Перейти до вмісту

Захисник землі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
2016 Марш «Стій зі стоячим роком». Серед лозунгів «Ми тут, щоб захищати» і «Захищати землю».

Захисник/захисниця землі або захисник/хахисниця навколишнього середовища – активіст чи активістка, який чи яка працює над захистом екосистем та прав людини на безпечне, здорове навколишнє середовище.[1][2][3] Часто захисники та захисниці є членами корінних громад, які захищають землі предків від забруднення, виснаження або знищення.[1][4]

Корінні народи можуть вважати землю та її ресурси священними, а турбота про землю вважається обов’язком, який шанує предків, нинішніх народів і майбутніх поколінь.[5]

Захисники та захисниці землі зазнають жорсткого переслідування з боку потужних політичних і корпоративних альянсів, які отримують прибуток від видобутку ресурсів. що в свою чергу може призвести до забруднення. Рада ООН з прав людини визначила, що захисники та захисниці землі є «серед тих правозахисників, які найбільше піддаються ризику».[1]

Етимологія

[ред. | ред. код]
Захисники та захисниці землі та води індіанської резервації Стендінг-Рок у 2016 році.

Під час протестів у 2016 році до газопроводу Дакоти члени індіанської резервації Стендінг-Рок заблокували будівництво газогону, щоб захистити землю та водопостачання племені. Ці зусилля на низовому рівні призвели до сотень арештів і сутичок з поліцією та солдатами Національної гвардії. Негативні статті описували захисників та захисниць землі корінного населення як «протестувальників», цей термін засуджували багато екологічних активістів та активісток.

Екологічний активіст і актор Даллас Голдтут з Корінної екологічної мережі розкритикував термін «протестувальник», заявивши, що слово «протестувальник» є негативним і означає, що корінні люди злі, жорстокі або надмірно оберігають ресурси.[6]

Натомість члени руху називають себе «захисниками/захисницями землі», термін, який підкреслює пацифізм і відповідальність за турботу про землі предків, які можуть бути частиною спадщини захисника чи захисниці.[7]

Покровителька земель інуїтів - лабрадорів Деніз Коул заявила: «Я дуже вірую, коли приймаю ліки, коли беру барабан, те, що колоніальний закон називає протестом, я вважаю церемонією».[8]

Історія

[ред. | ред. код]

Смертельні земельні конфлікти в Гондурасі почалися з початку 1990-х років.[9]

Роль і активність

[ред. | ред. код]

Захисники та захисниці землі відіграють активну і все більш помітну роль у діях, спрямованих на захист, пошану та проголошення важливості землі. Існують тісні зв’язки між рухом захисників та захисниць води, рухом захисників землі та природоохоронною активністю корінного населення.[10][11] Захисники землі протистоять встановленню трубопроводів, промисловості викопного палива,[12] знищенню території для розвитку, наприклад сільського господарства або житлового будівництва, а також діяльності з видобутку ресурсів, як-от фракінг, оскільки ці дії можуть призвести до деградації землі, знищення лісу та руйнування середовища проживання.[13][14] Захисники та захисниці землі чинять опір діяльності, яка завдає шкоди землі, особливо на територіях корінних народів, і їхня робота пов’язана з правами людини.[15] Яззі вказує на тактику опору захисників землі діне та їх антикапіталістичну позицію та позицію проти розвитку щодо видобутку ресурсів як тісно пов’язані з давніми традиціями опору діне.[16]

Активізм може відбуватися у формі зведення блокад на заповідних землях або традиційних територіях, щоб блокувати корпорації від діяльності з видобутку ресурсів.[17][18][19] Захисники та захисниці вод і землі також будують табори, щоб зайняти традиційні території та зміцнити культурні зв’язки. Активісти та активістки також працюють через правові рамки, такі як державні судові системи, намагаючись зберегти контроль над традиційними територіями.[5] Дії громадянської непокори, вжиті захисниками землі, часто криміналізуються, а деякі стверджують, що підлягають жорсткішій поліцейській діяльності та насильству.[20][21]

Жінки є невід'ємною частиною успіху руху, оскільки вони часто є захисницями землі, які помітні на фронті блокад і в протестах опору.[22]

Небезпеки, що стоять перед захисниками та захисницями землі

[ред. | ред. код]

Global Witness повідомила про 1922 вбивства захисників та захисниць землі в 57 країнах у період з 2002 по 2019 рік.[1] 40% жертв належали до корінних спільнот[23], незважаючи на те, що вони становили 6% населення планети.[24] Документація цього насильства також неповна.

У 2020 році кількість вбивств захисників та захисниць землі досягла рекордного рівня – 227.[25]

Спеціальний доповідач ООН Девід Р. Бойд запитав: "Як ми можемо захистити надзвичайну різноманітність життя на Землі, якщо ми не можемо захистити захисників навколишнього середовища?"[26] Він також заявив, що за кожного вбитого залякують, заарештовують або іншим чином переслідують близько сотні захисників землі.[1]

Захисники та захисниці землі часто стикаються з небезпечними умовами в опозиції до державних повноважень, ресурсних корпорацій, таких як газові або гірничодобувні корпорації, інших, які прагнуть розробити землю або знищити права на землю корінного населення.[27][28] Американський еколог Білл МакКіббен заявив: «[Захисники та захисниці] знаходяться в зоні ризику, бо вони живуть на або поблизу чогось, чого вимагає якась корпорація. Ця вимога – попит на якомога більший прибуток, найшвидший термін, найдешевшу операцію – здається, зрештою перетворюється на розуміння, що порушник спокою повинен піти»[29].

Мідделдорп і Ле Білон вказали на небезпеку, з якою стикаються захисники та захисниці землі, особливо в авторитарних режимах. У їхній статті 2018 року на цю тему вказується на вбивство кількох захисників та захисниць землі в Гондурасі.[27] Там в долині Агуан були відправлені воєнізовані формування для проникнення та вбивства активістів за права на ключові землі, щоб підірвати зусилля групи.[9] Можна пов’язати придушення прав на землю корінного населення та історію залякування, насильницьких тактик і вбивств проти захисників та захисниць землі з економічним розвитком і «захопленням землі» в колоніальних національних державах.[30]

Канадійська національна поліція, RCMP, була готова застосувати силу проти захисників та захисниць землі під час протесту в Британській Колумбії 2019 року.[31]

Д.нлоп пов’язує акти насильства проти захисників та захисниць землі в таких країнах, як Мексика, як помсту за опір економічному розвитку та видобутку ресурсів.[32]

Правозахисна організація Global Witness повідомила, що в 2018 році в таких країнах, як Філіппіни, Бразилія, Індія та Гватемала, було вбито 164 захисника та захисниці землі.[33] У цьому ж звіті стверджується, що значна кількість убитих, поранених і під загрозою належали до корінних народів.[33] Ле біллон і Луяла повідомляють, що в період з 2002 по 2018 роки було вбито щонайменше 1734 захисника та захисниці навколишнього середовища та землі, і що корінне населення найбільше піддається ризику, тобто до цієї групи належить понад третина вбитих захисників землі.[34] ООН повідомила, що уряди країн називають багатьох захисників землі терористами, намагаючись дискредитувати їхні заяви.[35] Таке маркування може створити небезпечні умови для тих, хто працює на захист прав на землю.[35]

Yale Environment 360 повідомляє, що у 2019 році було вбито щонайменше 212 активістів та активісток екологічної кампанії та захисників землі[36] Більше половини вбивств, про які повідомлялося у 2019 році, відбулися в Колумбії та на Філіппінах.[36][37]

Amnesty International звернула увагу на небезпеку, з якою стикаються ті, хто прагне захистити землю, воду та громади, назвавши Латинську Америку найнебезпечнішим місцем для захисників та захисниць землі.[38][39] Фонд захисту довкілля повідомив, що понад 1700 захисників та захисниць було вбито, при цьому менше 10% винних притягнуто до відповідальності.[40] Повстання від вимирання (XR) працювало над тим, щоб привернути увагу до становища захисників та захисниць землі та вшанували тих, хто загинув чи загинула[41], а робота захисників та захисниць землі була пов’язана з ініціативами кліматичної справедливості, такими як Climate Strike Canada.[42]

Вбиті захисники землі

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Подальше читання

[ред. | ред. код]
  • Amnesty International (2016). They Will Not Stop Us. Ecuador: Justice and Protection for Amazonian Women, Defenders of the Land, Territory, and Environment (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 квітня 2022. Процитовано 12 травня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Larsen, Billon, Menton, Aylwin, Balsiger, Boyd, Forst, Lambrick, Santos, Storey, Wilding (2021). Understanding and responding to the environmental human rights defenders crisis: The case for conservation action. Conservation Letters. 14 (3). doi:10.1111/conl.12777. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
  2. ↑ Ducklow, Zoë (10 січня 2019). Judy Wilson's Message for Canadians: 'The Land Defenders Are Doing This for Everybody'. The Tyee (English) . Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 20 січня 2020.
  3. ↑ Protesters? Or land protectors?. The Indy (амер.). 28 жовтня 2016. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  4. ↑ IWGIA. Land defence and defenders. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 12 травня 2022.
  5. ↑ а б Illegal protest or protecting the land? An Indigenous woman gets ready to face a Canadian court - APTN News. aptnnews.ca (амер.). 18 вересня 2018. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 12 січня 2019.
  6. ↑ Standing Rock activists: Don't call us protesters. We're water protectors. The World from PRX (англ.). Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
  7. ↑ We Are Land Protectors, Not Protesters. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
  8. ↑ Moore, Angel (18 вересня 2018). Illegal protest or protecting the land? An Indigenous woman gets ready to face a Canadian court. APTN News (амер.). Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
  9. ↑ а б OlsonNovember 6 2021, Jared OlsonJared; A.m, 11:00. In Honduras Land Battles, Paramilitaries Infiltrate Local Groups — Then Kill Their Leaders. The Intercept (англ.). Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
  10. ↑ Meet Josephine Mandamin (Anishinaabekwe), The "Water Walker". Indigenous Rising (амер.). 25 вересня 2014. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 10 січня 2019.
  11. ↑ Maial Panhpunu Paiakan Kaiapó (24 жовтня 2020). Opinion: The devastation of my Amazon homeland has accelerated during the pandemic. The Globe and Mail. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 11 лютого 2021.
  12. ↑ Mi'kmaq water protectors blocking fossil fuel infrastructure in Nova Scotia | rabble.ca. rabble.ca. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 10 січня 2019.
  13. ↑ McKenzie-Sutter, Holly (27 листопада 2020). Indigenous land occupants in Caledonia appeal injunction. Toronto Sun (en-CA) . Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  14. ↑ Kestler-D'Amours, Jillian. 'RCMP off Wet'suwet'en land': Solidarity grows for land defenders. www.aljazeera.com (англ.). Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 11 лютого 2021.
  15. ↑ Beatings, Imprisonment, Murder: The World's Environmental Defenders Are Being Terrorized. Global Citizen (англ.). Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  16. ↑ Yazzie, Melanie K. (2018). Decolonizing Development in Diné Bikeyah: Resource Extraction, Anti-Capitalism, and Relational Futures. Environment and Society. 9: 25—39. doi:10.3167/ares.2018.090103. ISSN 2150-6779. JSTOR 26879576. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 12 травня 2022.
  17. ↑ Standing Rock activists: Don't call us protesters. We're water protectors. Public Radio International (англ.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 10 січня 2019.
  18. ↑ Barricades up in Caledonia after attempted arrest of land defender. The Hamilton Spectator (англ.). 5 жовтня 2020. ISSN 1189-9417. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  19. ↑ Caledonia land occupation criminal cases move through courts. The Hamilton Spectator (англ.). 25 листопада 2020. ISSN 1189-9417. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  20. ↑ Simpson, Michael; Le Billon, Philippe (1 лютого 2021). Reconciling violence: Policing the politics of recognition. Geoforum (en-ca) . 119: 111—121. doi:10.1016/j.geoforum.2020.12.023. ISSN 0016-7185.
  21. ↑ Spiegel, Samuel J. (1 січня 2021). Climate injustice, criminalisation of land protection and anti-colonial solidarity: Courtroom ethnography in an age of fossil fuel violence. Political Geography (en-ca) . 84: 102298. doi:10.1016/j.polgeo.2020.102298. ISSN 0962-6298. PMC 7544477. PMID 33052177.
  22. ↑ Lange, Shauna M. (2020), Saving Species, Healthy Humanity: The Key Role of Women in Ecological Integrity, Ecological Integrity in Science and Law (en-ca) , Cham: Springer International Publishing: 85—96, doi:10.1007/978-3-030-46259-8_8, ISBN 978-3-030-46258-1
  23. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. 5 deadly countries for environmental defenders | DW | 28.07.2020. DW.COM (брит.). Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
  24. ↑ Indigenous Peoples. World Bank (англ.). Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 14 квітня 2022.
  25. ↑ Murders of environment and land defenders hit record high. the Guardian (англ.). 12 вересня 2021. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
  26. ↑ Menton, Mary; Billon, Philippe Le (24 червня 2021). Environmental Defenders: Deadly Struggles for Life and Territory (англ.). Routledge. ISBN 978-1-000-40221-6. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
  27. ↑ а б Middeldorp, Nick; Le Billon, Philippe (4 березня 2019). Deadly Environmental Governance: Authoritarianism, Eco-populism, and the Repression of Environmental and Land Defenders. Annals of the American Association of Geographers (англ.). 109 (2): 324—337. doi:10.1080/24694452.2018.1530586. ISSN 2469-4452. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 12 травня 2022.
  28. ↑ Land Defenders Keep Getting Killed in Colombia. www.vice.com (англ.). Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 11 лютого 2021.
  29. ↑ OWP, Celina Shih MarCelina Shih Mar is a correspondent intern at the; Science, a junior at the University of Chicago studying Political; Economics; Taiwan, History She grew up in; California; conflicts, thereby has a particular interest in East Asian; history; conflicts, human rights She strongly believes in non-violent resolution to; Peace, The Long-Term Preservation of (8 жовтня 2021). Record Number Of Environmental Activists Killed In The Past Year. The Organization for World Peace (амер.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 14 квітня 2022.
  30. ↑ May, Roy H. (2018), Rozzi, Ricardo; May, Roy H.; Chapin III, F. Stuart; Massardo, Francisca (ред.), Land Grabbing and Violence Against Environmentalists, From Biocultural Homogenization to Biocultural Conservation, Ecology and Ethics (англ.), Cham: Springer International Publishing, 3: 109—123, doi:10.1007/978-3-319-99513-7_7, ISBN 978-3-319-99512-0, процитовано 11 лютого 2021
  31. ↑ Parrish, Jaskiran Dhillon Will (20 грудня 2019). Exclusive: Canada police prepared to shoot Indigenous activists, documents show. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  32. ↑ Dunlap, Alexander (15 квітня 2020). The Politics of Ecocide, Genocide and Megaprojects: Interrogating Natural Resource Extraction, Identity and the Normalization of Erasure. Journal of Genocide Research (en-ca) . 23 (2): 212—235. doi:10.1080/14623528.2020.1754051. ISSN 1462-3528.
  33. ↑ а б 164 land defenders murdered in 2018, Global Witness reports. Climate Home News (англ.). 30 липня 2019. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  34. ↑ Le Billon, Philippe; Lujala, Päivi (11 листопада 2020). Environmental and land defenders: Global patterns and determinants of repression. Global Environmental Change (en-ca) . 65: 102163. doi:10.1016/j.gloenvcha.2020.102163. ISSN 0959-3780.
  35. ↑ а б Brown, Alleen (30 липня 2019). More Than 160 Environmental Defenders Were Killed in 2018, and Many Others Labeled Terrorists and Criminals. The Intercept (амер.). Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  36. ↑ а б More Than 200 Environmental Activists and Land Defenders Murdered in 2019. Yale E360 (амер.). Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 10 липня 2021.
  37. ↑ Record 212 land and environment activists killed last year. the Guardian (англ.). 29 липня 2020. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 10 липня 2021.
  38. ↑ Earth Land and Water Defenders. Amnesty International Canada (англ.). 2 квітня 2019. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  39. ↑ Tabary, Zoe (1 листопада 2020). One year on, family of murdered Amazon land defender say nothing has changed. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  40. ↑ Murder in the rainforest: 1700+ defenders killed, but their legacy lives on. Environmental Defense Fund (англ.). Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  41. ↑ Extinction Rebellion honours land defenders killed for protecting the environment. rabble.ca (англ.). 10 жовтня 2019. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  42. ↑ News, E. McIntosh |; Politics; September 17th 2020, Ottawa Insider | (17 вересня 2020). Climate strikers are trying to trademark Erin O'Toole's 'Take Back Canada' slogan. National Observer (англ.). Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  43. ↑ Paulo, Sam Cowie São (2 листопада 2019). Brazilian 'forest guardian' killed by illegal loggers in ambush. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 10 лютого 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  44. ↑ Brazil Amazon forest defender shot dead by illegal loggers. www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  45. ↑ Julián Carrillo defended the forest with his life. www.amnesty.org (англ.). 28 листопада 2018. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  46. ↑ Mexico's environmental defenders need justice and protection. www.amnesty.org (англ.). 24 жовтня 2019. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
  47. ↑ Indigenous rights leader reported slain in northern Mexico. AP NEWS (англ.). 25 жовтня 2018. Архів оригіналу за 10 липня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
  48. ↑ а б в Record 212 land and environment activists killed last year. the Guardian (англ.). 29 липня 2020. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 10 липня 2021.
  49. ↑ Datu Kaylo Bontolan. HRD Memorial: Celebrating Those Who Were Killed Defending Human Rights (брит.). Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 10 липня 2021.
  50. ↑ Indigenous Land Defender Assassinated in Chiapas. Democracy Now! (англ.). Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 8 липня 2021.
  51. ↑ Mexico rights organizer killed, 3rd activist to die in month. AP NEWS (англ.). 6 липня 2021. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 10 липня 2021.
  52. ↑ Chilean Activist Javiera Rojas, Who Helped Shut Down Dam Projects, Has Been Killed. Democracy Now! (англ.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 6 грудня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Захисник_землі