Звук свободи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Звук свободи
англ. Sound of Freedom
Жанрбойовик, кримінальний фільм і драматичний фільм
РежисерАлехандро Монтеверде
ПродюсерЕдуардо Верастегі
Сценарист
  • Род Барр
  • Алехандро Монтеверде
У головних
ролях
Оператор
  • Горка Гомес
  • Андреу Аек
КомпозиторХав'єр Наваррете
МонтажБраян Скофілд
КінокомпаніяSanta Fe Films
Дистриб'юторAngel Studios
Тривалість131 хв
Мова
КраїнаСША США
Рік2023
Дата виходу
Кошторис$14.5 млн.[1]
Касові збори$250,6 млн.[2][3]
IMDbID 7599146
angel.com/watch/sound-of-freedom

«Звук свободи» (англ. Sound of Freedom) — американська кримінальна драма 2023 року, знята режисером і співавтором сценарію Алехандро Монтеверде з Джимом Кевізелем та Біллом Кемпом у головних ролях. Кевізел грає Тіма Балларда[en], колишнього урядового агента, який вирушає на місію порятунку дітей від секс-торгівців у Колумбії.[4] Продюсером фільму став Едуардо Верастегі, який також виконує роль у фільмі. Сюжет зосереджений навколо діяльності організації Ballard's Operation Underground Railroad, яка займається боротьбою з торгівлею людьми сексуального характеру[5].

Фільм вийшов у прокат 4 липня 2023 року на Angel Studios і мав успіх у глядачів, зібравши понад 136 мільйонів доларів у США за бюджету в 14,5 мільйонів доларів[3]. Він отримав змішані відгуки від критиків[6][7][8][9], тоді як глядачі сприйняли його дуже позитивно[10][11][12][13].

Сюжет

[ред. | ред. код]

До бідняка Роберто, що проживає в Тегусігальпі — столиці Гондурасу звертається колишня королева краси Жизель. Вона пропонує його синові Мігелю та доньці Росіо працювати моделями. Батько погоджується та відвозить їх на фотосесію. Однак коли він повертається, щоб забрати своїх дітей, не знаходить їх. Виявилося, що дітей продали, щоб використовувати їх у сексуальному рабстві.

Тім Баллард працює у Калексіко штату Каліфорнія (США) спеціальним агентом міграційної та митної правоохоронної служби (HSI). Він виявляє та заарештовує людей, які володіють та розповсюджують дитячу порнографію. Така робота сильно позначається на його особистому житті, і це тільки погіршується, коли інший агент, Кріс, зазначає, що під час чергових затримань вони не змогли врятувати жодної дитини від сексуальної експлуатації. Тім знає, що це тому, що більшість із них перебувають за межами США, але слова Кріса глибоко врізаються йому в душу. Агент розмовляє із заарештованим ним секс-торгівцем Ернстом Ошинським і сам прикидається педофілом. Завоювавши довіру Ошинського, він призначає зустріч із дитиною, яка стала жертвою торгівлі людьми, і намагається заарештувати Ерла Б'юкенена, чоловіка, який купив хлопчика.

Тім рятує цього хлопчика, на ім'я Мігель. Тім подружився з дитиною і відверто розмовляє з ним, щоб зібрати інформацію, яка допоможе йому знайти інших таких дітей. Тім дізнається, що він не знає, де перебуває його сестра Росіо, більш того, Мігель просить його врятувати дівчинку. Тім організовує повернення Мігеля додому до батька, а той розчулений дарує слідчому намисто своєї сестри із зображенням Святого Тимофія. Тім починає розшуки Росіо, і ця розвідка приводять його до Картахени в Колумбії . Агент зустрічається з колишнім бухгалтером картелю Вампіро, який зараз також працює над порятунком дітей від секс-торгівлі.

Прочитавши про відкриття дитячого секс-клубу в Таїланді, Тім вирішує, що це ідеальна історія для залучення великої кількості дітей Жізель під час спецоперації . Вампіро запрошує колумбійського поліцейського Хорхе та заможного громадянина на ім'я Пол допомогти Тіму з цією місією. Керівник Тіма HSI, Фрост, не може забезпечити фінансування операції, і просить його повернутися до США. Тім йде у відставку, а не припиняє пошуки Росіо.

Однак Фросту вдається переконати співробітників посольства США в Колумбії допомогти в операції з порятунку Тіма. Під прикриттям вони переконують Жізель продати їм 54 дітей, успішно заарештувати всіх змовників і звільнити дітей, але серед них немає Росіо.

Після допиту одного зі спільників Жизель Хорхе дізнається, що Росіо було продано Революційним збройним силам Колумбії, які закріпилися глибоко в природному регіоні Амазонки. Хорхе повідомляє Тіму, що немає способу повернути дівчину, тому що цей регіон — це здебільшого дика природа джунглів, а будь-яка повстанська територія є безпольотною зоною. Однак Вампіро припускає, що лікарів пускають у регіон для надання медичної допомоги. Тім пропонує ідею видати себе за лікаря. Хорхе неохоче погоджується на ризиковану операцію. Тім та Вампіро намагаються проникнути на ворожу територію, але повстанці відмовляються впустити їх обох, змушуючи Тіма входити на територію самому.

Тім непомітно проникає до ворожого табору, де утримується Росіо, і дізнається, що її використовують як особисту сексуальну рабиню лідера повстанців Ель-Алакрана («скорпіон»), і разом з іншими вона змушена обробляти листя коки для виробництва кокаїну, продаж якого фінансує війну повстанців проти колумбійського уряду. Тім змушений убити Ель Алакрана, звільняючи Росіо, але, незважаючи на те, що повстанці переслідують їх і стріляють по них, Тім визволяє Росіо. Перш ніж вони розстаються, він повертає їй намисто, яке Мігель подарував йому раніше. Нарешті Росіо повертається до батька та брата, і сім'я повертається додому в Гондурас.

Наприкінці фільму Тім Баллард виступив перед Конгресом США, і його свідчення призвели до ухвалення законів, які вимагають від уряду співпраці з іноземними державами для розслідування секс-торгівлі людьми. В епілозі також стверджується, що сьогодні в рабстві перебуває більше людей, ніж будь-коли в історії, у тому числі коли рабство було законним.

У ролях

[ред. | ред. код]

Виробництво

[ред. | ред. код]

Розроблення

[ред. | ред. код]

Фільм був натхненний діяльністю Тіма Балларда, засновника Operation Underground Railroad, або OUR,[15] активіста відвернення торгівлі людьми. Робота над сценарієм почалася в 2015 році[1]. Баллард особисто попросив Джеймса Кевізела зіграти його, оскільки на нього вплинула роль Кевізела у «Графі Монте-Крісто» (2002).[16][17] Актор заявив, що «Звук свободи» був другим за значимістю фільмом, який він коли-небудь знімав, поступаючись його ролі Ісуса Христа у «Страстях Христових» (2004).[18][17]

Музику до фільму написав Хав'єр Наваррете.[19]

Зйомки

[ред. | ред. код]

Основні зйомки розпочалися влітку 2018 року. Більша частина фільму була знята в Картахені в Колумбії.[20] Додаткові сцени були зняті в Калексіко у Каліфорнії (США)[21], зокрема в офісі, де Баллард працював агентом DHS, на вїзді до Калексіко.[22]

Дистрибуція

[ред. | ред. код]

Фільм було завершено в 2018 році, коли було укладено угоду про дистрибуцію з 20th Century Fox. Однак студію придбала компанія Walt Disney Company, яка відклала випуск фільму. Повідомляється, що творці фільму витратили роки, намагаючись повернути права на розповсюдження від Disney і розмістити його в кінотеатрах.[23]

Продюсер Едуардо Верастегі звернувся до Angel Studios із наданням прав на випуск. Студія представила фільм онлайн-групі зі 100 000 інвесторів його минулих проєктів під назвою Angel Guild, яка проголосувала «за» за кілька днів.[1] 30 березня 2023 року Variety повідомило, що Angel Studios придбала права на всесвітнє розповсюдження, а випуск заплановано на другу половину 2023 року[4]. 12 травня він отримав дату випуску 4 липня 2023 року.[24]

Angel Studios використовувала краудфандинг, щоб зібрати кошти, необхідні для розповсюдження та продажу фільму. 7000 людей внесли свої кошти, що дозволило Angel досягти своєї мети зібрати 5 мільйонів доларів за два тижні.[1] Вони також заохочували меценатів «заплатити вперед», щоб дозволити людям, які інакше не побачили б фільм, дивитися його в кінотеатрах безкоштовно.[25] Goya Cares, фонд боротьби з торгівлею людьми, заснований Goya Foods, оголосив про свою підтримку у якості виконавчого продюсера.[26] Фільм вийшов у прокат у 2600 кінотеатрах 4 липня 2023 року.

Суперечки

[ред. | ред. код]

Точність

[ред. | ред. код]

Хоча фільм нібито заснований на реальних подіях, пов'язаних із діяльністю Балларда, дослідники та журналісти поставили під сумнів точність інформації про ці події. У статті 2020 року на Vice News Анна Мерлан стверджує, що Баллард прикрасив роль міграційної та митної правоохоронної служби з порятунку жінки, яка стала жертвою торгівлі людьми.[27] У наступній статті 2021 року Мелан і Тім Марчман розкритикували методи служби, зокрема використання недосвідчених волонтерів та знаменитостей як частину своєї команди, відсутність значущого спостереження або ідентифікації цілей, нездатність підтвердити, чи люди, яких вони мали намір врятувати, були фактично жертвами торгівлі людьми, а також поєднання секс-роботи за згодою з торгівлею людьми.[28] Стаття 2021 року в Slate критикувала рейд 2014 року, проведений службою в Домініканській Республіці, заявивши, що він, ймовірно, завдав шкоди дітям, які стали жертвами торгівлі людьми. Енн Галлахер, експерт з питань торгівлі людьми, у 2015 році написала, що OUR «тривожно демонструє нерозуміння того, як потрібно підходити до діяльності злочинних мереж з торгівлі людьми та знищувати їх», і назвала роботу OUR «нахабною, неетичною та незаконною».[29]

Журналісти-розслідувачі Лінн Пекер та Деміон Мур з American Crime Journal повідомили, що Тім Баллард збрехав про свою причетність до справи, описаної у фільмі, і сфабрикував подробиці про свою діяльність з попередження секс-торгівлі дітьми.[30]

Реакція

[ред. | ред. код]

Каса

[ред. | ред. код]

3 липня 2023 року видання Deadline Hollywood повідомило, що на фільм витратили 10 мільйонів доларів у попередніх продажах квитків у 2626 кінотеатрах перед прем'єрою 4 липня 2023 року[31]. Спочатку планувалося, що протягом першого тижня прокату фільм заробить 11-15 мільйонів доларів США, за деякими оцінками — 20 мільйонів доларів.[32] Фільм зібрав 14,2 мільйона доларів у перший день прокату, 3,6 мільйона — у другий і 3,5 мільйона — у третій, за період із вівторка по четвер виторг загалом склав 21,3 мільйона доларів, підвищивши загальний результат за шість днів до 36 мільйонів доларів. Він заробив 18,2 мільйона доларів у перші вихідні (загалом за шість днів — 40,2 мільйона), посівши третє місце в касових зборах.[33][34][35]

Він посідає 25-те місце серед найкасовіших фільмів 2023 року в США.[36]

Критика

[ред. | ред. код]

На агрегаторі рецензій Rotten Tomatoes рейтинг схвалення фільму становить 71 % на основі 49 відгуків критиків із середньою оцінкою 6,5/10.[37] На Metacritic фільм отримав середню оцінку 43 зі 100 на основі оцінок шести критиків, що вказує на «змішані або середні відгуки».[38] Глядачі, опитані CinemaScore, поставили фільму найвищу оцінку «А+».[32]

Оуен Глейберман з Вараєті дав позитивну рецензію на фільм, написавши: «Припустімо, що, як і я, ви не є правим фундаменталістом та прихильником теорій змов, який шукає важкий фільм, що тримає глядачів у напруженні, щоб подивитися на святкових вихідних. Навіть тоді вам не потрібно мати крайніх переконань, щоб побачити, що „Звук свободи“ — переконливий фільм, який проливає автентичне світло на один із найважливіших кримінальних жахів нашого часу, висвітлення якого Голлівуд здебільшого уникав».[39]

Алан Нґ з Film Threat також рекомендував фільм: «Звук свободи — це майже так, ніби ви слухаєте Тіма Балларда, який розповідає свою неймовірну історію про порятунок дітей і драматизує її на екрані. Це щиро, інформативно та надихаюче».[40]

Майлз Клі з Rolling Stone дав більш критичну рецензію, написавши: «[Звук свободи] — це досвід, що вивертає шлунок, фетишизує тортури дітей-жертв і зосереджує увагу на пишних прелюдіях до їхнього сексуального насильства. Часом у мене було неприємне відчуття, що мене самого можуть заарештувати лише за те, що я це переглядаю… Тисячі людей поглинуть цей лихоманковий сон лінчувальника і підуть, думаючи, що вони краще поінформовані про приховану цивілізаційну кризу — це глибоко пригнічує. Що ще гірше, вони захочуть поширити цю інформацію далі».[41] Нік Аллен з RogerEbert.com також був негативно налаштований: «Звук свободи — це пихата, затягнута нудьга з не особливо сміливою оповідальною позицією — піклуватися про безпеку дітей — найпростіша справа для будь-якої віддалено порядної людини… Але, будучи настільки відданою такій пихатості та стражданню, спотворений сценарій співавторів Монтеверде та Рода Барра нехтує конкретизацією своїх ідей чи персонажів або додаванню хоча б якоїсь напруги повільним-повільним-повільним пошукам Балларда двох дітей (Мігеля Лукаса Авіли та Росіо Крістал Апарісіо), чиї обличчя переслідують його»[42]

Актор і режисер Мел Гібсон підтримав фільм у відеозверненні.[1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Jurgensen, John (2 липня 2023). A Child-Trafficking Thriller Is Taking on Hollywood. Who’s Behind It?. The Wall Street Journal. Процитовано 8 липня 2023.
  2. ↑ Sound of Freedom (2023). Box Office Mojo. Internet Movie Database. Архів оригіналу за 19 липня 2023. Процитовано 28 липня 2023.
  3. ↑ а б Sound of Freedom (2023) - Financial Information. The Numbers. Процитовано 29 липня 2023.
  4. ↑ а б Angel Studios Acquires Rights to Jim Caviezel Drama 'Sound of Freedom' Ahead of Theatrical Release (EXCLUSIVE). Variety. 30 березня 2023.
  5. ↑ Sound of Freedom (Звук свободи), США 2023. Topical in Ukraine (укр.). 2 грудня 2023. Процитовано 3 грудня 2023.
  6. ↑ Breuninger, Kevin (13 липня 2023). Trump to host screening of 'Sound of Freedom,' the divisive anti-child-trafficking hit film. CNBC (англ.). Процитовано 29 липня 2023.
  7. ↑ How Accurate Is Sound Of Freedom? Experts Examine The Movie's Child Trafficking Accuracy. ScreenRant (англ.). 14 липня 2023. Процитовано 29 липня 2023.
  8. ↑ https://www.deseret.com/authors/margaret-darby (10 липня 2023). ‘Sound of Freedom’ is an unexpected box office hit. Deseret News (англ.). Процитовано 29 липня 2023.
  9. ↑ Sound of Freedom: An unlikely - and controversial - summer movie hit. BBC News (брит.). 13 липня 2023. Процитовано 29 липня 2023.
  10. ↑ Little, Sarah (11 липня 2023). Why Sound Of Freedom Has A 100% Rotten Tomatoes Audience Score. Screen Rant. Процитовано 18 липня 2023.
  11. ↑ Suleiman, Amina (4 липня 2023). Controversial Thriller 'Sound of Freedom' Projected to be Most Profitable Indie Film of the Year. NNN. Процитовано 18 липня 2023.
  12. ↑ Daniell, Mark (13 липня 2023). How Jim Caviezel's 'Sound of Freedom' took on summer blockbusters to become a box office hit. Toronto Sun. Процитовано 18 липня 2023.
  13. ↑ Della Cava, Marco (12 липня 2023). Why 'Sound of Freedom,' Jim Caviezel's controversial child sex trafficking film, is a hit. USA Today. Процитовано 18 липня 2023.
  14. ↑ Actuará al lado de Jim Caviezel [Will act alongside Jim Caviezel] (ісп.). Diario de Yucatán. 1 листопада 2019. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 4 липня 2023.
  15. ↑ Merlan, Anna; Marchman, Tim (10 червня 2021). Operation Underground Railroad's Carefully Crafted Public Image Is Falling Apart. Vice News. Процитовано 21 червня 2023.
  16. ↑ Borchert, Brittany (12 вересня 2018). Jim Caviezel Plays Tim Ballard in "The Sound of Freedom".
  17. ↑ а б Toone, Trent (4 червня 2018). Actor Jim Caviezel set to play second most important role in O.U.R. story 'The Sound of Freedom'. Deseret News.
  18. ↑ Jim Caviezel Stars in Hollywood Movie About Latter-Day Saint and Former CIA Agent Tim Ballard. LDS Living. 10 вересня 2018. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 11 липня 2023.
  19. ↑ Javier Navarrete Scoring Alejandro Monteverde's 'Sound of Freedom'.
  20. ↑ Cartagena: A gorgeous location for movie makers.
  21. ↑ Sound of Freedom.
  22. ↑ ‘Sound of Freedom’ Finally Makes it to Big Screen
  23. ↑ Hamilton, Heather (12 травня 2023). Sound of Freedom film highlights child trafficking crisis: 'God's children are not for sale'. Washington Examiner. Процитовано 7 липня 2023.
  24. ↑ Ramachandran, Naman (12 травня 2023). Jim Caviezel in Human Trafficking Thriller 'Sound of Freedom': Watch First Trailer (EXCLUSIVE). Variety. Процитовано 12 травня 2023.
  25. ↑ "Jim Caviezel: 'Sound of Freedom' is 'best film I've done since "The Passion of the ChristШаблон:"'"
  26. ↑ GOYA CARES SUPPORTS THE PRODUCTION AND RELEASE OF NEW MOVIE SOUND OF FREEDOM TO RAISE AWARENESS OF THE CHILD TRAFFICKING EPIDEMIC. Архів оригіналу за 30 червня 2023. Процитовано 11 липня 2023.
  27. ↑ Merlan, Anna (10 грудня 2020). A Famed Anti-Sex Trafficking Group Has a Problem With the Truth. www.vice.com. Архів оригіналу за 24 грудня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
  28. ↑ Merlan, Anna; Marchman, Tim (8 березня 2021). Inside a Massive Anti-Trafficking Charity's Blundering Overseas Missions. Vice News. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 5 червня 2021.
  29. ↑ Conley, Meg (11 травня 2021). Called by God. Slate. ISSN 1091-2339. Архів оригіналу за June 2021. Процитовано 16 травня 2023.
  30. ↑ The Arrest of Earl Venton Buchanan. 5 вересня 2022.
  31. ↑ D'Alessandro, Anthony (30 червня 2023). Jim Caviezel Anti-Child-Trafficking Thriller 'Sound Of Freedom' Giving Indie Box Office A Pulse With $7M+ In Presales. Deadline.
  32. ↑ а б D'Alessandro, Anthony (5 липня 2023). ‘Sound Of Freedom’ & ‘Indiana Jones’ Duke It Out On July 4th; Can ‘Insidious: The Red Door’ Upset No. 1 Next Weekend? – Box Office. Deadline Hollywood. Процитовано 6 липня 2023.
  33. ↑ D'Alessandro, Anthony (9 липня 2023). ‘Insidious: The Red Door’ Slams On ‘Indiana Jones’ With $32M+ Opening – Sunday AM Box Office Update. Deadline Hollywood. Процитовано 9 липня 2023.
  34. ↑ Alter, Ethan (6 липня 2023). How the faith-based thriller 'Sound of Freedom' knocked out Indiana Jones at the box office. Yahoo! Entertainment. Процитовано 8 липня 2023.
  35. ↑ Фільм, який підірвав Америку. Що за галас навколо Звуку свободи і чи варто його дивитися?. life.nv.ua (укр.). Процитовано 29 липня 2023.
  36. ↑ Domestic Box Office For 2023. Box Office Mojo. Процитовано 11 липня 2023.
  37. ↑ Sound of Freedom. Rotten Tomatoes. Процитовано 10 липня 2023.
  38. ↑ Sound of Freedom. Metacritic. Процитовано 11 липня 2023.
  39. ↑ Lang, Brent (3 липня 2023). Sound of Freedom, Faith-Based Movie, Scores Impressive $10 Million in Presales. Variety. Процитовано 7 липня 2023.
  40. ↑ Sound of Freedom Featured, Reviews Film Threat. 5 липня 2023. Процитовано 9 липня 2023.
  41. ↑ Klee, Miles (7 липня 2023). Sound Of Freedom Is a Superhero Movie for Dads With Brainworms. Rolling Stone. Rolling Stone. Процитовано 7 липня 2023.
  42. ↑ Allen, Nick (7 липня 2023). Sound of Freedom. RogerEbert.com. Ebert Digital LLC. Процитовано 7 липня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Звук_свободи&oldid=43082199