Збройні сили Саудівської Аравії
Збройні сили Саудівської Аравії | |
---|---|
القوات المسلحة الملكية السعودية | |
Засновані | 1900[1] |
Види збройних сил | |
Сухопутні війська Повітряні сили Військово-морські сили Війська ППО Стратегічні ракетні сили | |
Штаб | Ер-Ріяд, Саудівська Аравія |
Командування | |
Головнокомандувач | Король Абдалла ібн Абдель Азіз ас-Сауд |
Міністр оборони | Принц Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд |
Начальник штабу | Генерал-лейтенант Хусейн ібн Абдалла аль-Джубайлі |
Людські ресурси | |
Вік | 17[2] |
Активні службовці | 257 000[3] |
Витрати | |
Бюджет | $75 мільярди (2023)[4] (посідає 5 місце) |
Відсоток у ВВП | 11.4 %[5][6] |
Збройні сили Саудівської Аравії у Вікісховищі |
Збройні сили Саудівської Аравії — сукупність військ Саудівської Аравії, обов'язком яких є захист свободи, незалежності та територіальної цілісності Королівства. До складу збройних сил Саудівської Аравії входять: сухопутні війська, військово-морські сили, військово-повітряні сили, війська протиповітряної оборони, стратегічні ракетні сили, національна гвардія, війська спеціального призначення.[7] На постійній службі в лавах збройних сил Саудівської Аравії знаходиться ~ 200 000 осіб. Станом на 2005 рік сухопутні війська складалися з 75 000 осіб; військово-повітряні сили включали 18 00 осіб; війська протиповітряної оборони складалися з 16 000 осіб; військово-морські сили — 15,500, в тому числі 3 000 морських піхотинців; національна гвардія — 75 000 осіб.[8]
У СВ Саудівської Аравії служить приблизно 70 000 людей. Основне призначення, це захист кордонів, безпека всередині та ззовні країни. Боротьба з небезпекою, яка зважаючи на регіон може виникнути. Озброєння:
- Танк — 1082 одиниці
- БМП — 693 одиниці
- БТР — 8593 одиниці
- ББМ(бойові броньовані машини) — 3209 одиниць
- Медичні ББМ — понад 100
- РСЗВ — 122 одиниці
- САУ — 705 одиниць
- Гаубиці — 1818 одиниць.
Незважаючи на скромні розміри, абсолютно вся техніка нова і сучасна
Саудівська Аравія володіє найсучаснішими ПС серед арабських країн[джерело?]. ПС Саудівської Аравії складається майже з 300 бойових літаків. ПС Саудівської Аравії має найбільшу кількість винищувачів F-15s після ПС США та Японії. Чисельність близько 20 000 солдатів.
Озброєння:
- Багатофункціональний винищувач — 84 одиниці
- Винищувач-бомбардувальник — 139 одиниць
- Багатоцільовий винищувач — 161 одиниця
- Навчальний винищувач — 26 одиниць
- Літак ДРЛО — 5 одиниць
- Багатоцільовий вертоліт — 62 одиниці
- Транспортний вертоліт — 8 одиниць
- Навчальний літак — 68 одиниць.
Переважна більшість військового обладнання Саудівської Аравії імпортується із західного світу.[9] З 1951 по 2006 рік Сполучені Штати продали армії саудівській армії військової техніки на суму понад 80 мільярдів доларів.[10] У 2013 році військові витрати Саудівської Аравії зросли до 67 мільярдів доларів, обігнавши витрати Великої Британії, Франції та Японії та посівши четверте місце у світі.[11] Велика Британія також є основним постачальником військової техніки до Саудівської Аравії з 1965 року.[12] З 1985 року Велика Британія постачає військові літаки — зокрема, бойові літаки Tornado та Eurofighter Typhoon — та інше обладнання в рамках довгострокової угоди про постачання озброєнь «Аль-Ямама»[en], вартість якої до 2006 року оцінювалася в 43 мільярди фунтів стерлінгів і, як вважається, коштувала ще 40 млрд фунтів стерлінгів.[13] У 2012 році британський оборонний гігант BAE уклав угоду на 1,9 млрд фунтів стерлінгів (3 млрд доларів) на поставку навчально-тренувальних літаків Hawk в Саудівську Аравію.[14]
За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру, у 2010—2014 роках Саудівська Аравія стала другим за величиною імпортером зброї у світі, отримавши в чотири рази більше основних видів озброєнь, ніж у 2005—2009 роках. Основний імпорт у 2010—2014 роках включав 45 бойових літаків з Великої Британії, 38 бойових вертольотів із США, чотири літаки-заправники з Іспанії та понад 600 броньованих машин з Канади. Саудівська Аравія отримала 41 % британського експорту озброєнь у 2010-14 роках.[15] Тільки у 2015 році Франція дозволила продати зброю Саудівській Аравії на 18 мільярдів доларів.[16] Угода з Саудівською Аравією на суму 15 мільярдів доларів вважається найбільшою в історії Канади.[17] У 2016 році Європейський парламент вирішив тимчасово запровадити ембарго на постачання зброї до Саудівської Аравії через страждання цивільного населення Ємену від конфлікту з Саудівською Аравією.[18] У 2017 році Саудівська Аравія підписала угоду про постачання озброєнь зі США на суму 110 мільярдів доларів. Саудівська Аравія є найбільшим покупцем зброї у Великій Британії: з моменту початку очолюваної Саудівською Аравією кампанії в Ємені вона придбала зброї на суму понад 4,6 мільярда фунтів стерлінгів. Згідно зі звітом Міністерства міжнародних справ Канади, у 2019 році Саудівській Аравії було продано рекордну кількість військової техніки, незважаючи на погану ситуацію з правами людини в цій країні.[19]
Після вбивства Джамаля Хашоггі 25 жовтня 2018 року Європейський парламент ухвалив необов'язкову до виконання резолюцію, яка закликала країни ЄС запровадити загальноєвропейське ембарго на постачання зброї до Саудівської Аравії.[20] Німеччина стала першим західним урядом, який призупинив майбутні збройні угоди з королівством після того, як Ангела Меркель заявила, що «експорт зброї не може здійснюватися в нинішніх умовах».[21]
Бойова машина піхоти Al-Fahd і бронетранспортер Al-Faris 8–400, що використовуються саудівськими сухопутними військами, були виготовлені компанією Abdallah Al Faris Company for Heavy Industries, розташованою в Даммамі. Крім того, бронемашини Al-Kaser і Al-Mansour, а також бронетранспортер MRAP Al-Masmak, який має дуже високий рівень захисту, виготовлені в Саудівській Аравії.[22][23] Ashibl 1 і Ashibl 2 — бронемашини саудівського виробництва, що використовуються Королівськими сухопутними військами Саудівської Аравії та елітним підрозділом спеціальних операцій королівства — 85-м батальйоном. Саудівська Аравія також презентувала нову броньовану машину Tuwaiq MRAP.[24] Saudi Arabian Military Industries підписала Меморандум про взаєморозуміння з Рособоронекспортом щодо виробництва в країні протитанкового керованого ракетного комплексу 9M133 Корнет-EM, перспективної реактивної системи залпового вогню ТОС-1A, автоматичних станкових гранатометів АГС-30 з гранатами та автомата Калашникова АК-103.[25]
- ↑ Hertog, Steffen (2007). Shaping the Saudi state: Human agency's shifting role in the rentier state formation (PDF). International Journal Middle East Studies. 39: 539—563. doi:10.1017/S0020743807071073. Архів оригіналу (PDF) за 2 жовтня 2013. Процитовано 17 квітня 2012.
- ↑ The World Factbook. Langley, Virginia: Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 22 March 2016. Процитовано 6 April 2016.
- ↑ IISS (2022). The Military Balance 2022. Routledge. с. 366. ISBN 978-1-032-27900-8.
- ↑ Trends in World Military Expenditure, 2022 (PDF). Stockholm International Peace Research Institute. April 2023. Архів (PDF) оригіналу за 23 April 2023. Процитовано 29 April 2023.
- ↑ http://www.sipri.org/research/armaments/milex/resultoutput/milex_15/the-15-countries-with-the-highest-military-expenditure-in-2011-table/view [Архівовано 26 грудня 2018 у Wayback Machine.] The SIPRI Military Expenditure Database
- ↑ SIPRI military expenditure database. Архів оригіналу за 25 липня 2011. Процитовано 18 листопада 2014.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 18 листопада 2014.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2005. Процитовано 18 листопада 2014.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ «Country Profile: Saudi Arabia» [Архівовано 16 January 2011 у Wayback Machine.], September 2006, United States Library of Congress
- ↑ Saudi Arabia. fas.org. Архів оригіналу за 11 November 2010. Процитовано 11 November 2010.
- ↑ «Saudis lead Middle East military spending».
- ↑ Gardner, Charles (1981). British Aircraft Corporation. B.T. Batsford Ltd. с. 224—249. ISBN 978-0-7134-3815-4.
- ↑ O'Connell, Dominic (20 August 2006). BAE cashes in on £40bn Arab jet deal. The Sunday Times. London. Архів оригіналу за 7 September 2008.
- ↑ Saudi Arabia. Reuters. 23 May 2012. Архів оригіналу за 8 June 2016.
- ↑ «Saudi, UAE Influence Grows With Purchases».
- ↑ «Rights group blasts U.S. „hypocrisy“ in „vast flood of weapons“ to Saudi Arabia, despite war crimes».
- ↑ Human rights groups ask Trudeau to end 'immoral' arms deal with Saudi Arabia. The Globe and Mail. 27 April 2016.
- ↑ EU Parliament — unprecedented call arms embargo against Saudi Arabia, Middle East Eye 25 February 2016
- ↑ Canada doubles weapons sales to Saudi Arabia despite moratorium. The Guardian. 9 June 2020. Процитовано 9 June 2020.
- ↑ European Parliament passes resolution urging arms embargo on Saudi Arabia. The Washington Post. Процитовано 25 October 2018.
- ↑ Germany plans to suspend arms sales to Saudis; other European countries press for more information on Khashoggi's killing. The Washington Post. Процитовано 22 October 2018.
- ↑ Al-Masmak Masmak Nyoka Mk2 MRAP Mine Resistant Armored Personnel Carrier technical data sheet. Army Recognition. Архів оригіналу за 21 June 2014. Процитовано 25 December 2014.
- ↑ Photos & Videos. arabic-military.com. Архів оригіналу за 28 October 2014. Процитовано 25 December 2014.
- ↑ Saudi Arabia unveils development of MRAP Tuwaiq 2 vehicle – Aljundi Journal – A Military & Cultural Monthly Magazine (амер.). Процитовано 13 березня 2021.
- ↑ Saudi Arabia signs agreement to manufacture Russian weapons locally. Al Arabiya. 5 October 2017. Архів оригіналу за 6 October 2017. Процитовано 6 October 2017.
Це незавершена стаття про військові формування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |