Зейгерування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трейбгерд для розділення свинцю та срібла в процесі зейгерування. Історичний металургійний завод Saigerhütte Grünthal в Саксонських Рудних горах, Німеччина.

Зейгерування (від нім. Seigern — розділятися) — у кольоровій металургії процес розділення сплаву на складові частини.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Зейгерування обумовлене величиною температури плавлення складу якого-небудь сплаву. Оскільки температура кожного елемента відрізняється, то при повільному нагріванні сплаву з нього спочатку виплавляються метали і суміші з більш низькими температурами плавлення.

При збільшенні температури плавляться більш тугоплавкі елементи і т. д.

Для зейгерування застосовують відбивні печі з похилим подом.

Приклад: більш легкоплавкий метал, наприклад свинець, виділяється при температурі вище 327 °С, а тугоплавкий, наприклад, мідь або срібло, при такій температурі залишаються в твердому стані.

Зейгерна піч

[ред. | ред. код]

Кожна зейгерна піч повинна мати основу, зейгерну доріжку, задню стіну, бічні стіни та випускний тигель. Основа складається з двох фундаментних плит, чотирьох чотирикутних тесаних каменів та двох мідних плит. У процесі плавки в зейгерній печі зі зливків лігатури «витоплюється» метал — зейгерблей, що є сплавом свинцю, срібла та золота.

Література

[ред. | ред. код]
  • H. Georgii Agricole vom Bergkwerck / das eilfft [elfte] buch. Frankfurt 1580, S. 419—465 (Digitalisat) — Der Saigerprozess zur Silberscheidung und Kupfergewinnung nach Georgius Agricola