Здеб Василь Вікторович
Василь Здеб Василь Вікторович Здеб | |||
---|---|---|---|
Лейтенант | |||
Загальна інформація | |||
Народження | 20 березня 2001 с.Петриків, Тернопільського району, Тернопільської області | ||
Смерть | 1 листопада 2023 (22 роки) Київ, Україна (Вогнепальне поранення, несумісне з життям) | ||
Поховання | Петриків | ||
Національність | українець | ||
Alma Mater | Юридичний факультет Тернопільського національного економічного університету | ||
Псевдо | «Брат» | ||
Військова служба | |||
Приналежність | Україна | ||
Вид ЗС | Збройні сили | ||
Рід військ | Механізовані війська | ||
Формування | |||
Війни / битви | Російсько-українська війна | ||
Нагороди та відзнаки | |||
Васи́ль Ві́кторович Зде́б (позивний «Брат»; 20 березня 2001, с. Петриків, Тернопільська область — 1 листопада 2023, м. Київ, військовий госпіталь) — український військовослужбовець, лейтенант 54 ОМБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2024, посмертно), почесний громадянин Тернопільської області (2024, посмертно).
Василь Здеб народився 20 березня 2001 року в селі Петриків, Тернопільського району в родині священника[1].
У 2018—2022 роках навчався на юридичному факультеті Західноукраїнського національного університету. Закінчивши при виші військову кафедру, склав присягу на вірність українському народові й отримав звання молодшого лейтенанта.
Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну служив командиром стрілецького взводу стрілецького батальйону 54-ї окремої механізованої бригади.
У жовтні 2023 року зазнав важких поранень. Проходив лікування в Київському військовому госпіталі. Помер 1 листопада 2023 року.
Похований 4 листопада 2023 року в селі Петрикові Тернопільського району, де проживав.
Залишилися батьки, брат і сестра, наречена.
- орден «За мужність» III ступеня (29 лютого 2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[2];
- почесний громадянин Тернопільської області (2024, посмертно)[3];
- почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест»;
- почесна відзнака «Хрест 54 ОМБР».
2024 року на честь Василя Здеба названо одну з вулиць села Петрикова Тернопільського району[4].
- ↑ Ярослава Світла (2 листопада 2023). Від важких поранень помер військовий Василь Здеб із Козівської громади. Телеканал ІНТБ.
- ↑ Указ Президента України від 29 лютого 2024 року № 136/2024 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ 17 полеглим захисникам присвоїли звання «Почесний громадянин Тернопільської області» (посмертно). Тернопільська обласна рада. 29 жовтня 2024.
- ↑ Богдан Боденчук (7 лютого 2024). У громаді на Тернопільщині назвали вулицю на честь бійця Василя Здеба. Суспільне Новини.
- Вічна пам'ять!. Західноукраїнський національний університет. 2 листопада 2023.
- Попрощалися з 22-річним Героєм Василем Здебом з Петриків, який отримав смертельні поранення (Фото). Тернополяни. 4 листопада 2023.
- Дана Савицька (28 листопада 2023). «Вірю, що він став нашим ангелом»: історія загиблого сина священника з Тернопільщини Василя Здеба. Суспільне Новини.
- Богдан Боденчук (10 грудня 2023). Зареєстрували петицію про присвоєння звання Героя України загиблому бійцю з Тернопільщини. Суспільне Новини.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Лейтенанти (Україна)
- Народились 20 березня
- Народились 2001
- Померли 1 листопада
- Померли 2023
- Померли в Києві
- Випускники юридичного факультету Західноукраїнського національного університету
- Військовики 54-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Почесні громадяни Тернопільської області
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)