Координати: 32°06′21″ пн. ш. 36°09′24″ сх. д. / 32.1059° пн. ш. 36.1567° сх. д. / 32.1059; 36.1567

Захоплення повітряних суден на «Досонс-Філд»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Захоплення повітряних суден на «Досонс-Філд»
Чорний вересень
Місце атакиЕз-Зарка
Координати32°06′21″ пн. ш. 36°09′24″ сх. д. / 32.1059° пн. ш. 36.1567° сх. д. / 32.1059; 36.1567
Дата6-13 вересня
Спосіб атакиЗахоплення повітряних суден
ЗброяВогнепальна зброя і ручні гранати
Поранені1(бортпровідник рейсу 219)
ОрганізаториНФВП
Число заручників702 (155 на рейсі 741 + 151 на рейсі 100 + 134 на рейсі 093 + 114 на рейсі 775)

Захоплення повітряного судна на «До́сонс-Філд» (англ. Dawson’s Field) — терористичний акт, проведений з 6 по 13 вересня 1970 року терористичною організацією «Народний фронт визволення Палестини (НФВП)».

В ході серії викрадень були захоплені і згодом підірвані 4 авіалайнери міжнародних авіакомпаній, спроба захоплення п'ятого авіалайнера не вдалася.

Постраждалих під час викрадень не було, за винятком бортпровідника, пораненого при знешкодженні терористів на борту п'ятого літака.

Хронологія викрадень

[ред. | ред. код]

6 вересня

[ред. | ред. код]

Спроба викрадення Boeing 707 El Al

[ред. | ред. код]
Boeing 707-458 борт 4X-ATB за 2 місяці до спроби викрадення
Літак

Boeing 707-458 (реєстраційний номер 4X-ATB, заводський 18071, серійний 216) був випущений в 1961 році (перший політ зробив 3 червня). 7 червня того року був переданий авіакомпанії El Al [1] .

Літаком керував екіпаж з 10 осіб на чолі з командиром Урі Бар-Лівому (англ. Uri Bar-Lev Uri Bar-Lev, івр. אורי בר-לב‎ ) ‏ ‎

громадянство пасажири екіпаж всього
Ізраїль Ізраїль 118 10 128
Нідерланди Нідерланди 10 0 10
США США 10 0 10
Всього 138 10 148
Спроба викрадення

Літак виконував рейс LY 219 за маршрутом Тель-Авів - Амстердам - Нью-Йорк.

Через кілька хвилин після вильоту з Амстердама, коли літак пролітав над Ла-Маншем, Лейла Халед (англ. Leila Khaled) і Патрісіо Аргуельо (англ. Patrick Argüello) з «НФВП», що грали роль сімейної пари, спробували зі зброєю проникнути в кабіну пілотів. Аргуельо був застрелений охоронцем, перед цим встигнувши кинути в прохід літака ручну гранату, яка, на щастя, не вибухнула. Його спільницю знешкодили пасажири так, що вона не встигла підірвати гранати, заховані на грудях. За планом терористів мало бути четверо, але двоє з них з сенегальськими паспортами, чиї номери відрізнялися на одиницю, за погодженням з командиром рейсу 219, не були допущені до польоту в Амстердамі. Літак здійснив вимушену посадку в лондонському аеропорту Хітроу.

Лейлу Халед після суперечок між ізраїльськими і британськими спецслужбами, відправили до в'язниці в Лондоні, а пораненого бортпровідника Шломо Відер (англ. Shlomo Vider , івр. שלמה וידר‎ ‏ ‎ доставили в лікарню. Після того, як лайнер довели до ладу, він продовжив політ в Нью-Йорк [2] [3] [4] [5] [6].

Boeing 707 Trans World Airlines (TWA)

[ред. | ред. код]
Boeing 707-331B авіакомпанії TWA, ідентичний захопленому
Літак

Boeing 707-331B (реєстраційний номер N8715T, заводський 18917, серійний 460) був випущений в 1965 році (перший політ зробив 14 грудня). 21 грудня того ж року був переданий авіакомпанії Trans World Airlines (TWA). Оснащений чотирма двигунами Pratt & Whitney JT3D-3B.[7]

Літаком керував екіпаж з 11 осіб на чолі з командиром К. Д. Вудсом (англ. C.D. Woods).

Громадянство Пасажири Екіпаж Всього
Німеччина Німеччина 16 2 18
  Гренландія 2 0 2
Ізраїль Ізраїль 55 0 55
Індія Індія 3 0 3
Італія Італія 1 0 1
Нідерланди Нідерланди 1 0 1
Велика Британія Велика Британія 18 0 18
США США 51 9 60
Всього 144 11 155
Угон

Літак виконував рейс TWA741 за маршрутом Тель-Авів Афіни - Франкфурт-на-Майні - Нью-Йорк.

Через кілька хвилин після вильоту з Франкфурта-на-Майні, пролітаючи над Брюсселем ( Бельгія ), був захоплений терористами і о 19:45, відповідно до їх розпорядженнь, був посаджений на законсервованому з часів Другої світової війни військовому аеродромі «Досонс Філд» в Йорданії .

Після захоплення літаків «НФВП» перейменував «Досонс Філд» в «Революційний льотне поле» [2] [3] [8] [5] [9] [6] .

Douglas DC-8 Swissair

[ред. | ред. код]
Douglas DC-8-53 борт HB-IDD за 5 років до захоплення
Літак

Douglas DC-8-53 (реєстраційний номер HB-IDD, заводський 45656, серійний 191) був випущений в 1963 році. 29 жовтня того ж року був переданий авіакомпанії Swissair, в якій отримав ім'я Nidwalden [10] .

Літаком керував екіпаж з 10 осіб на чолі з командиром Фріцем Шрайбером (нім. Fritz Schreiber ).

Громадянство Пасажири Екіпаж Всього
Франція Франція 3 0 3
Німеччина Німеччина 25 0 25
Ізраїль Ізраїль 20 0 20
Швейцарія Швейцарія 57 10 67
США США 26 0 26
Всього 141 10 151
Угон

Літак виконував рейс SWR 100 за маршрутом Цюріх–Нью-Йорк.

Через кілька хвилин після вильоту, пролітаючи над Діжоном (Франція), був захоплений терористами і відповідно до їх розпоряджень також був посаджений на «Досонс Філд».

Boeing 747 Pan American

[ред. | ред. код]
Boeing 747-121 авіакомпанії Pan American, ідентичний захопленому
Літак

Boeing 747-121 (реєстраційний номер N752PA, заводський 19656, серійний 034) був випущений в 1970 році (перший політ зробив 10 квітня). 2 травня того ж року був переданий авіакомпанії Pan American, в якій отримав ім'я Clipper Fortune. Оснащений чотирма двигунами Pratt & Whitney JT9D-7A. На день захоплення налітав тисячу сто двадцять п'ять годин[11][12].

Літаком керував екіпаж з 17 людей у складі: 49-річного командира Джона Прідді (англ. John Priddy), другого пілота Пета Левікса (англ. Pat Levix), бортінженера Юліуса Дзюби (англ. Julius Dzuiba) і 14 бортпровідників.

Громадянство Пасажири Екіпаж Всього
Бельгія Бельгія 25 0 25
Франція Франція 25 0 25
Німеччина Німеччина 10 0 10
Нідерланди Нідерланди 35 3 38
Велика Британія Велика Британія 2 0 2
США США 20 14 34
Всього 117 17 134
Угон

Слідував рейсом PA93 за маршрутом Брюссель—Амстердам—Нью-Йорк.

Був захоплений під час проміжної зупинки в Амстердамі двома терористами, що не потрапили на рейс LY 219. Борт N752PA виявився занадто великим, щоб сісти на льотному полі «Досонс Філд», тому його перегнали спочатку в Бейрут ( Ліван ), а потім в Каїр ( Єгипет ), де всі пасажири і екіпаж були звільнені, а лайнер був підірваний [2] [8] [5] [9] [6] .

9 вересня

[ред. | ред. код]

Vickers VC10 BOAC

[ред. | ред. код]
Vickers VC10 авіакомпанії BOAC, аналогічний захопленому
Літак

Vicker VC-10-1151 (реєстраційний номер G-ASGN, серійний 864) був випущений в 1968 році (перший політ зробив 1 травня). 7 травня того ж року був переданий авіакомпанії British Overseas Airways Corporation (BOAC). Оснащений чотирма двигунами Rolls-Royce Comway 550.[13]

Літаком керував екіпаж з 9 осіб на чолі з командиром Сирілом Голбёрном (англ. Cyril Goulbourn).

Громадянство Пасажири Екіпаж Всього
Албанія Албанія 5 0 5
Данія Данія 15 0 15
Франція Франція 25 0 25
Німеччина Німеччина 5 0 5
Велика Британія Велика Британія 25 9 34
США США 21 0 21
Всього 105 9 114
Угон

Слідував рейсом BA775 за маршрутом Бомбей — Бахрейн — Бейрут — Лондон .

Через кілька хвилин після вильоту з Бахрейна, пролітаючи над Перською затокою, був захоплений прихильником «НФВП» і насильно посаджений в «Досонс Філд» [2] [3] [8] [5] [9] .

Вимоги терористів і переговори, звільнення заручників, «Чорний вересень в Йорданії»

[ред. | ред. код]

Хоча більшість заручників були переведені в Амман і звільнені 11 вересня, «НФВП» відділив від них льотний склад і єврейських пасажирів, зберігаючи в ув'язненні до 56 заручників [6] . 12 вересня, до закінчення оголошеного ними граничного терміну, «НФВП» підірвав порожні літаки, побоюючись удару у відповідь [14] .

Терористи вимагали звільнити Лейлу Халед і своїх соратників з в'язниць Німеччини, Швейцарії та Ізраїлю, погрожуючи новими терактами. Переговори тривали 6 днів, і в підсумку Велика Британія погодилася видати палестинську терористку. Відразу ж були відпущені кілька заручників, в основному жінки і діти. Відтак до 30 вересня заручників обміняли на Лейлу Халед і шістьох палестинських ув'язнених. Швейцарців і німців викупили за гроші [8] [5] .

Звільненню заручників також допомогло розпочате 16 вересня королем Хусейном ібн Талалая вигнання загонів ОВП з Йорданії — подія, пізніше буде названа «Чорним вереснем», в ході якого загинули тисячі палестинців, ті що залишилися бігли в Ліван і Сирію .

Документальний фільм

[ред. | ред. код]

У 2006 році Ілан Зів [15] написав сценарій і зняв годинний документальний фільм «Hijacked» (приблизний переклад: «Захоплені в результаті захопелення»), спочатку вийшов в ефір 26 лютого 2006 року у програмі «Американський досвід» на PBS . У фільм включені архівні матеріали про події, інтерв'ю терористів, заручників, представників ЗМІ та політиків. [16]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ REGISTRATION DETAILS FOR 4X-ATB (EL AL ISRAEL AIRLINES) 707-458 — PlaneLogger. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
  2. ↑ а б в г Hijacked "Timeline and map." Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 1 травня 2006.
  3. ↑ а б в Hijacked Transcript. Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 2 травня 2006.
  4. ↑ Public Broadcasting Service, Hijacked website, "Flight crews and security." Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 1 травня 2006.
  5. ↑ а б в г д Lee Davis «Поле Доусона», 6-8 сентября 1970 г., Иордания. Терроризм и насилие. [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  6. ↑ а б в г Tugend, Tom.  // The Jewish Journal of Greater Los Angeles[en]. — Лос-Анджелес : Jewish Publications, 2006. — Число 24. — 2. — ISSN 0888-0468. Процитовано 2007-11-10.
  7. ↑ REGISTRATION DETAILS FOR N8715T (TRANS WORLD AIRLINES (TWA)) 707-331B — PlaneLogger. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
  8. ↑ а б в г 1970, Иордания. Апокалипсис вчера, Журнал «Власть» № 37 (439) от 18.09.2001
  9. ↑ а б в Жизнь Шакала. Чёрный сентябрь. Архів оригіналу за 10 лютого 2009. Процитовано 19 квітня 2010.
  10. ↑ REGISTRATION DETAILS FOR HB-IDD (SWISSAIR) DC-8-53 — PlaneLogger. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
  11. ↑ Pan Am N752PA (Boeing 747 - MSN 19656). Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
  12. ↑ N752PA Pan American World Airways (Pan Am) Boeing 747-121 - cn 19656 / 34. Архів оригіналу за 25 грудня 2016. Процитовано 27 березня 2020.
  13. ↑ REGISTRATION DETAILS FOR G-ASGN (BRITISH OVERSEAS AIRWAYS CORPORATION) VC-10-1151 — PlaneLogger. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
  14. ↑ REMEMBRANCE OF A TERROR PAST, By David Raab, The New York Times, August 22, 2004. Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 27 березня 2020.
  15. ↑ Ilan Ziv — Filmmaker. Архів оригіналу за 25 серпня 2010. Процитовано 19 квітня 2010.
  16. ↑ Website of Hijacked, Ilan Ziv’s hour-long episode of PBS's The American Experience [Архівовано 25 грудня 2016 у Wayback Machine.], originally aired February 26, 2006

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Arey, James A. The Sky Pirates. New York: Charles Scribner's Sons, 1972.
  • Carlton, David. The West's Road to 9/11. Resisting, Appeasing and Encouraging Terrorism since 1970. Наступні Palgrave Macmillan. April 3, 2006. ISBN 1-4039-9608-3 Cites the Western capitulation to the Dawson's field hijackings as the rise of modern terrorism .
  • Phillips, David. Skyjack: The Story of Air Piracy. London: George G. Harrap, 1973.
  • Raab, David. Terror in Black September: The First Eyewitness Account of the Infamous 1970 Hijackings. New York: Palgrave Macmillan, 2007. ISBN 1-4039-8420-4 .
  • Snow, Peter, and David Phillips. The Arab Hijack War: The True Story of 25 Days in September, 1970. New York: Ballantine Books, 1971.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Захоплення_повітряних_суден_на_«Досонс-Філд»