Перейти до вмісту

Збройні сили Саудівської Аравії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Збройні сили Саудівської Аравії
القوات المسلحة الملكية السعودية
Засновані1900[1]
Види збройних сил
Сухопутні війська
Повітряні сили
Військово-морські сили
Війська ППО
Стратегічні ракетні сили
ШтабЕр-Ріяд, Саудівська Аравія
Командування
ГоловнокомандувачКороль Абдалла ібн Абдель Азіз ас-Сауд
Міністр оборониПринц Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд
Начальник штабуГенерал-лейтенант Хусейн ібн Абдалла аль-Джубайлі
Людські ресурси
Вік17[2]
Активні службовці257 000[3]
Витрати
Бюджет$75 мільярди (2023)[4]
(посідає 5 місце)
Відсоток у ВВП11.4 %[5][6]

Збройні сили Саудівської Аравії у Вікісховищі

Збройні сили Саудівської Аравії  — сукупність військ Саудівської Аравії, обов'язком яких є захист свободи, незалежності та територіальної цілісності Королівства. До складу збройних сил Саудівської Аравії входять: сухопутні війська, військово-морські сили, військово-повітряні сили, війська протиповітряної оборони, стратегічні ракетні сили, національна гвардія, війська спеціального призначення.[7] На постійній службі в лавах збройних сил Саудівської Аравії знаходиться ~ 200 000 осіб. Станом на 2005 рік сухопутні війська складалися з 75 000 осіб; військово-повітряні сили включали 18 00 осіб; війська протиповітряної оборони складалися з 16 000 осіб; військово-морські сили — 15,500, в тому числі 3 000 морських піхотинців; національна гвардія — 75 000 осіб.[8]

У СВ Саудівської Аравії служить приблизно 70 000 людей. Основне призначення, це захист кордонів, безпека всередині та ззовні країни. Боротьба з небезпекою, яка зважаючи на регіон може виникнути. Озброєння:

  • Танк — 1082 одиниці
  • БМП — 693 одиниці
  • БТР — 8593 одиниці
  • ББМ(бойові броньовані машини) — 3209 одиниць
  • Медичні ББМ — понад 100
  • РСЗВ — 122 одиниці
  • САУ — 705 одиниць
  • Гаубиці — 1818 одиниць.

Незважаючи на скромні розміри, абсолютно вся техніка нова і сучасна

Повітряні сили

[ред. | ред. код]

Саудівська Аравія володіє найсучаснішими ПС серед арабських країн[джерело?]. ПС Саудівської Аравії складається майже з 300 бойових літаків. ПС Саудівської Аравії має найбільшу кількість винищувачів F-15s після ПС США та Японії. Чисельність близько 20 000 солдатів.

Озброєння:

  • Багатофункціональний винищувач — 84 одиниці
  • Винищувач-бомбардувальник — 139 одиниць
  • Багатоцільовий винищувач — 161 одиниця
  • Навчальний винищувач — 26 одиниць
  • Літак ДРЛО — 5 одиниць
  • Багатоцільовий вертоліт — 62 одиниці
  • Транспортний вертоліт — 8 одиниць
  • Навчальний літак — 68 одиниць.

Військова промисловість

[ред. | ред. код]

Переважна більшість військового обладнання Саудівської Аравії імпортується із західного світу.[9] З 1951 по 2006 рік Сполучені Штати продали армії саудівській армії військової техніки на суму понад 80 мільярдів доларів.[10] У 2013 році військові витрати Саудівської Аравії зросли до 67 мільярдів доларів, обігнавши витрати Великої Британії, Франції та Японії та посівши четверте місце у світі.[11] Велика Британія також є основним постачальником військової техніки до Саудівської Аравії з 1965 року.[12] З 1985 року Велика Британія постачає військові літаки — зокрема, бойові літаки Tornado та Eurofighter Typhoon — та інше обладнання в рамках довгострокової угоди про постачання озброєнь «Аль-Ямама»[en], вартість якої до 2006 року оцінювалася в 43 мільярди фунтів стерлінгів і, як вважається, коштувала ще 40 млрд фунтів стерлінгів.[13] У 2012 році британський оборонний гігант BAE уклав угоду на 1,9 млрд фунтів стерлінгів (3 млрд доларів) на поставку навчально-тренувальних літаків Hawk в Саудівську Аравію.[14]

За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру, у 2010—2014 роках Саудівська Аравія стала другим за величиною імпортером зброї у світі, отримавши в чотири рази більше основних видів озброєнь, ніж у 2005—2009 роках. Основний імпорт у 2010—2014 роках включав 45 бойових літаків з Великої Британії, 38 бойових вертольотів із США, чотири літаки-заправники з Іспанії та понад 600 броньованих машин з Канади. Саудівська Аравія отримала 41 % британського експорту озброєнь у 2010-14 роках.[15] Тільки у 2015 році Франція дозволила продати зброю Саудівській Аравії на 18 мільярдів доларів.[16] Угода з Саудівською Аравією на суму 15 мільярдів доларів вважається найбільшою в історії Канади.[17] У 2016 році Європейський парламент вирішив тимчасово запровадити ембарго на постачання зброї до Саудівської Аравії через страждання цивільного населення Ємену від конфлікту з Саудівською Аравією.[18] У 2017 році Саудівська Аравія підписала угоду про постачання озброєнь зі США на суму 110 мільярдів доларів. Саудівська Аравія є найбільшим покупцем зброї у Великій Британії: з моменту початку очолюваної Саудівською Аравією кампанії в Ємені вона придбала зброї на суму понад 4,6 мільярда фунтів стерлінгів. Згідно зі звітом Міністерства міжнародних справ Канади, у 2019 році Саудівській Аравії було продано рекордну кількість військової техніки, незважаючи на погану ситуацію з правами людини в цій країні.[19]

Після вбивства Джамаля Хашоггі 25 жовтня 2018 року Європейський парламент ухвалив необов'язкову до виконання резолюцію, яка закликала країни ЄС запровадити загальноєвропейське ембарго на постачання зброї до Саудівської Аравії.[20] Німеччина стала першим західним урядом, який призупинив майбутні збройні угоди з королівством після того, як Ангела Меркель заявила, що «експорт зброї не може здійснюватися в нинішніх умовах».[21]

Бойова машина піхоти Al-Fahd і бронетранспортер Al-Faris 8–400, що використовуються саудівськими сухопутними військами, були виготовлені компанією Abdallah Al Faris Company for Heavy Industries, розташованою в Даммамі. Крім того, бронемашини Al-Kaser і Al-Mansour, а також бронетранспортер MRAP Al-Masmak, який має дуже високий рівень захисту, виготовлені в Саудівській Аравії.[22][23] Ashibl 1 і Ashibl 2 — бронемашини саудівського виробництва, що використовуються Королівськими сухопутними військами Саудівської Аравії та елітним підрозділом спеціальних операцій королівства — 85-м батальйоном. Саудівська Аравія також презентувала нову броньовану машину Tuwaiq MRAP.[24] Saudi Arabian Military Industries підписала Меморандум про взаєморозуміння з Рособоронекспортом щодо виробництва в країні протитанкового керованого ракетного комплексу 9M133 Корнет-EM, перспективної реактивної системи залпового вогню ТОС-1A, автоматичних станкових гранатометів АГС-30 з гранатами та автомата Калашникова АК-103.[25]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Hertog, Steffen (2007). Shaping the Saudi state: Human agency's shifting role in the rentier state formation (PDF). International Journal Middle East Studies. 39: 539—563. doi:10.1017/S0020743807071073. Архів оригіналу (PDF) за 2 жовтня 2013. Процитовано 17 квітня 2012.
  2. The World Factbook. Langley, Virginia: Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 22 March 2016. Процитовано 6 April 2016.
  3. IISS (2022). The Military Balance 2022. Routledge. с. 366. ISBN 978-1-032-27900-8.
  4. Trends in World Military Expenditure, 2022 (PDF). Stockholm International Peace Research Institute. April 2023. Архів (PDF) оригіналу за 23 April 2023. Процитовано 29 April 2023.
  5. http://www.sipri.org/research/armaments/milex/resultoutput/milex_15/the-15-countries-with-the-highest-military-expenditure-in-2011-table/view [Архівовано 26 грудня 2018 у Wayback Machine.] The SIPRI Military Expenditure Database
  6. SIPRI military expenditure database. Архів оригіналу за 25 липня 2011. Процитовано 18 листопада 2014.
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 18 листопада 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2005. Процитовано 18 листопада 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. «Country Profile: Saudi Arabia» [Архівовано 16 January 2011 у Wayback Machine.], September 2006, United States Library of Congress
  10. Saudi Arabia. fas.org. Архів оригіналу за 11 November 2010. Процитовано 11 November 2010.
  11. «Saudis lead Middle East military spending».
  12. Gardner, Charles (1981). British Aircraft Corporation. B.T. Batsford Ltd. с. 224—249. ISBN 978-0-7134-3815-4.
  13. O'Connell, Dominic (20 August 2006). BAE cashes in on £40bn Arab jet deal. The Sunday Times. London. Архів оригіналу за 7 September 2008.
  14. Saudi Arabia. Reuters. 23 May 2012. Архів оригіналу за 8 June 2016.
  15. «Saudi, UAE Influence Grows With Purchases».
  16. «Rights group blasts U.S. „hypocrisy“ in „vast flood of weapons“ to Saudi Arabia, despite war crimes».
  17. Human rights groups ask Trudeau to end 'immoral' arms deal with Saudi Arabia. The Globe and Mail. 27 April 2016.
  18. EU Parliament — unprecedented call arms embargo against Saudi Arabia, Middle East Eye 25 February 2016
  19. Canada doubles weapons sales to Saudi Arabia despite moratorium. The Guardian. 9 June 2020. Процитовано 9 June 2020.
  20. European Parliament passes resolution urging arms embargo on Saudi Arabia. The Washington Post. Процитовано 25 October 2018.
  21. Germany plans to suspend arms sales to Saudis; other European countries press for more information on Khashoggi's killing. The Washington Post. Процитовано 22 October 2018.
  22. Al-Masmak Masmak Nyoka Mk2 MRAP Mine Resistant Armored Personnel Carrier technical data sheet. Army Recognition. Архів оригіналу за 21 June 2014. Процитовано 25 December 2014.
  23. Photos & Videos. arabic-military.com. Архів оригіналу за 28 October 2014. Процитовано 25 December 2014.
  24. Saudi Arabia unveils development of MRAP Tuwaiq 2 vehicle – Aljundi Journal – A Military & Cultural Monthly Magazine (амер.). Процитовано 13 березня 2021.
  25. Saudi Arabia signs agreement to manufacture Russian weapons locally. Al Arabiya. 5 October 2017. Архів оригіналу за 6 October 2017. Процитовано 6 October 2017.