Перейти до вмісту

Згура Володимир Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Володимир Васильович Згура
Ім'я при народженніЗгура Владимир Васильевич
Народився27 березня (9 квітня) 1903
Курган, Тобольська губернія, Російська імперія
Помер17 вересня 1927(1927-09-17) (24 роки)
Феодосія, Кримська АРСР, РСФРР, СРСР
·утоплення
ПохованняПреображенське кладовище
Громадянство Російська імперія,
СРСР СРСР
Національністьросіянин
Місце проживанняМосква
Діяльністьмистецтвознавець, кандидат історичних наук
Відомий завдякидослідник феномену російської садибної культури XVIII—XIX століть
Alma materМосковський археологічний інститутd
Науковий ступінькандидат історичних наук
Знання мовросійська
ЗакладТверський державний університет

Володимир Васильович Згура (27 березня (9 квітня) 1903, Курган, Тобольська губернія — 17 вересня 1927(1927-09-17), Феодосія, Кримська АРСР) — російський науковець, мистецтвознавець, дослідник феномену російської садиби та культури, тісно пов'язаної з нею. Перший голова створеного у грудні 1922 року Товариства вивчення російської садиби.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походить з дворянської родини. Народився в місті Курган Тобольської губернії. Невдовзі після народження сина родина перебралася жити з Сибіру у Москву.

Навчання

[ред. | ред. код]

Володимир успішно закінчив гімназію «Товариства педагогів та батьків» С. Ростовцева у Москві. Як більшість дворянських дітей був залучений до вивчення мистецтва, займався музикою. Вирізнявся здібностями та феноменальною пам'яттю. У віці 14 років почав вивчати історію російського мистецтва під керівництвом історика та мистецтвознавця Б. Едінга.

У сімнадцятилітньому віці особисто читав лекції з історії Москви. Письменник-фантаст Чаянов Олександр Васильович (1888—1937) дав молодому і здібному досліднику рекомендації до вступу в товариство « Стара Москва».

Після 1917 р.

[ред. | ред. код]
Садиба Останкіно з телевежі

Після більшовицького перевороту не емігрував з країни. Мешкав разом з матір'ю, працював в різних установах. По закінченню громадянської війни у грудні 1922 р. разом з однодумцями та прихильниками історії та мистецтв заснував Товариство вивчення російської садиби, адже прислужитися батьківщині можна і любов'ю до мистецтв та рятуючи її культурне надбання. Був обраним першим головою новоствореного товариства. Неодноразово виїздив на місця розташування садиб для досліджень та збору матеріалів. Започаткував тематичний науковий архів.

Влітку 1927 р. захистив кандидатську дисертацію «Проблеми та пам'ятки, пов'язані з Баженовим В. І.». Посмертно дисертація надрукована у 1928 р.

  • Коломенське
    Коломенське
  • Садиба Архангельське
    Садиба Архангельське
  • Садиба Останкіно
    Садиба Останкіно
  • Садиба Суханово, альтанка доби класицизму
    Садиба Суханово, альтанка доби класицизму

Смерть

[ред. | ред. код]

Загинув під час відпочинку в місті Феодосія (потонув у морі). Подробиці невчасної смерті досі невідомі[1] Тіло вивезли у Москву і поховали на Семенівському цвинтарі. У 1935 р. відбулося перепоховання на Преображенському цвинтарі. Могила та надгробок не збережені.

Друковані твори

[ред. | ред. код]
    • Прижиттєві видання
  • Згура В. В. Общество изучения русской усадьбы. — М., 1923. — 12 с. — 500 экз
  • Згура В. В. Старые русские архитекторы / Ред. П. П. Муратова. — Вып. 9 (Серия: Искусство). — М.-Пг.: Госиздат, 1923. — 64 с., ил. (обл.)
  • Згура В. В. Монументальные памятники Москвы. Путеводитель. — М., 1926.
  • Згура В. В., Греч А. Н. Подмосковные музеи. — М., 1926.
  • Згура В. В. (стаття) Проблемы и историческая схема русского бароко // Бароко в России / Под ред. А. И. Некрасова. — М., 1926. — С. 13—42
  • Згура В. В.(стаття)Храм—мавзолей в селе Суханово: К истории русского ампира // Сборник ОИРУ. Вып. 6—8. — М., 1927. — С. 58—80.
  • Згура В. В. (стаття) Общество изучения русской усадьбы // Русская усадьба: Сборник ОИРУ. Вып. 4 (20). — М., 1998. — С. 17-22.
    • Посмертні видання
  • Згура В. В. Коломенское. Очерк художественной истории и памятников. — М., 1928.
  • Згура В. В. Проблемы и памятники, связанные с В. И. Баженовым. — М., 1928. (Кандидатская диссертация)
  • Денике Б. П., Згура В. В. Китайская архитектура и ее отражение в Западной Европе. — М., 1929.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ильин М. А. (1970). — С. 49.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Згура Владимир Васильевич (1903—1927) // Большая советская энциклопедия. Т. 26. — М., 1933. — Стб. 489—490.
  • Иванова Л. В. «Такой талантливый и так много обещающий человек…» // Краеведы Москвы. Вып. 1. — М., 1991. — С. 167—188.
  • Кончин Е. В. Авторитет в 19 лет! [О В. В. Згуре] // Подмосковье. Сентябрь (№ 38). — С. 9.
  • Иванова Л. В. Згура Владимир Васильевич // Историки и краеведы Москвы. Некрополь. Биобиблиографический справочник / Составитель: Л. В. Иванова. — М.: Изд-во объединения Мосгорархив, 1996. — 224 с. — С. 72—73. — ISBN 5-7228-0032-5.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Згура_Володимир_Васильович