Збагнення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Збагнення
англ. Surfacing
Формароман
АвторМаргарет Етвуд
Моваанглійська
Опубліковано1972
Країна Канада
ВидавництвоMcClelland and Stewart
Попередній твірЇстівна жінкаd
Наступний твірLady Oracled
ISBN0-7710-0822-8

«Збагнення» (англ. Surfacing) — другий роман канадської письменниці Маргарет Етвуд. Вийшов у видавництві McClelland and Stewart 1972 року. Роман описали як доповнення до «Політики сили», віршів Етвуд.[1]

Роман зачіпає проблеми, пов'язані з національною ідентичністю та фемінізмом, він передбачав зростання заклопотаності з приводу консерватизму й появи канадського націоналізму.[2] Його було екранізовано 1981 року.

Сюжет

[ред. | ред. код]

У книзі розповідається історія жінки, яка повертається до свого рідного міста в Канаді, щоб знайти зниклого батька. У супроводі свого коханця Джо й подружньої пари Анни та Девіда героїня роману занурюється в минуле в будинку свого дитинства, згадуючи події та почуття, намагаючись знайти розгадки таємничого зникнення свого батька. Мало-помалу минуле наздоганяє її та веде в царство дикості й божевілля.

Відокремлення — основна тема роману. Це показано в першому розділі, коли оповідачка виявляється політично позбавленою власності як англомовна у Квебеку, тоді як Квебек прагне стати незалежною франкомовною нацією.[3]

Відокремлення

Виразником почуття націоналізму є екстреміст Девід, який стверджує, що Канаді було б краще без «фашистських свиней-янкі», і пропонує вигнати їх із країни за допомогою бобрів.[4]

Фемінізм

Фемінізм, тема багатьох романів Етвуд, досліджується з погляду жінки, розкриваючи способи маргіналізації жінок у їхньому професійному та особистому житті.[5]

Вплив інших творів

[ред. | ред. код]

«Збагнення» перегукується зі структурою роману Джека Керуака «На дорозі», коли оповідач їде машиною назад до будинку свого дитинства.[6]

Його порівнюють із романом «Під скляним ковпаком» Сільвії Плат. Неназвана оповідачка Етвуд і Естер Ґрінвуд з роману Плат обидві доведені до психологічного зриву через своє небажання дотримуватися соціальних очікувань, що накладаються на жінок.[7]

Критика

[ред. | ред. код]

У своєму есе «Маргарет Етвуд: Поза межами віктимності» американська феміністська письменниця Мардж Пірсі скептично поставилася до раптового зізнання оповідачки в коханні до Джо наприкінці роману, заявивши, що це не завадило оповідачці стати жертвою: обравши людину, яка вважає себе невдахою, «як вона перестає бути невдахою?».[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Cambridge companion to Margaret Atwood (англ.). — 1st ed. — Cambridge, UK. — 200 p. — ISBN 0-521-83966-1.
  2. Cooke, 2004, p. 52
  3. Fraser, Wayne. The Dominion of Women: The Personal and the Political in Canadian Women’s Literature (Contributions in Women’s Studies) : 126
  4. Cooke, 2004, p. 56.
  5. Cooke, 2004, p. 53.
  6. Cooke, 2004, p. 54.
  7. Delaney, Paul."Clearing a Canadian Place." The New York Times Book Review. March 4, 1973, p. 5.
  8. Howells, Coral Ann. The Cambridge Companion to Margaret Atwood (Cambridge Companions to Literature) : 46-50

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]