Західна залізниця (Австрія)
| Західна залізниця | |
 | |
| Названо на честь | захід |
|---|---|
| Країна |
 Австрія |
| Власник | Австрійські федеральні залізниці |
| Обмеження швидкості | 69 метр на секунду |
| Замовник | Empress Elisabeth Railwayd |
| Оператор | Австрійські федеральні залізниці |
| Дата офіційного відкриття | 1860 |
| Максимальний похил | 13 ‰ |
| Ширина колії | європейська колія |
| Початкова чи кінцева точка | Він-Вестбанхоф, Він-Майдлінг і Зальцбург-Головний |
| Довжина або відстань | 312,2 км |
 | |
| Маршрутна карта | Template:Western Railway (Austria)d |
| Тип електрифікації | 15 кВ змінного струму електрифікаціяd |
 | |
 Західна залізниця у Вікісховищі | |
48°11′48″ пн. ш. 16°20′14″ сх. д. / 48.1968° пн. ш. 16.3371° сх. д.
Західна залізниця (нім. Westbahn) — двоколійна, частково чотириколійна електрифікована залізнична лінія в Австрії, яка прямує від Відня до Зальцбург-Головний через Санкт-Пельтен-Головний і Лінц-Головний та є однією з головних ліній Австрії. Спочатку вона була відкрита як залізниця Імператриці Єлизавети[en] в 1858 році (Відень — Лінц). Лінія належить і управляється Австрійськими федеральними залізницями (ÖBB).
Західна залізниця складається із двоколійної Старої західної залізниці (нім. Alten Westbahn, лінія 1) і двоколійної Нової західної залізниці (нім. Neuen Westbahn, лінія 30).
З експлуатаційних причин Західна залізниця доповнюється приміською колією (лінія 23) від Відень-Гюттельдорф до Унтер-Пуркерсдорфа та розвантажувальною колією (лінія 3) від Поттенбрунна через Санкт-Пельтен до Прінцерсдорфа.
Лінія була відкрита від станції Відень-Західний до Лінца 15 грудня 1858 року та була продовжена до Зальцбурга 1 серпня 1860 року. Продовження до Мюнхена було відкрито 12 серпня 1860 року. Лінія була побудована kk privilegierte Kaiserin Elisabeth-Bahn («Імператорська та Королівська привілейована залізниця Імператриці Єлизавети», KEB) під керівництвом Германа Дітріха Ліндгайма. Окрім лінії Відень — Зальцбург, ця ж компанія також побудувала залізницю Вельс — Пассау (1861) і залізницю Санкт-Валентин — Зуммерау – Чеські Будейовиці (1872).
Лінія була дозволена відповідно до договору, укладеного між Баварією та Австрією в 1851 році. Дистанція Відень — Лінц була завершена в 1858 році, а решта лінії до Зальцбурга була відкрита для руху в 1860 році. Спочатку поїздка з Відня до Зальцбурга тривала дев'ять годин. За кілька тижнів до офіційного відкриття імператриця Єлизавета скористалася залізницею для подорожі до свого будинку в Баварії. Імператор Франц Йосиф I і Максиміліан II Баварський були присутні на офіційному відкритті лінії 12 серпня 1860 року.
- Alfred Horn (1993). ÖBB Handbuch 1993 (нім.). Vienna.
- Elmar Oberegger (2007). Zur Geschichte der "Kaiserin Elisabeth-Bahn" (Budweis/Passau/Simbach am Inn/Wörgl-Amstetten-St. Pölten-Wien Westbahnhof) (нім.). Sattledt: Information Bureau of Austria. (Railway history 8)
- Elmar Oberegger (2008). Zur Vorgeschichte der Westbahn von Wien nach Salzburg. 1815-1856 (нім.). Sattledt: Information Bureau of Austria. (Railway history 12)
- Österreichischer Lloyd, ред. (1861). Wien bis München. Reisehandbuch für alle Stationen der Kaiserin Elisabeth-Westbahn und der k. bair. Staatsbahn nebst Donaufahrt von Passau bis Wien (нім.). Trieste: Literarisch-Artistischen-Abtheilung des Österreichischen Lloyd. (Lloyd's Guide, vol. VII.2)
- Beschreibung der eisernen Brücken auf der k.k. Kaiserin Elisabethbahn auf der Strecke von Wien nach Salzburg. Allgemeine Bauzeitung, Yearbook (нім.): 166—177. 1861. Процитовано 9 лютого 2013. (from the site of the Austrian National Library)
- Danube Western Railway (project site) (нім.). ÖBB. Процитовано 9 лютого 2013.
- Video clips of the line (нім.). EUrailway. Процитовано 9 лютого 2013.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Західна залізниця (Австрія)
