Звягін Анатолій Іларіонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Звягін Анатолій Іларіонович
Народився14 листопада 1937(1937-11-14)
Панютине, Харківська область
Помер4 травня 1991(1991-05-04) (53 роки)
Харків
КраїнаСРСР СРСР
Діяльністьфізик
Alma materХарківський державний університет
ГалузьФізика низьких температур
ЗакладФізико-технічний інститут низьких температур АН УРСР
Посададиректор ФТІНТ
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Науковий керівникВєркін Борис Ієремійович, Єременко Віктор Валентинович
Членствочлен-кореспондент АН УРСР
Відомий завдяки:піонерським дослідженням динамічних, магнітних, і теплових властивостей низькосиметричних і низьковимірних магнітних діелектриків.
НагородиДержавна премія УРСР у галузі науки і техніки

Анатолій Іларіонович Звягін (14 листопада 1937, с. Панютине, Харківська область — 4 травня 1991, Харків)[1] — фізик-експериментатор, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки, директор Фізико-технічного інституту низьких температур АН УРСР (1988—1991). Відомий як автор піонерських досліджень динамічних (у широкій області частот, включаючи радіочастотний, інфрачервоний і оптичний діапазони), магнітних, і теплових властивостей низькосиметричних і низьковимірних магнітних діелектриків[2][3].

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1959 році закінчив радіофізичний факультет Харківського державного університету.

Після закінчення університету працював інженером на одному з підприємств космічної галузі; він брав участь у підготовці до запусків перших космічних кораблів.

У 1961 році вступив до аспірантури Фізико-технічного інституту низьких температур (ФТІНТ) АН УРСР. 1966 року захистив кандидатську дисертацію «Особливості інфрачервоних спектрів антиферомагнітних сполук кобальту». Керівниками роботи були Б. І. Вєркін (засновник ФТІНТ, у той час директор інституту) і В. В. Єременко.

З 1966 — керівник відділу радіоспектроскопії напівпровідників і діелектриків (згодом відділ інфрачервоної і радіоспектроскопії магнітовпорядкованих систем).

У 1974 захистив докторську дисертацію «Особливості енергетичного спектра й фазових переходів у магнетиках з низькою симетрією кристалічної решітки». З 1976 року був заступником директора ФТІНТ з наукової роботи. Звання професора було надано у 1978 році.

У 1985 році був обраний членом-кореспондентом АН УРСР за фахом «Експериментальна фізика твердого тіла».

У 1991 році став лауреатом Державної премії УРСР у галузі науки і техніки за цикл робіт «Виявлення й дослідження нових типів резонансів, структур і магнітопружних аномалій в низьковимірних антиферомагнетиках»[4]. Автор і співавтор більш ніж 150 наукових праць. Під його керівництвом були захищені 15 кандидатських дисертацій. П'ять його учнів стали докторами наук. Був членом редколегії журналу «Фізика низьких температур»[5]. А. І. Звягін вів активну педагогічну діяльність, читав лекції в Харківському державному університеті й Харківському політехнічному інституті. З 1988 й до 1991 року був директором ФТІНТ АН УРСР[6][7].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Наукова діяльність Звягіна була присвячена експериментальним дослідженням низькосиметричних і низьковимірних магнітодіелектричних систем при низьких температурах.

Серед основних досягнень Звягіна і його співробітників - відкриття нових фаз і фазових перетворень у системах рідкісноземельних вольфраматів і молібдатів. Великої популярності набули його роботи, присвячені дослідженню низькочастотних гілок енергетичного спектра сильно анізотропних магнетиків і шаруватих сегнетоеластиків. Принципово важливі результати отримані Звягіним при вивченні низькотемпературних структурних і магнітних фазових переходів у кристалах із сильною спин-фононною взаємодією. У піонерських дослідженнях динамічних резонансних властивостей низьковимірних (квазіодновимірних і квазідвовимірних) магнетиків були відкриті принципово нові обмінні моди коливань у таких магнітних системах. Також важливі результати отримані Звягіним зі співавторами при вивченні магнітних властивостей недопованих купратів, які при оптимальному допуванні проявляють властивості високотемпературних надпровідників[6][7].

Вибрані публікації

[ред. | ред. код]
  1. A.G. Anders, A.I. Zvyagin, M.I. Kobets, L.N. Pelikh, E.N. Khats' ko, V.G. Yurko, Effect of Short Range Order on the Magnetic Properties of Copper Tungstates, Soviet physics JETP V. 35, N 5, 934—936 (1972).
  2. А. И. Звягин, Т. С. Стеценко, В. Г. Юрко, Р. А. Вайшнорас, Низкотемпературный фазовый переход в KDy(MoO4)2 вызванный кооперативным эффетом Яна-Теллера, Письма в ЖЭТФ Т.17, вып. 5 с. 189—193 (1973) [JETP Lett. V. 17, 135 (1973)].
  3. Т. С. Стеценко, А. М. Пшисуха, С. Д. Ельчанинова, А. И. Звягин, Энергетический спектр иона Dy3+ в монокристаллах системы KY(MoO4)2*KDy(MoO4)2 , Оптика и спектроскопия. Т. 34, вып. 1, 227 (1973).
  4. С. Д. Ельчанинова, А. И. Звягин, Т. С. Стеценко, Л. Н. Пелих, Е. Н. Хацько, Низкотемпературный структурный фазовый переход в CsDy(MoO4)2, Физика Низких Температур Т. 1, N 1, 79-82 (1975) [Sov. J. Low Temp. Phys. V. 1, 39 (1975)].
  5. А. М. Пшисуха, А. С. Черный, А. И. Звягин, Эффект низкой симметрии в ЕПР спектре иона  Er3+ в KY(MoO4)2 , Физика Низких Температур Т. 1, N 4, 473—477 (1975) [Sov. J. Low Temp. Phys. V. 1, 233 (1975)];
  6. A.M. Pshisukha, A.I. Zvyagin, and A.S. Chernyi, Особенности спектров ЭПР кристаллов KY(MoO4)2 — KEr(MoO4)2 , обусловленные низкой симметрией структуры, Физика Низких Температур Т. 2, N 3, 339—346 (1976) [Sov. J. Low Temp. Phys. V. 2, 18 (1976)].
  7. А. И. Отко, Н. М. Нестеренко, А. И. Звягин, Сегнетоупругие фазовые превращения в двойных тригональных молибдатах и ​​вольфраматах, Известия Академии Наук СССР, Серия Физическая Т. 43, N 8, 1675—1684, (1979).
  8. S.D. El'chaninova, A.G. Anders, A.I. Zvyagin, M.I. Kobets, Yu.G. Litvinenko, Change in local environment of Dy3+ ions at the structural phase transition in CsDy(MoO4)2 , Физика Низких Температур Т. 7, N 2, 187—191, (1981).
  9. С. Д. Ельчанинова, А. И. Звягин, Фазовый переход в CsDy(MoO4)2 и электронный спектр иона Dy3+, Физика Низких Температур Т. 9, N 11, 1200—1205, (1983).
  10. M.B. Zapart, W. Zapart, A.I. Zvyagin, Phase transitions in ferroelastic RbIn(MoO4)2 crystals by electron paramanetic resonance of Cr3+ ions, Physica status solidi (a) V. 82, N 1, 67-73 (1984).
  11. I.M. Vitebskii, S.V. Zherlitsyn, A.I. Zvyagin, A.A. Stepanov, V.D. Fil’, Elastic characteristics of KDy(MoO4)2 in the region of structural transition, Физика Низких Температур Т. 12, 1108—1111, (1986) [Sov. J. Low Temp. Phys. V. 12, 626 (1986)].
  12. А. И. Звягин, В. И. Кутько, Спектр колебаний и структурные фазовые переходы в молибдате цезия-висмута, Физика Низких Температур Т. 13, N 5, 537—540, (1987).
  13. В. А. Багуля, А. И. Звягин, В. И. Кутько, А. А. Мильнер, И. В. Скоробогатова, Исследование эффекта Зеемана низкоэнергетических состояний KDy(MoO4)2 при низкотемпературном фазовом переходе, Физика Низких Температур Т. 14, N 11, 1215—1218, (1988).
  14. P. Stefányi, A. Feher, A. Orendáčová, E.E. Anders, A.I. Zvyagin, Magnetic phase transition in layered CsGd (MoO4)2 , Journal of magnetism and magnetic materials V. 73, N 1, 129—130, (1988)
  15. V. I. Kut'ko, I. V. Skorobogatova, V. A. Bagulya, Yu. N. Kharchenko, and A. I. Zvyagin, Спектроскопические исследования низкоэнергетических состояний системы KDy(MoO4)2-KY(MoO4)2, Физика Низких Температур Т. 17, N 8, 1023—1030 (1991) [Sov. J. Low Temp. Phys. V. 17, 533 (1991)].
  16. A.G. Anders, A.I. Zvyagin, Yu.V. Pereverzev, A.I. Petutin, A.A. Stepanov, AFMR and subthreshold two-magnon absorption in quasi-one-dimensional antiferromagnet CsMnCl3, 2H2O, Journal de Physique Colloques V. 39 (C6), C6-739-C6-740, (1978).
  17. M.I. Kobets, A.A. Stepanov, A.I. Zvyagin, Resonance properties of NH3-(CH2)2-NH3 MnCl4, an ideal two-dimensional antiferromagnet with the Dzyaloshinsky interaction, Physica B+C 108 (1-3), 843—844, (1981)
  18. Zvyagin, A. I.; Kobets, M. I.; Krivoruchko, V. N.; Stepanov, A. A.; Yablonskii, D. A. Magnetic resonance and the phase transitions in the two-dimensional antiferromagnet (NH3)2(CH2)3MnCl4 // Zh. Éksp. Teor. Fiz. — 1985. — Вип. 89. — С. 2298–2317.
  19. V.G. Baryakhtar, A.I. Zvyagin, M.I. Kobetz, V.N. Krivoruchko, A.A Stepanov, D.A Yablonsky, Quasi-2-dimensional 4-sublattice antiferromagnet with essentially noncollinear structure (NH3)2(CH2)3MNCL4, Физика Низких Температур Т. 11, N 10, 1113—1115, (1985)
  20. Zvyagin, A. I.; Krivoruchko, V. N.; Pashchenko, V. A.; Stepanov, A. A.; Yablonskii, D. A. Orientational phase transition in a two-dimensional four-sublattice antiferromagnet (NH3)2(CH2)3MnCl4 subjected to an inclined magnetic field // Zh. Eksp. Teor. Fiz. — 1987. — Вип. 92. — С. 311–318.
  21. В. А. Багуля, А. И. Звягин, М. И. Кобец, А. А. Степанов, А. С. Заика, Исследование низкотемпературного фазового перехода в KDy(MoO4)2 методом ЭПР в субмиллиметровом и миллиметровом диапазонах длин волн. Физика Низких Температур Т. 14, N 5, 493—498 (1988) [Sov. J. Low Temp. Phys. V. 14, 270 (1988)].
  22. N. Chattopadhyay, P.J. Brown, A.A. Stepanov, P. Wyder, J. Voiron, A.I. Zvyagin, S.N. Barilo, D.I. Zhigunov, and I. Zobkalo, Magnetic phase transitions in Gd2CuO4, Physical Review B V. 44, 9486 (1991).

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ В. С. Боровиков Звягін Анатолій Іларіонович [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  2. ↑ Звягін Анатолій Іларіонович. Національна академія наук України. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  3. ↑ ЗВЯГИН Анатолий Илларионович (1937 - 1991). ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України. Архів оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 27 листопада 2020.
  4. ↑ Цикл робіт "Виявлення та дослідження нових типів резонансів, структур і магнітопружних аномалій в низькорозмірних антиферомагнетиках". Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки.
  5. ↑ «Low Temperature Physics». Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  6. ↑ а б А. Г. Андерс, А. А. Звягин Анатолий Илларионович Звягин. К семидесятилетию со дня рождения (1937—1991) [Архівовано 5 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Физика низких температур. — 2007. — ч. 33. — № 11. — С. 1179—1180. — ISSN 0132-6414. (рос.)
  7. ↑ а б Анатолий Илларионович Звягин (1937—1991). К 80-летию со дня рождения[недоступне посилання] // Физика низких температур. — 2007. — ч. 43. — № 11. — С. 1563—1564. — ISSN 0132-6414. (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Звягін_Анатолій_Іларіонович&oldid=39237017