний момент протягом життя, на відміну від хвороби, яка вже була наявна при народженні, тобто вродженої хвороби. Набута звучить так, ніби це може означати «підхоплену через зараження», але насправді це просто означає придбану через деякий час після народження хворобу. Також може здатися, що це може означати вторинне захворювання, але набута хвороба може бути первинним захворюванням.
Гостре захворювання
Гостре захворювання (англ. acute disease) — короткочасне (гостре[en]) захворювання; термін іноді також означає фульмінантний[en] характер захворювання
Хронічний стан або хронічне захворювання
Хронічне захворювання[en] (англ. chronic disease) — захворювання, яке зберігається протягом тривалого часу, часто протягом принаймні шести місяців, але може також включати захворювання, які, як очікується, триватимуть протягом усього природного життя людини.
Вроджений розлад або вроджене захворювання
Вроджений розлад (англ. congenital disorder) — розлад, який присутній при народженні. Часто є генетичним захворюванням або розладом і може передаватися у спадок. Може також бути наслідком перинатальної інфекції, отриманої від матері, наприклад ВІЛ/СНІД.
Генетичні хвороби
Генетичні хвороби або розлади (англ. genetic disease) викликані однією або кількома генетичними мутаціями. Часто передається у спадок, але деякі мутації є випадковими та de novo.
Спадкові захворювання
Спадкові захворювання (англ. hereditary disease) — тип генетичної хвороби, спричиненої генетичними мутаціями, які є спадковими (і можуть передаватись у родинах)
Ятрогенна хвороба
Ятрогенна хвороба (англ. iatrogenic disease) (або стан) викликана медичним втручанням, або як побічний ефект лікування, або як непередбачений результат.
Ідіопатичне захворювання
Ідіопатичне захворювання[en] (англ. idiopathic disease) має невідому причину або джерело. З розвитком медичної науки деякі захворювання з абсолютно невідомими причинами були пояснені, тому вони втратили свій ідіопатичний статус. Наприклад, коли були виявлені мікроби, стало відомо, що вони є причиною інфекції, але конкретні мікроби та хвороби не були пов'язані між собою. В іншому прикладі відомо, що автоімунітет є причиною деяких форм цукрового діабету 1 типу, хоча конкретні молекулярні шляхи, за допомогою яких він діє, ще не зрозумілі. Також відомо, що певні фактори пов'язані з певними захворюваннями; однак асоціація не обов'язково означає причинно-наслідковий зв'язок. Наприклад, третій фактор може спричиняти як хворобу, так і пов'язані з нею явища.
Невиліковна хвороба
Хвороба, яку неможливо вилікувати (англ. incurable disease). Невиліковні хвороби не обов'язково є такими, що призводять до смерті[en], і іноді симптоми хвороби можна настільки пом'якшити, що хвороба практично не впливає на якість життя.
Первинне захворювання
Первинне захворювання (англ. primary disease) — це захворювання, яке є першопричиною, на відміну від вторинного захворювання, яке є наслідком[en] або ускладненням, викликаним первинним захворюванням. Наприклад, застуда є первинним захворюванням, а нежить є можливим вторинним захворюванням або наслідком[en]. Лікар повинен визначити, яке первинне захворювання, застуда або бактеріальна інфекція, викликає у пацієнта вторинну нежить коли приймає рішення про призначення антибіотиків.
Вторинне захворювання
Вторинне захворювання (англ. secondary disease) — це захворювання, яке є наслідком[en] або ускладненням попереднього захворювання, що є причиною, яке називають первинним захворюванням або просто основною причиною (першопричиною). Наприклад, бактеріальна інфекція може бути первинною, коли здорова людина піддається впливу бактерій і заражається, або вона може бути вторинною по відношенню до первинної причини, яка робить організм вразливим до інфекції. Наприклад, первинна вірусна інфекція яка послаблює імунну систему може призвести до вторинної бактеріальної інфекції. Подібним чином первинний опік, який створює відкриту рану, може стати точкою входу для бактерій і призвести до вторинної бактеріальної інфекції.
Термінальна хвороба
Термінальна хвороба (англ. terminal disease) — хвороба, яка, як очікується, неминуче призведе до смерті. Раніше СНІД вважався термінальною хворобою; зараз СНІД невиліковний, але за допомогою ліків його можна тримати під контролем необмежений час.
Захворювання
Терміни захворювання (англ. illness) і недуга (англ. sickness) зазвичай використовуються як синоніми хвороби; однак термін «хвороба» іноді використовується для позначення конкретного досвіду пацієнта щодо його хвороби[11][12][13][14]. У цій моделі людина може мати захворювання, не будучи хворою (мати об'єктивно визначений, але безсимптомний[en] медичний стан, такий як субклінічна інфекція[en] або мати клінічно очевидні порушення фізичного стану, але не відчувати хвороби чи стресу), почуватися недобре але не бути хворим (наприклад, коли людина сприймає звичайний досвід як медичний стан або медикалізує ситуацію в своєму житті, не пов'язану з хворобою, наприклад, людина, яка почувається погано через збентеження, і яка інтерпретує ці почуття як хворобу, а не як нормальні емоції). Симптоми хвороби часто є не прямим результатом інфекції, а сукупністю еволюційних реакцій[en] — хворобливої ​​поведінки[en] організму, яка допомагає очистити інфекцію та сприяти одужанню. Такі аспекти хвороби можуть включати млявість, депресію, втрату апетиту, сонливість, гіпералгезію[en] та нездатність зосередитися[15][16][17].
Розлад
Розлад (англ. disorder) — це функціональна аномалія або порушення, яке може проявлятися (або не проявлятися) певними ознаками та симптомами. Медичні розлади можна розділити на психічні розлади, фізичні розлади[en], генетичні розлади, емоційні та поведінкові розлади[en] та функціональні розлади[en][18]. Термін розлад часто вважається більш нейтрайльним і менш стигматизуючим, ніж терміни хвороба або захворювання, і тому є кращою термінологією за деяких обставин[19]. У застосуванні до сфери психічного здоров'я термін психічний розлад використовується як спосіб визнання складної взаємодії біологічних, соціальних і психологічних факторів у психіатричних станах; однак термін розлад також використовується в багатьох інших галузях медицини, насамперед для визначення фізичних розладів, які не спричинені інфекційними організмами, наприклад, метаболічних розладів.

Еволюція поняття

[ред. | ред. код]

Розвиток загальних уявлень про хворобу змінювався впродовж історії розвитку самої медицини. Давньогрецький лікар Гіппократ причиною хвороби вважав неправильне змішання чотирьох основних рідин організму: крові, слизу, жовчі жовтої та чорної (венозна кров). Приблизно в той самий час на основі атомістичного вчення Демокріта виникло уявлення, що хвороба розвивається внаслідок зміни форми атомів і їхнього неправильного розташування.

Наприкінці старої, на початку нової ери і особливо у Середньовіччі з'явилися ідеалістичні погляди на вчення про хворобу, згідно з якими душа, або особливий вид життєвої сили («архе»), визначає боротьбу організму зі змінами, викликаними хворобою. Матеріалістичні погляди на хворобу у Середньовіччі розвивав Ібн Сіна (виникнення хвороби під впливом невидимих істот, роль конституції організму).

У XVII—XIX століттях великий внесок у вчення про хворобу внесли Джованні Баттиста Морганьї (думка про зв'язок хвороби з анатомічними змінами в органах), Марі Франсуа Ксав'є Біша (опис патологоанатомічної картини ряду хвороб), Рудольф Вірхов (теорія целлюлярної патології), Клод Бернар (хвороба — порушення гомеостазу організму). С. П. Боткін, В. В. Пашутін, І. П. Павлов, О. О. Остроумов пов'язували хворобу із порушенням умов існування людини й розвивали уявлення про хворобу на основі ідеї нервизму.

Незважаючи на велику кількість робіт із проблеми хвороби, це поняття досі не є точно детермінованим. Деякі автори заперечують якісні особливості хвороби у порівнянні зі здоров'ям. Так, О. О. Богомолець висловлював думку, що хвороба не створює в організмі нічого істотно нового. Інші включають у поняття «хвороба» лише біологічні закономірності. За П. Д. Горизонтовим, хвороба являє собою загальну складну реакцію, що виникає в результаті порушення взаємовідносин організму і середовища. Хвороба супроводжується розвитком патологічних процесів, що представляють місцеві прояви загальної реакції організму. У працях І. В. Давидовського відстоюється положення, згідно з яким, не існує принципових відмінностей між фізіологією і патологією. Патологічні процеси і хвороба, на його думку, — всього лише особливості пристосувальних процесів, пов'язаних зі суб'єктивним стражданням. Відповідно до концепції Ганса Сельє про загальний адаптаційний синдром, хвороба являє собою напругу («стрес»), який виникає в організмі під впливом на нього надзвичайного подразника.

Причини розвитку хвороб

[ред. | ред. код]

Причинами хвороби стають патологічні процеси, спричинені патогенним(и) факторами таких груп:

Періоди розвитку хвороби

[ред. | ред. код]

У клінічному перебігу гострої хвороби виділяють три періоди:

При хронічній хворобі подібний поділ не характерний, у клінічному перебігу хвороби чергуються фази загострення та ремісії.

Класифікація хвороб людини

[ред. | ред. код]
Див. також: Список кодів МКХ-10 та Міжнародний класифікатор хвороб

Класифікація хвороб людини проводиться за такими критеріями:

  • за характером перебігу (гострі та хронічні захворювання);
  • за рівнем, на якому в організмі виявляються специфічні патологічні зміни при хворобі (молекулярні, хромосомні, клітинні та тканинні, органні, захворювання всього організму);
  • за етіологічним фактором (хвороби, які спричинюють механічні, фізичні, хімічні, біологічні або психогенні фактори);
  • за способом їхнього лікування (терапевтичні, хірургічні та інші);
  • за віковими або статевими відмінностями (гінекологічні, дитячі) тощо.

Найбільш прийнятим вважається нозологічний принцип, тобто така класифікація хвороб, в основу якої покладено угруповання хвороб за родинними ознаками. Необхідно зазначити, що жодна з існуючих класифікацій не є повністю задовільною. Так, при класифікації за нозологічним принципом пневмонію, наприклад, можна віднести до захворювань органів дихання, до інфекційних хвороб і до алергічних станів. Створення сучасної класифікації хвороб представляє найважливішу задачу теоретичної та практичної медицини.

Тягар хвороби

[ред. | ред. код]

Тягар хвороби (англ. Disease burden) — поняття, введене Всесвітньою організацією охорони здоров'я, що слугує економіко-соціальне вираженням наслідків і проблем, спричинених хворобою[20]. Із поняття «тягар хвороби» випливає поняття YLD (англ. years lost due to disability) — років, втрачених через непрацездатність. Так, за даними ВООЗ, 2004 року найголовнішою причиною, що впливала на YLD як чоловіків, так і жінок, були значні депресивні розлади[21]. Також за підрахунками ВООЗ, тільки за 2004 рік через передчасну смерть було втрачено 932 млн років потенційного життя, водночас безпосередньо від хвороби чи пошкоджень втрачено 1,5 млрд років[22]. При настанні хвороби можливо скористатися послугами страхової компанії щодо страхової медицини або медичного страхування.

ВООЗ також розраховує два показники якості життя — Втрачені роки потенційного життя (англ. Years of potential life lost або YPLL), Якість життя з поправкою на рік (англ. Quality-adjusted life year або QALY) та Роки життя, скориговані за непрацездатністю (англ. Disability-adjusted life year або DALY). Нижче наведено таблицю залежності цих показників від деяких груп хвороб:

Категорія хвороб Відсоток YPLL у світі[22] Відсоток DALY у світі[22] Відсоток YPLL в Європі[22] Відсоток DALY в Європі[22] Відсоток YPLL у США та Канаді[22] Відсоток DALY у США та Канаді[22]
Інфекційні захворювання та паразитичні хвороби, особливо нижніх дихальних шляхів, діарея, СНІД, туберкульоз і малярія 37 % 26 % 9 % 6 % 5 % 3 %
Психоневрологічні захворювання, в тому числі значний депресивний розлад 2 % 13 % 3 % 19 % 5 % 28 %
Фізичні травми, особливо внаслідок транспортних аварій 14 % 12 % 18 % 13 % 18 % 10 %
Серцево-судинні захворювання, головним чином гострий інфаркт міокарда та інсульти 14 % 10 % 35 % 23 % 26 % 14 %
Смерть через передчасне народження та перинатальні смерті 11 % 8 % 4 % 2 % 3 % 2 %
Злоякісні пухлини 8 % 5 % 19 % 11 % 25 % 13 %

Важливою передумовою профілактики багатьох хвороб є здоровий спосіб життя — правильне харчування, мінімальне вживання алкоголю, дотримання правил і норм гігієни, наявність нешкідливих умов на роботі й удома, фізична активність заради зміцнення здоров'я.

Див. також

[ред. | ред. код]
Хвороба
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Медицина»
wikt: Означення у Вікісловнику?
q: Цитати у Вікіцитатах?
CMNS: Хвороба у Вікісховищі?

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Хвороба / Хороба // Ганна Дидик-Меуш. Українська медицина. Історія назв. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2008. — С. 119—128. ISBN 978-966-02-5048-2.
  2. ↑ Захворювання // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  3. ↑ Недуга // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Болість // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. ↑ хороба // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. ↑ "Disease" на вебсайті Dorland's Medical Dictionary
  7. ↑ White, Tim (19 December 2014). What is the Difference Between an "Injury" and "Disease" for Comcare Commonwealth Compensation Claims? (англ.). Tindall Gask Bentley. Архів оригіналу за 27 October 2017. Процитовано 6 November 2017.
  8. ↑ What is the deadliest disease in the world? (англ.). WHO. 16 May 2012. Архів оригіналу за 17 December 2014. Процитовано 7 December 2014.
  9. ↑ Mental Illness – Glossary (англ.). US National Institute of Mental Health[en]. Архів оригіналу за 28 May 2010. Процитовано 18 April 2010.
  10. ↑ Regents Prep: Living Environment: Homeostasis (англ.). Oswego City School District Regents Exam Prep Center. Архів оригіналу за 25 October 2012. Процитовано 12 November 2012.
  11. ↑ illness. Dorland's Medical Dictionary for Health Consumers. Elsevier. 2007. Архів оригіналу за 7 November 2017. Процитовано 6 November 2017 — через medical-dictionary.thefreedictionary.com.
  12. ↑ "sickness" на вебсайті Dorland's Medical Dictionary
  13. ↑ Emson HE (April 1987). Health, disease and illness: matters for definition. CMAJ[en] (англ.). 136 (8): 811—13. PMC 1492114. PMID 3567788.
  14. ↑ McWhinney IR (April 1987). Health and disease: problems of definition. CMAJ (англ.). 136 (8): 815. PMC 1492121. PMID 3567791.
  15. ↑ Hart BL (1988). Biological basis of the behavior of sick animals. Neurosci Biobehav Rev[en] (англ.). 12 (2): 123—37. doi:10.1016/S0149-7634(88)80004-6. ISSN 0149-7634. PMID 3050629. S2CID 17797005.
  16. ↑ Johnson R (2002). The concept of sickness behavior: a brief chronological account of four key discoveries. Veterinary Immunology and Immunopathology[en] (англ.). 87 (3–4): 443—50. doi:10.1016/S0165-2427(02)00069-7. PMID 12072271.
  17. ↑ Kelley KW, Bluthe RM, Dantzer R, Zhou JH, Shen WH, Johnson RW, Broussard SR (2003). Cytokine-induced sickness behavior. Brain Behav Immun[en] (англ.). 17 (Suppl 1): S112—18. doi:10.1016/S0889-1591(02)00077-6. PMID 12615196. S2CID 25400611.
  18. ↑ Disorder. www.cancer.gov (англ.). National Cancer Institute. Процитовано 23 квітня 2024.
  19. ↑ Sefton, Phil (21 November 2011). Condition, Disease, Disorder. AMA Style Insider (англ.). American Medical Association. Архів оригіналу за 20 August 2019. Процитовано 20 August 2019.
  20. ↑ World Health Organization (WHO). Practical guidance for assessment of disease burden at national and local levels. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 30 січня 2009.
  21. ↑ World Health Organization (WHO) (2004). The global burden of disease: 2004 update, Part 3, Disease incidence, prevalence and disability (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 30 січня 2009.
  22. ↑ а б в г д е ж World Health Organization. Disease and injury regional estimates for 2004. [Архівовано 24 грудня 2010 у Wayback Machine.] Standard DALYs (3 % discounting, age weights). DALY spreadsheet, YLL spreadsheet.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Горизонтов П. Л. Вопросы патологической физиологии в трудах И. П. Павлова. — М., 1952.
  • Давыдовский И. В. Проблемы причинности в медицине (Этиология). — М., 1962.
  • Петров И. Р., Лемус В. Б. Общее учение о болезни // Многотомное руководство по патологической физиологии. — М., 1966. — Т. 1.
  • А. П. Казанцев, В. С. Матковский. Справочник по инфекционным болезням. — М. : Медицина, 1979. — С. 46-50.
  • Руководство по инфекционным и паразитарным болезням / под ред. В. И. Покровского и К. М. Лобана. — М. : Медицина, 1986. — С. 306.

Додаткова література

[ред. | ред. код]
  • Невідкладні стани / Регеда М. С., Кресюн В. Й., Фрайт В. М. — Львів: Магнолія, 2008. — 844 с.
  • Хроніосептичні хвороби внутрішніх органів / Олійник С. Ф., Федорів Я.-Р. М. — Львів, 2009.— 460 с.
  • Шкірні ознаки внутрішніх та інфекційних хвороб в практиці сімейного лікаря. Навчальний посібник / За редакцією Є. Х. Заремби, А. В. Циснецької. — Львів, 2014. — 184 с., іл.

Посилання

[ред. | ред. код]
Хвороба
у сестринських Вікіпроєктах
q: Цитати у Вікіцитатах?
CMNS: Файли у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хвороба&oldid=43803628