Перейти до вмісту

Зворотне словотворення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Зворотне словотворення або редеривація — виникнення слова шляхом інтерпретації слова як похідного і розбиття їх у морфеми у зв'язку з переосмисленням і семантичним зближенням з іншими словами, наприклад що веде до відокремлення з нього хибного афікса[1].

Приклади

[ред. | ред. код]

Голландське слово zondek, утворене як zon («сонце») + dek («покрив»), було переінтерпретоване як зонтик = зонт + -ик, і після відділення хибного зменшувально-пестливого суфікса -ик з'явилося слово зонт. Зворотне словотворення часто використовує перерозподіл за допомогою народної етимології[1].

Слово коляска, запозичення з пол. kolaska, що походить від італ. calesse у російській мові стало ряд «колесо», «колія» тощо і отримало корінь «кол»[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Краткий понятийно-терминологический справочник по этимологии и исторической лексикологии. — Российская академия наук, Институт русского языка им. В. В. Виноградова РАН, Этимология и история слов русского языка. Ж. Ж. Варбот, А. Ф. Журавлев. 1998.
  2. Редеривация, правила и примеры