Звіробій стрункий
| Звіробій стрункий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Hypericum elegans Stephan ex Willd., 1803 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Звіробій стрункий[1][2], крівця струнка[1] (Hypericum elegans) — вид рослин з родини звіробійні (Hypericaceae), поширений у середній, південно-східній і східній Європі та в Азії.
Багаторічна рослина 20–80 см. Стеблові листки коротші, ніж відповідні міжвузля, на поверхні прозоро-точкові, на краю з чорними точковими залозками. Пелюстки яскраво-жовті, нерівнобокі, косо довгасто-яйцеподібні, 1–1.2 см завдовжки[2].
Поширений у середній, південно-східній і східній Європі, Туреччині, Грузії, Азербайджані, Сибіру[3][4][5][6].
В Україні вид зростає на степових схилах, кам'янистих відслоненнях — у Поліссі, рідко; в Лісостепу і Степу, спорадично; в Криму, рідко; на Керченському півострові й у передгір'ях[2].
Кормова, вітамінна, лікарська (народна) рослина[2].
Проживання цього виду зазнало втрат та деградації. Здійснено перетворення луків на ріллі та евтрофікацію ґрунтів із застосуванням гною та добрив, а також міське посягання. Розвиток туристів також є загрозою для його піщаних прибережних місць існування, таких як на Кримському півострові. В Україні до 88% степу було перетворено у сільськогосподарське використання, що спричинило втрату степового середовища існування[6].
Вид має статус EN у Німеччині й Польщі, CR — у Словаччині, NT — в Угорщині. Популяції в Польщі захищені законодавством. Вид зберігається у 18 ботанічних садах по всьому світу. Насіння зберігають у Королівському ботанічному саду, Кью, Лондон[6].
- ↑ а б Hypericum elegans // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 102. (рос.)(укр.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 20.12.2019. (англ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 20.12.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 20.12.2019. (англ.)
- ↑ а б в Chadburn, H. (2014). Hypericum elegans. The IUCN. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 20.12.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
