Корнет (ПТРК)
9К135 «Корнет» AT-14 Spriggan | |
---|---|
ПТРК 9К135 Корнет-Э | |
Тип | ПТКР |
Походження | Росія |
Історія використання | |
На озброєнні | 1998[1] |
Оператори | Росія, Сирія Україна, Туреччина, Греція, Алжир, Перу, Кот-д'Івуар |
Історія виробництва | |
Розробник | КБП |
Розроблено | 1988—1998[1] |
Виробник | ПТКР: ЗіД ПУ: ВМЗ |
Виготовлена кількість | 35 000[2] |
Варіанти | Корнет-Е |
Характеристики | |
Дальність вогню | |
Ефективна | 100-5500 м |
Корнет (ПТРК) у Вікісховищі |
«Корне́т» (Індекс ГРАУ — 9К135, за класифікацією МО США і НАТО: AT-14 Spriggan) — протитанковий ракетний комплекс розробки Тульського КБ Приладобудування. Розроблений на базі комплексу танкового керованого озброєння «Рефлекс», зберігши основні його компонувальні рішення. Призначений для ураження танків та інших броньованих цілей, в тому числі оснащених сучасними засобами динамічного захисту. Модифікація ПТРК «Корнет-Д» може вражати й повітряні цілі.
Основна відмінність від попередніх ПТРК «Фагот», «Конкурс» та «Метис» — в системі наведення. Якщо управління ПТКР останніх здійснювалося по дротах, то ПТКР «Корнета» наводиться по лазерному променю.
Ракета виконана по аеродинамічній схемі «качка», два керма, що розкриваються з ніш розміщені в її передньому відсіку, там же знаходиться головний заряд тандемної кумулятивної бойової частини (БЧ) і вузли повітряно-динамічного приводу рулів з лобовим повітрязаборником. У середній частині ракети розміщено твердопаливний двигун з двома кососкерованими соплами, за ним розташована основна кумулятивна БЧ. У хвостовому відсіку ракети встановлені елементи системи управління ракетою, включаючи фотоприймач лазерного випромінювання, також на хвостовій частині корпуса закріплені чотири розкладних тонких сталевих крила, що розкриваються після виходу ракети з транспортно-пускового контейнера (ТПК) під дією сил пружності матеріалу крил. Крила розташовані під кутом 45° відносно рулів. ПТКР разом з вибивним зарядом розміщуються в герметичному ТПК, мають відкидні кришки і ручку. Корпус ракети і складні рулі — металеві, матеріал ТПК — пластик. Термін зберігання ракети в ТПК без проведення регламентних перевірок — 10 років.
ПТКР 9М133 оснащена тандемною кумулятивною бойовою частиною, основна бойова частина розташована позаду ракетного двигуна для забезпечення необхідної фокусної відстані при формуванні кумулятивного струменя. З цією ж метою корпус твердопаливного ракетного двигуна виконаний у кільцеподібній формі з порожнистим центральним каналом для проходження крізь нього високошвидкісного струменя.
Крім кумулятивної бойової частини можливо спорядження ракет термобаричною бойовою частиною (9М133Ф) для ураження різних інженерних споруд і вогневих точок.
Пускова установка ракет 9П163М-1 розміщена на триножному верстаті і містить у собі приціл, здатний працювати в оптичному і інфрачервоному режимах, оптичний лазерний пристрій і апаратуру системи наведення і керування польотом ракети.
Крім піхотної установки, «Корнет» включений до складу комплексу озброєння «Корнет-Т» на шасі БМП-3 призначений для заміни застарілих ПТРК «Конкурс» і «Штурм-С». Бойова машина на шасі БМП-3 9П162 (об'єкт 699) має висувну пускову установку 9П163М-1 з двома ракетами 9М133, яка ховається в корпус в похідному положенні, та автомат заряджання з магазином на 16 ракет (12 ракет в контейнерах, 4 в ложементах). Система дещо подібна до системи «Хризантема»[3][4]. Система наведення 9П163М-1 дозволяє одночасний пуск двох ракет керованих за різними лазерними каналами.
Тульським КБ Приладобудування також була запропонована автоматизована ПУ 9П163-2 «Квартет» з чотирма ракетами в контейнерах і електромеханічними приводами на базі легкого шасі[5][6].
Траєкторія польоту ракети — спіраль.
- Максимальна дальність стрільби:
- Вдень — 5500 м
- Вночі — 3500 м
- Мінімальна дальність стрільби: 100 м
- Максимальна флангова швидкість цілі: 70 км/год
- Система управління: напівавтоматична, по променю лазера
- Калібр ракети: 152 мм
- Довжина ракети: 1200 мм
- Максимальний розмах крила: 460 мм
- Маса:
- Транспортно-пусковий контейнер з ракетою: 29 кг
- Ракета: 26 кг
- Маса БЧ: 7 кг
- Бойові частини:
- Тандемна кумулятивна:
- Маса ВР: 4,6 кг
- Бронепробивність: 1200 мм гомогенної броні за ДЗ.
- Пробивність бетонного моноліту: не менше 3000 мм
- Термобарична
- Тандемна кумулятивна:
- Тип двигуна: РДТП
- Тепловізійний приціл 1ПН-79 «Метис-2»:
- Маса: 11 кг
- Дальність виявлення/стрільби цілі вночі: до 4500 м
- Дальність розпізнавання цілі: 2500 м
- Штатна бойова обслуга: 2 особ.
- Маса переносної ПУ 9П163М-1 (на тринозі): 26 кг
- Час переведення з похідного положення в бойове: менше 1 хв.
- Маса вбудовуваної ПУ 9П163М-2 «Квартет»: 60 кг (за іншими даними — 48)
- Готовність до пуску, після виявлення цілі: 1 — 2 с
- Бойова скорострільність: 2 — 3 постр/хв
- Час перезарядження ПУ: 30 с
- Кути наведення ПУ 9П163М-1/9П163М-2:
- По горизонталі: 360/180°
- По вертикалі: від −5° до +20°/-10° до +15°
- Температурний діапазон бойового застосування:
- «Корнет» від −50° до +50 °С
- «Корнет-Э» від −20 ° до +60 °С
- Висота бойового застосування над рівнем моря: до 4500 м
- СКО 0.3 м[7]
ПТРК «Корнет-Э» (експортний варіант) брав участь у бойових діях між армією Ізраїлю та угрупованням Хезболла на півдні Лівану в 2006[8]. Кілька ПУ і невикористані ракети були захоплені ізраїльською армією[9]. До ліванських бойовиків він потрапив можливо з Сирії, куди система постачалась офіційно.
Згідно зі звітом ізраїльської армії, в цьому конфлікті 46 танків «Меркава» отримали різні пошкодження від вогню противника (всіма видами впливу)[10]. У 24 випадках була пробита броня, в 3 з цих випадків здетонував боєкомплект. Безповоротні втрати від ракет всіх типів, включаючи «Корнет-Э», склали лише 3 танки (по одному «Меркава-2», «Меркава-3» і «Меркава−4»)[11].
Кілька ПТРК «Корнет» потрапили в Ізраїльський Національний інститут з вивчення боєприпасів інженерних військ армії оборони Ізраїлю[12].
За заявами ізраїльської влади, 7 квітня 2011 під час обстрілу ізраїльського шкільного автобуса бойовики ХАМАС застосували ПТРК «Корнет», що призвело до дипломатичного скандалу між Ізраїлем і Росією[13].
28 січня 2015 року щонайменше 3 протитанкових ракети комплексу «Корнет» були випущені з території Лівану по ізраїльському військовому всюдиходу та селищу. В результаті 2 військовослужбовці загинули[14] і 7 отримали поранення, включно з цивільними особами[15].
Невстановлена кількість ПТРК «Корнет» знаходились на озброєні російських терористів[16]. Українські військові знаходили на полишених позиціях російських терористів використані транспортно-пускові контейнери від ракет 9М133 ПТРК «Корнет» з відповідним маркуванням (ракети 9М133 та її кумулятивної бойової частини 9Н156-1). Окрім того, українські військові знаходили уламки від ракет «Корнет» 2009 року випуску після обстрілів з боку терористів[17]. Зокрема, цими ракетами були обстріляні блокпости українських силовиків поблизу міста Щастя[18].
А в квітні 2015 року був обстріляний взводний опорний пункт, на якому тоді несли службу представники «афганської роти» 24 штурмового батальйону ЗС України «Айдар» поблизу населеного пункту Жолобок ракетами з термобаричною бойовою частиною[19]. Поблизу блокпосту були знайдені рештки бойової частини 9М113Ф-1, виготовленої в 2012 році[20]. 23 квітня, представники Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій Генерального штабу Збройних Сил України надали представникам Київської асоціації військових аташе в України чергові докази застосування на території Луганської та Донецької областей зброї російського виробництва — знайдені рештки ракет[21].
Під час повномасштабного російського вторгнення в 2022 році певна кількість російських ПТРК була захоплена українськими військовими. В липні 2022 року бійці 98-го батальйону тероборони «Азов» Дніпро повідомили, що з російського ПТРК 9К129 «Корнет» було уражено БМП окупантів[22].
У бойових діях проти бойовиків ІДІЛ танки Леопард 2 зі складу збройних сил Туреччини зазнали перших великих втрати. До того, навіть в Косово та Афганістані Леопард 2 не зазнавали на стільки істотних ушкоджень. Так, наприклад, один канадський Леопард 2 підірвався на міні Талібану в Афганістані, проте екіпаж вижив[23].
У грудні 2016 року, в ході операції «Щит Євфрату» Туреччина направила до півночі Сирії танки Leopard 2A4, які брали участь в боях за місто Аль-Баб. Відомо, що бойовикам Ісламської держави вдалось вразити із протитанкових ракетних комплексів щонайменше 3 танки до 14 грудня 2016 року[24].
Станом на 12 січня 2017 року турецькі військові втратили до 10 танків Леопард 2A4 в боях за місто Аль-Баб. І хоча дані про втрати офіційно не підтверджені, експертна спільнота припускає, що вони можуть точно відображати реальність. Із 10 втрачених танків, шестеро були знищені ПТРК «Корнет»[23].
- Корнет-Е — експортна модифікація комплексу Корнет.
- Корнет-Д — модернізована версія комплексу Корнет (дальність стрільби — 10 км, бронепробивність 1100—1300 мм)[25].
- Корнет-ЕМ — експортна версія комплексу Корнет-Д[26].
- Корнет-Т — самохідна пускова установка — бойова машина 9П162 на базі шасі БМП-3 («об'єкт 699»).
Також Іран налагодив виробництво піратської копії комплексу Корнет-Э під назвою Dehlaviyeh (Дехлавієх)[27].
Також створена перспективна бойова машина на основі бронеавтомобіля ГАЗ «Тигр» шляхом встановлення двох автоматичних пускових установок з прицільними системами на 4 контейнера з ПТРК кожна. За вимогою замовника, можливе встановлення однієї пускової установки на 4 ракети. Боєкомплект комплексу — 8 готових до бою ПТРК, всього система має 16 ПТРК. Час переведення з похідного положення в бойове — 7 секунд[28][29].
У листопаді 2018 року китайська компанія Norinco представила модульний ПТРК, який за зовнішнім виглядом та характеристиками істотно схожий на ПТРК «Корнет»[30].
Станом на серпень 2009 було продано 35 000 одиниць ПТКР «Корнет»[2].
- Росія — близько 750 ПТКР «Корнет», станом на 2009[2].
- Азербайджан — близько 100 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2009 по 2010 роки[31].
- Алжир — поставлено 216 ПТКР для БМП-2М з 2007 по 2009 на загальну суму 50 млн доларів[32]. За іншими даними, близько 3000 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2006 по 2010 роки[31].
- Греція — 196 ПУ 9П196 «Корнет-Е» малося на озброєнні Сухопутних військ, станом на 2010[33]. Постачання здійснювалося в два етапи, за контрактом укладеним з Рособоронекспортом в 2001 році на 278 ПТРК[34].
- Еритрея — 80 одиниць 9М133 поставлено з Росії в 2005 , загальна сума контракту — 170 тис. дол.[31]
- Індія — більше 250 пускових установок 9П196 «Корнет-Е» і близько 3000 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2003 по 2006 роки[31].
- Йорданія — 200 пускових установок і 2000 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2009 по 2010 роки[31].
- Кот-д'Івуар — деяка кількість ПТРК «Корнет-Е», за станом на 2010[35].
- Ліван — кількість і статус невідомі[36]
- Перу — 244 ПТКР та 24 ПУ «Корнет-Е», за станом на 2010[37] укладений контракт у 2008 році на суму 23 млн дол.[38]
- Сирія — 1000 ПТРК, станом на 2010[39]. Контракт на поставку виконаний в 1990-ті роки на суму 65 млн дол.[40]
- Туреччина — 80 ПТРК «Корнет-Е» знаходилося на озброєнні Сухопутних військ, станом на 2010[41], в тому числі, до 800 ракет — поставлених у 2009 році за контрактом укладеним з Рособоронекспортом у 2008 році[42] контракт вартістю 70 млн дол.[43]
- Україна —певна кількість захоплена під час Російського вторгнення в Україну[44].
- Воєнізовані організації
- Хезболла — повідомлялося про наявність ПТРК «Корнет-Е» у цій організації[45]. Під час Другої Ліванської війни бойовики «Хізбаллах» використовували «Корнети» для боротьби з ізраїльською бронетехнікою.
- Хамас[46][47]
- Палестинський Ісламський джихад — 21 листпоада 2012 року організація оприлюднила відео, на якому показаний комплекс 9К133 «Корнет» та оператор-жінка. Угрупування заявило, що використало комплекс для ураження ізраїльської піхоти 20 листопада в регіоні Ешкол на півдні Ізраїлю[48].
- Фронт визволення Палестини — заявив, що використав комплекс Корнет для ураження машини Армії оборони Ізраїлю 10 листопада 2012 р поблизу пропускного пункту Карні.
- Російські терористи — невстановлена кількість ПТРК перебувала на озброєнні російських терористів під час Війни на сході України[16].
- Потенційні
- Саудівська Аравія: 5 жовтня 2017 року Міністерство оборони Саудівської Аравії та російський уряд підписали угоди про придбання систем С-400, ПТРК Корнет-ЕМ, реактивних вогнеметів ТОС-1А «Солнцепек», автоматичних гранатометів АГС-30 та автоматів АК-103. При цьому Рособоронекспорт має передати частину технологій та налагодити виробництво запасних деталей, необхідних для підтримання зазначених зразків техніки у працездатному стані[49].
- ↑ а б КБП, Новости. Архів оригіналу за 16 серпня 2012. Процитовано 29 листопада 2012.
- ↑ а б в КБП, Новости [Архівовано 23 жовтня 2010 у Wayback Machine.] Оф. сайт КБ Приборостроения
- ↑ В войска начали поступать противотанковые комплексы «Корнет-Т» на базе БМП-3. Военный Обозреватель. 04 December 2013.
- ↑ Kornet E Laser Guided Anti-Tank Missile. Defence Update. 26 липня 2006. Архів оригіналу за 5 липня 2008. Процитовано 17 листопада 2008.
- ↑ KVARTET SYSTEM WITH KORNET-E ANTITANK MISSILES. KBP Instrument Design Bureau. 2008. Архів оригіналу за 1 листопада 2008. Процитовано 17 листопада 2008.
- ↑ ПТРК «КОРНЕТ». BTVT.NAROD.RU. Процитовано 5 травня 2015.
- ↑ КБП, Новости. Архів оригіналу за 16 серпня 2012. Процитовано 29 листопада 2012.
- ↑ Kornet ATGMs captured in Ghandouriyeh. Center for Special Studies.
- ↑ Противотанковое оружие «Хизбаллы»: трофеи Второй Ливанской войны. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 9 грудня 2012.
- ↑ Ливанська радіостанція «Ан-Нур», що належить Хезболла, з посиланням на якийсь американську доповідь, поширену в дипломатичних колах, заявила, що втрати Ізраїлю сильно занижено, і під час бойових дій втрачено 164 танка. [1] [2][недоступне посилання з квітня 2019] [3]
- ↑ Олег Грановский (12.02.2010). Потери бронетанковой техники во Второй Ливанской войне. War Online. Архів оригіналу за 25.04.2015. Процитовано 09.12.2012.
- ↑ [4] [Архівовано 22 жовтня 2010 у Wayback Machine.] Фрагмент Ізраїльських новин (2-го каналу), у якому розповідають про Національний інститут з вивчення боєприпасів. 1:49 видна пускова установка ракети «Корнет»
- ↑ Израиль выразил протест России из-за ракет «Корнет»
- ↑ Опубликованы имена двух военнослужащих, погибших во время обстрела из Ливана. NEWSru.co.il. 28 января 2015 года.
- ↑ Пресс-служба ЦАХАЛа: боевики «Хизбаллы» обстреляли джипы ракетами «Корнет». NEWSru.co.il. 28 января 2015.
- ↑ а б Ivan Kochin, Michael Smallwood (3 квітня 2015). Further evidence of 9K135 Kornet ATGWs found in Ukraine. ARES.
- ↑ Maria Tsvwtkova, Aleksandar Vasovich (23 октября 2014). Exclusive: Charred tanks in Ukraine point to Russian involvement (англ.). Reuters. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 23 квітня 2015.
- ↑ А. Тарасенко (19 березня 2015). "Корнеты" против танков ВСУ.
- ↑ Игорь Гурчик (21 квітня 2015). А ещё мы передали в минобороны.
- ↑ А. Тарасенко (23 квітня 2015). Новые модификации «Корнетов» в зоне конфликта на востоке Украины.
- ↑ Представникам Київської асоціації військових аташе надано чергові докази застосування на території України зброї виробництва РФ. Міністерство оборони України. 23 квітня 2015.
- ↑ Бійці України застосували по окупантах російський ПТРК “Корнет”. Мілітарний. 17 липня 2022.
- ↑ а б Gerhard Hegmann (12.01.2017). Leopard-2-Verluste in Syrien IS-Kämpfer zerstören den deutschen Panzer-Mythos. Die Welt.
- ↑ Two Turkish Leopard-2 main battle tanks were destroyed in Syria. Defence blog. 14 dec 2016.
- ↑ Комплекс Корнет-Д / Корнет-ЭМ. Сайт militaryrussia.ru. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 15 жовтня 2011.
- ↑ На авиасалоне МАКС-2011 КБП впервые представит ПТРК «Корнет-ЭМ»
- ↑ Іран почав піратське виробництво російських ПТРК «Корнет». Військова панорама. 12 липня 2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 листопада 2012.
- ↑ Олег Корякин (27.03.2015). Бронемашины "Тигр" оснастят комплексами "Корнет-Д" к Параду Победы. Русское Оружие.
- ↑ Комплекс Корнет-Д / Корнет-ЭМ. Military Russia. 17.08.2011. Архів оригіналу за 20.02.2012. Процитовано 30.11.2012.
- ↑ Dylan Malyasov (2 листопада 2018). China copied Russian Kornet tank-killer missiles. Defence Blog.
- ↑ а б в г д Stockholm Internation Peace Research Institute — Arms Transfers Database. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 30 листопада 2012.
- ↑ http://www.armstrade.org/files/obrazec_glava5_2.pdf [Архівовано 13 січня 2012 у Wayback Machine.] .с. 9
- ↑ Military Balance 2010, С. 137
- ↑ Military Balance 2007, С. 181
- ↑ Military Balance 2010, с. 302
- ↑ Bombs Away — By Peter Bouckaert | Foreign Policy. Архів оригіналу за 28 жовтня 2014. Процитовано 30 листопада 2012.
- ↑ Military Balance 2010, с 92
- ↑ Россия является лидером на рынке вооружений Перу — ЦАМТО — ВПК.name
- ↑ Military Balance 2010, с. 272
- ↑ http://www.roe.ru/news/lenty/lenta_08_08_21.html[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Military Balance 2010, с. 165
- ↑ Military Balance 2009, с. 200
- ↑ WARTIME:: Турция купит российские противотанковые комплексы «Корнет — Э» на сумму 70 млн. USD
- ↑ Бійці України застосували по окупантах російський ПТРК “Корнет”. Мілітарний. Процитовано 3 серпня 2022.
- ↑ Military Balance 2007, с. 211
- ↑ Ракета "Корнет" российского производства - в аресенале ХАМАС. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2011.
- ↑ הרמטכ"ל: לראשונה חדר לטנק בעזה טיל "קורנט". Процитовано 21 квітня 2011.[недоступне посилання]
- ↑ Jeremy Binnie. PIJ Releases Kornet ATGM video // Jane's Defense Weekly. — Вип. 28 листопада 2012. — С. 16.
- ↑ Saudi Arabia Signs Agreement With Russia To Buy S-400 Air Defence System, Other Weapons. Defense World Net. 5 жовтня 2017. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
- Корнет-Э на сайті КБ Приладобудування
- Корнет-ЭМ на сайті КБ Приладобудування
- ПТРК Корнет на сайті «Танковая Мощь»