Перейти до вмісту

Західно-австрійський газопровід

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Західно-австрійський газопровід (WAG) на мапі Австрії
газорозподільча станція Баумгартен

Західно-австрійський газопровід (нім. WAG, West-Austria-Gasleitung) — трубопровід, що сполучає газовий хаб у Баумгартені із Південною Німеччиною.

У середині 1970-х років основний потік газу із СРСР, що попрямував Австрією, був направлений до Італії через Трансавстрійський газопровід, тоді як поставки блакитного палива у Німеччину відбувались перш за все через чеську гілку «Братства». Однак вже у 1980 році додатково спорудили газопровід, що міг доставляти газ у Німеччину з території Австрії — West-Austria-Gasleitung. Втім, ресурс для його наповнення отримували через всю ту ж ЧССР, хоча й словацьку гілку.

Довжина траси західно-австрійського газопроводу 245 км, діаметр першої нитки 800 мм. Вона була розрахована на перекачування 6,6 млрд м³ на рік. Газопровід проходить від Баумгартена біля словацького кордону до Оберкаппель на кордоні з Німеччиною, в якому сполучається з південною гілкою трубопроводу MEGAL, що прямує через всю Баварію аж до кордону із Францією. Окрім транзиту газу у інші країни Європи, об'єкт бере участь у забезпеченні потреб провінцій Верхня та Нижня Австрія.[1] Після спорудження у 1999 році трубопроводу Penta West, який простягнувся уздовж австрійсько-німецького кордону від Оберкаппель у південно-західному напряму, західно-австрійський газопровід може обслуговувати поставки напряму у газорозподільчу мережу Південної Баварії.[2]

На початку 2000-х був реалізований проект модернізації західно-австрійського газопроводу під назвою «WAG +600 project», що мало на увазі збільшення обсягу прокачування на 600 тис. м³ на годину, внаслідок чого загальна потужність трубопроводу сягнула 11 млрд м³ на рік. Особливістю проекту стало те, що замість прокладання повноцінної другої нитки завдяки певним конструктивним рішенням обійшлись створенням двох лупінгів Кирхберг-Лихтенау та Марх-Баумгартен діаметром 1200 мм, загальною довжиною близько 80 км, та модернізацією компресорних станцій Райнбах, Кирхберг і Баумгартен. Реалізація проекту припала на 2005—2011 роки.[3][4][5]

Майже одразу після цього почали реалізацію проекту «WAG Expansion 3», в межах якого у 2013 році ввели ще 3 лупінги Енцерсфельд — Зирндорф, Ліхтенау — Рапоттенштайн та Райнбах — Бад Леонфельден, загальною довжиною 63 км та таким же діаметром 1200 мм.[6][7] Як наслідок, загальна потужність газопроводу досягнула 13,1 млрд.м³ на рік.

Варто також відзначити, що хоча традиційно потік газу слідує через Австрію у західному напряму, трубопровід WAG є бідирекціональним.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. GAS CONNECT AUSTRIA - WAG: West-Austria pipeline. www.gasconnect.at. Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
  2. GAS CONNECT AUSTRIA - PW: Penta-West pipeline. www.gasconnect.at. Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
  3. WAG expansion. Pipelines International. 1 лютого 2007. Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
  4. WAG Plus 600 - ILF Consulting Engineers. www.ilf.com. Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
  5. Gilardoni, Andrea (20 липня 2008). The World Market for Natural Gas: Implications for Europe (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 9783540682080. Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
  6. GAS CONNECT AUSTRIA - WAG expansion 3. gasconnect.at. Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
  7. SB. European Oil and Gas. www.europeanoilandgas.co.uk. Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.