Перейти до вмісту

Збройні сили Російської Федерації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Збройні сили РФ)
Збройні Сили Російської Федерації
рос. Вооружённые силы Российской Федерации
Емблема ЗС РФ
Емблема ЗС РФ
Прапор ЗС РФ
Прапор ЗС РФ
Види збройних сил
Сухопутні війська
Військово-морський флот
Повітряно-космічні сили
Ракетні війська СП
Повітряно-десантні війська
Сили спеціальних операцій
Штаб Москва
Командування
верховний головнокомандувач Президент
Володимир Путін
Міністр оборониБєлоусов Андрій Ремович
Начальник генерального штабугенерал армії
Валерій Герасимов
Людські ресурси
Вік18—27 років[1]
Призов12 місяців (2014)[1]
Населення у
призовному віці		34.765.736 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
35.410.779 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Придатних для
військової служби		22.597.728 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
23.017.006 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Щорічно досягають
призовного віку		696.768 ч. (оц. 2010[1]),
664.847 ж. (оц. 2010[1])
Активні службовці766.055 (2014)[2]
1 150 628 (2023)[3]
Резерв2.485.000 (2013)[4]
Витрати
Бюджет₽
$ 60.400.000.000 (2015)[5]
Відсоток у ВВП▲3,49 % (2014)[1]
Промисловість
Національні постачальники
Річний імпорт
Річний експорт$ 15.700.000.000 (2013)
Історія
Однострої та звання
Військові звання Росії
Нагороди
Військові нагороди Росії
Збройні сили Російської Федерації у Вікісховищі

Збро́йні Си́ли Росі́йської Федерáції (абревіатура — ЗС РФ) (рос. Вооружённые силы Российской Федерации) — російська армія, створена за наказом Бориса Єльцина від 7 травня 1992 року, яким він створив Міністерство оборони РФ та підпорядкував йому радянські збройні формування на території РФ.

Чисельність активних Збройних Сил — 771 тис. осіб (4-ті у світі)[6]. Військові резерви становлять близько 2 млн осіб,[7] у напіввійськових формуваннях перебуває 359 100 осіб. Загальна чисельність військовослужбовців — 3 396 100 осіб (8-мі у світі).

Головнокомандувачем Збройних Сил є Президент РФ (Володимир Путін).

У Росії існує загальна військова повинність для чоловіків 18-27-ми років з терміном служби — 1 рік. Планувалося довести кількість військових за контрактом до 70 % у 2010 році.

Військовий бюджет Росії на 2008 рік становив 956 млрд рублів ($36,8 млрд у цінах 2008 року), на 2010 — 1 трлн. 320 млрд рублів ($52 млрд у цінах 2010 року). У 2012 році планувалося близько 1 трлн. 540 млрд рублів ($ 64 млрд у цінах 2012 року).

17 листопада 2017 р. президент Путін підписав Указ № 555 «Про встановлення штатної чисельності Збройних Сил Російької Федерації», яким чисельність Збройних Сил РФ визначена в 1 902 758 одиниць, у тому числі 1 013 628 військовослужбовців. Указ набрав чинності 1 січня 2018 року[8][9].

Від 1 січня 2023 року встановлено штатну чисельність Збройних Сил Російської Федерації в кількості 2 039 758 одиниць, у тому числі 1 150 628 військовослужбовців[3].

В Указі, який Путін підписав у грудні 2023 року, штатна чисельність Збройних Сил РФ збільшувалася до 2 209 130 осіб, в т.ч 1 329 000 військовослужбовців[10].

Згідно Указу Путіна, який набирає чинності з 1 грудня 2024 року, штатна чисельність ЗС РФ становитиме 2 млн 389 тисяч 130 осіб, у тому числі 1,5 млн військовослужбовців, тобто на 180 тисяч більше, ніж було[11].

Історія

[ред. | ред. код]

У лютому 2018 року було оголошено, що в ЗС Росії мають намір відновити політичне управління й посади політруків. Нову-стару структуру будуть створювати на основі вже наявного управління з роботи з особовим складом. Вона буде наділена широкими повноваженнями[12].

Державне оборонне замовлення на 2018 рік склало 1,5 трлн російських рублів (близько $ 28 млрд). Збройні сили мають отримати 160 літаків, 10 човнів, 14 систем космічного базування. Сухопутні війська отримають 500 одиниць ракетного та артилерійського озброєння на броньованому шасі[13].

Підрозділи повітряно-космічних сил мають отримати нові Су-34, Су-35С та Су-30С, гелікоптери Мі-28 та Ка-52. Підрозділи протиповітряної оборони мають отримати С-400 та Панцир-С[13].

У травні 2019 року в Збройних Силах РФ впроваджена нова посада — головний сержант. Про те, що в армії може з'явитися така посада, заступник міністра оборони РФ Микола Панков говорив ще 2011 року.

Аналогічна посада існує в країнах НАТО, де головний сержант координує та контролює сержантський корпус. У США сержант також є радником міністра оборони і голови об'єднаного комітету начальників штабів[14].

Склад

[ред. | ред. код]

Збройні Сили Російської Федерації складаються з:

Військові формування, які не підпорядковані Міністерству оборони РФ складаються з:

Військова присутність за кордоном

[ред. | ред. код]

Станом на лютий 2023 року, згідно повідомлення міністра оборони Великої Британії Бена Воллеса в ефірі ВВС Radio 4, 97 % усієї російської армії знаходиться в Україні[15][16].

Сухопутні війська

[ред. | ред. код]

Новий поділ на військові округи, який діє з 1 грудня 2010 року

Сухопутні війська поділені за 4-ма військовими округами — оперативно-стратегічними командуваннями:

Чисельність — 395 000 осіб (2006), з яких 190 тис. призовників. До складу наземних сил входять 35 тис. військових Повітряно-десантних військ.

Військово-морські сили Російської Федерації

[ред. | ред. код]

Військово-морські сили Росії, Військово-морський флот Росії ділиться на 4 окремих флоти та Каспійську флотилію:

Генеральний штаб і бункери

[ред. | ред. код]

Генеральний штаб Збройних Сил для генералів і Президента Росії розмішений біля Чехова та Шарапового за 80 км на південь від Москви, Чаадаєвка на схід від Пензи, глибокого закладення бункер у Воронове, можливо за 70 км на південь від Москви і біля Липецька[17].

У Москві існує система бункерів, пов'язаних системою «Метро-2».

Підземне місто-бункер гора Ямантау площею 1000 км² північніше оренбурзького міста Білоріцька в Уральських горах, призначений бути останньою базою Російської держави на випадок атомної війни[18].

Воєнні злочини

[ред. | ред. код]
Докладніше: Воєнні злочини Росії

ЗС РФ у збройних конфліктах, в яких брали участь, здійснили безліч дій, які мають всі ознаки воєнних злочинів[19][20][21][22][23][24][25][26][27].

Чечня

[ред. | ред. код]

Грузія

[ред. | ред. код]

Сирія

[ред. | ред. код]

Україна

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Збройні сили Російської Федерації

Література

[ред. | ред. код]
  • Scott Boston, Dara Massicot (2017). The Russian Way of Warfare. A Primer (Звіт). Perspectives. RAND Corporation. с. 16. doi:10.7249/PE231. PE-231-A. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018.

Примітки

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Ганебне озброєння «другої армії світу». Таємне життя матрьошки. Епізод 63 на YouTube // ГРОШІ. — 2022. — 28 серпня. (рос.)
  1. ↑ а б в г CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
  2. ↑ Active Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2015.
  3. ↑ а б У Росії збільшать штатну чисельність ЗС Росії з 2023 року. https://mil.in.ua/. Мілітарний. 25 серпня 2022. Архів оригіналу за 1 січня 2023. Процитовано 1 січня 2023. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=live (довідка)
  4. ↑ Active Reserve Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
  5. ↑ Defence Budget by Country. «Global Firepower». Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 7 вересня 2015.
  6. ↑ Russia's Armed Forces, CSIS (Page 32) (PDF). 25 липня 2006. Архів оригіналу (PDF) за 26 грудня 2018. Процитовано 21 серпня 2008.
  7. ↑ ЦРУ Книга фактів 2006, https://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/rs.html [Архівовано 28 листопада 2006 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Путин сократил штат Вооруженных Сил. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 5 лютого 2018.
  9. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 17 ноября 2017 года № 555 «Об установлении штатной численности Вооруженных Сил Российской Федерации». Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
  10. ↑ Путін своїм указом збільшив чисельність армії РФ до 1,5 мільйона військових. 16.09.2024, 16:24
  11. ↑ Путін збільшив чисельність армії РФ до 1,5 мільйона військових. 16.09.2024, 16:38
  12. ↑ Назад до СРСР: у російську армію хочуть повернути політруків. https://www.unian.ua/. УНІАН. 5 лютого 2018. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
  13. ↑ а б Dylan Malyasov (21 травня 2018). Russia allocates $24 billion for state defence order 2018. Defence Blog. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
  14. ↑ Головний сержант: Росія копіює досвід НАТО. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 27 травня 2019. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019. {{cite web}}: Текст «MIL.IN.UA» проігноровано (довідка)
  15. ↑ LIVEWallace: 97 % of Russian army is in Ukraine. 11:57 15 Feb. Архів оригіналу за 15 лютого 2023. Процитовано 15 лютого 2023.
  16. ↑ 97 % усієї російської армії перебуває в Україні, — міністр оборони Британії. 16.02.2023, 00:00. Архів оригіналу за 15 лютого 2023. Процитовано 15 лютого 2023.
  17. ↑ http://www.globalsecurity.org/wmd/world/russia/c3i_fac.htm [Архівовано 12 січня 2003 у Wayback Machine.] Strategic C3I Facilities
  18. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 21 серпня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ Україна: Нові подробиці здійсненого Росією обстрілу залізничної станції. Human Rights Watch (укр.). 21 лютого 2023. Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 17 березня 2023.
  20. ↑ «Воєнні злочини і геноцид в Бучі вимагають додаткових санкцій проти Росії»: світ реагує на масові вбивства цивільних в Бучі. web.archive.org. 4 квітня 2022. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 17 березня 2023.
  21. ↑ Удар по Дніпру: кількість загиблих зросла до 40. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 9 серпня 2024. Процитовано 17 березня 2023.
  22. ↑ Macias, Amanda. UN report details horrifying Ukrainian accounts of rape, torture and executions by Russian troops. CNBC (англ.). Архів оригіналу за 25 березня 2023. Процитовано 17 березня 2023.
  23. ↑ Coles, Daniella Cheslow and Isabel. U.N. Sees Wide Range of War Crimes by Russian Forces in Ukraine. WSJ (амер.). Архів оригіналу за 16 березня 2023. Процитовано 17 березня 2023.
  24. ↑ Цензор.НЕТ. Десятки тіл цивільних зі зв'язаними руками та розстріляних окупантами в Бучі: Так виглядає геноцид. ФОТО 18+. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 17 березня 2023. Процитовано 17 березня 2023.
  25. ↑ Цензор.НЕТ. "Я чув, як вони катували людей з інших камер, бідні кричали від болю, а потім їх просто розстрілювали", - студент з Маріуполя розповів, що роблять росіяни з тими, хто намагався виїхати з міста. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 17 березня 2023. Процитовано 17 березня 2023.
  26. ↑ A Reminder of the Importance of the Crime of Aggression: Considering the Situation of Russia and Ukraine. Opinio Juris (амер.). 4 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 17 березня 2023.
  27. ↑ Росіяни підтвердили вбивство цивільних чоловіків в Маріуполі. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 9 серпня 2024. Процитовано 17 березня 2023.
  28. ↑ Бучанська різанина. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 11 червня 2023.
  29. ↑ Авіаудар по лікарні в Маріуполі. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 11 червня 2023.
  30. ↑ Руденко, Євгенія (28 квітня 2023). Депортація та примусове вивезення українських дітей до РФ: що саме ухвалила ПАРЄ в резолюції про ознаки геноциду?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 9 серпня 2024. Процитовано 11 червня 2023.
  31. ↑ "Никогда не забудем": звезды эмоционально вспоминают авиаудар по драмтеатру Мариуполя год назад. 24 Канал (рос.). 16 березня 2023. Архів оригіналу за 11 червня 2023. Процитовано 11 червня 2023.
  32. ↑ Ракетний удар по колонії в Оленівці: загинули близько 40 українських полонених, ще 130 поранені — Delo.ua. delo.ua (укр.). 29 липня 2022. Архів оригіналу за 24 червня 2023. Процитовано 24 червня 2023.
  33. ↑ Масова загибель українських полонених в Оленівці. Що відомо. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 29 липня 2022. Процитовано 24 червня 2023.
  34. ↑ Зв'язані руки і мотузка на шиї. В Ізюмі розкопали масові могили з сотнями людей. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2022. Процитовано 24 червня 2023.
  35. ↑ У соцмережах поширюють відео, на якому окупанти вбивають імовірно українського полоненого. Громадське радіо (укр.). 6 березня 2023. Архів оригіналу за 9 серпня 2024. Процитовано 24 червня 2023.
  36. ↑ Ракетний удар по багатоповерхівці у Дніпрі: в ОВА розповіли перші деталі та показали фото. ТСН.ua (укр.). 14 січня 2023. Архів оригіналу за 24 червня 2023. Процитовано 24 червня 2023.
  37. ↑ Лобанок, Даша (11 червня 2023). Через підрив Каховської ГЕС збитки навколишньому середовищу перевищили 55 мільярдів гривень. Ґвара Медіа (укр.). Архів оригіналу за 11 червня 2023. Процитовано 11 червня 2023.
  38. ↑ У Києві внаслідок ракетного удару рф 5 загиблих і 9 постраждалих, є влучання в Охматдит — КМВА. АрміяInform. 8 липня 2024. Архів оригіналу за 8 липня 2024. Процитовано 4 вересня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Збройні_сили_Російської_Федерації&oldid=43844664