Звичай ділового обороту
Звичай ділового обороту — це правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у сфері ділового обороту.[1]
Звичаю ділового обороту притаманні наступні ознаки:
- не передбачений законодавством;
- склався і став обов’язковим у певній сфері діяльності;
- багатократне і одноманітне повторення;
- забезпечений соціальним примусом (авторитетом);
- регулює конкретні цивільно-правові відносин в установленому порядку;
- санкціонований державою.[2]
Для того, щоб мати змогу застосувати звичай ділового обороту, такий звичай повинен відповідати наступним вимогам:
- регулювати законодавчо неврегульовані правовідносини;
- не мати суперечностей з договором або актами цивільного законодавства.
Разом з тим сторони вправі укласти договір, який суперечить звичаю.
У випадку виникнення спору, наявність звичаю, його застосування у певній сфері цивільних відносин, на певній території тощо, згідно зі статтею 33 ГПК України, повинна довести сторона, яка посилається на звичай як на підставу своїх вимог і заперечень.
Якщо звичай визнаний господарським судом загальновідомим на підставі частини першої статті 35 ГПК України, він не потребує доказування.
Цивільний кодекс України містить відсилання до звичаїв ділового обороту, зокрема у таких статтях: 529, 531, пункті 2 статті 538, 627,654,668, 682, 687, 689, 691, 846, 857, 938, 1014, 1021, 1059, 1068, 1088, 1089, 1099 тощо.
Абзац третій частини першої статті 7 ЦК України визначає, що звичай може бути зафіксований у відповідному документі. Разом з тим фіксація певних правил поведінки у документі сама по собі не є доказом того, що ці правила є звичаєм.
В Україні, звичаї ділового обороту закріплені, зокрема, в наступних документах:
- Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів;
- Принципи УНІДРУА;
- Правила "Інкотермс".
- ↑ Ст.7 ЦКУ. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 14 листопада 2013.
- ↑ Правовий звичай, узвичаєність, звичай ділового обороту - форми права сучасної України: проблеми застосування / Н.Є. Толкачова // Соціологія права. — 2011. — № 2.[недоступне посилання з липня 2019]
- Інформаційний лист ВГСУ №01-8/211 від 07.04.2008 [Архівовано 15 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Правовий звичай, узвичаєність, звичай ділового обороту - форми права сучасної України: проблеми застосування / Н.Є. Толкачова // Соціологія права. — 2011. — № 2.[недоступне посилання з липня 2019]
- Дзера О.В., Кузнєцова Н.С., Луць В.В. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України. У 2-х т. Том 1, 3-є вид., перероб. і доп. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — Т. І. — 832 с.