Зелене (Гримайлівська селищна громада)
село Зелене | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
![]() | |||||
Країна | ![]() | ||||
Область | Тернопільська область | ||||
Район | Чортківський район | ||||
Тер. громада | Гримайлівська селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA61060110070041674 ![]() | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1343 року | ||||
Населення | 478 осіб | ||||
Територія | 1.531 км² | ||||
Густота населення | 312.21 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 48414 | ||||
Телефонний код | +380 3557 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°18′41″ пн. ш. 26°6′10″ сх. д. / 49.31139° пн. ш. 26.10278° сх. д. | ||||
Відстань до районного центру |
33 км | ||||
Найближча залізнична станція | Гримайлів | ||||
Відстань до залізничної станції |
9 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 48210, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Гримайлів, вул. Мазепи, буд. 8 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
![]() | |||||
|
Зеле́не — село в Україні, у Гримайлівській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на півночі району. До 2020 адміністративний центр сільради, якій було підпорядковане село Паївка.
Населення — 475 осіб (2003).
Перша писемна згадка — 1343. [1]
Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Союз українок» та інші українські товариства.
Початкова (або мовою того часу – тривіальна) школа була організована спільним рішенням із ґміною сусіднього села Паївка у січні 1852 р. за сприяння місцевого греко-католицького пароха Івана Гоцького (“Gazeta Lwowska”, 31.01.1852, №25).
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гримайлівської селищної громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гусятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[3].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610219, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 306 виборців, явка 72,88%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 21,00%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 14,61%, за Об'єднання «Самопоміч» — 14,16%.[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Роман Василіцький (Об'єднання «Самопоміч») — 28,77%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 25,11%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 16,89%[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,79% |
російська | 0,21% |
Затверджена 23 жовтня 2020р. рішенням №1303 XLII сесії сільської ради VII скликання. Автори - В.М.Напиткін, С.В.Ткачов, К.М.Богатов.
У зеленому щиті срібний вилоподібний хрест з подвійною чорною нитяною облямівкою, кожне рамено якого обтяжене червоним хрестом з полум'яним верхнім раменом. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "ЗЕЛЕНЕ".
Зелене поле щита означає назву села; срібний вилоподібний хрест – стилізована єпитрахіль Св.Миколая. Храмовий празник в селі на Миколая. Полум'яне верхнє рамено – нагадування про те, що татари спалили село на Зелені свята.
На квадратному зеленому полотнищі білий вилоподібний хрест з шириною рамен в1/3 ширини прапора, з подвійною чорною облямівкою в 1/60 ширини прапора. На кожному рамені червоний хрест з полум'яним верхнім раменом
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/88/Museum_of_Folk_Architecture_and_Ethnography_in_Pyrohiv_-_old_wooden_church_from_Zelene.jpg/200px-Museum_of_Folk_Architecture_and_Ethnography_in_Pyrohiv_-_old_wooden_church_from_Zelene.jpg)
- церква святителя Миколая Чудотворця (1946; ПЦУ; кам'яна);
- каплиця Пресвятої Діви Марії (1925; РКЦ).
Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967), насипано символічну могилу УСС (1990).
Стара дерев'яна церква(1817) , перенесена у Музей народної архітектури та побуту України[7]
- Пам'ятник Т. Шевченку
Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення.
Встановлений 1967 р. Скульптор – В. Горн (Чернівці).
Скульптура – бетон, постамент – камінь.
Скульптура – 3 м, постамент – 2,6 м.[8][9]
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, дошкільний заклад, АТС, пошта, торговельний заклад.
- громадський діяч у Канаді М. Білаш,
- архітектор Б. Магола.
- помер Олександр Пісецький — Державний секретар пошт і телеграфів уряду ЗУНР.[10]
-
Церква Святого Миколая
-
Дзвіниця церкви Святого Миколая
-
Костел
-
Пам'ятний знак на місці старої дерев'яної церкви, перенесеної у Музей народної архітектури та побуту України
-
Будинок культури
-
Пам'ятні знаки - Небесній сотні та з нагоди скасування панщини
-
Статуя Божої Матері
-
Стадіон
- ↑ Зелене, Гусятинський район, Тернопільська область » Історія міст і сіл Української РСР (рос.). Процитовано 16 травня 2021.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ 9. Церква з с. Зелене | Експонати музею просто неба (Пирогово). www.pyrohiv.com. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 32. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147.
- ↑ Тернопіль сьогодні: 150-річчя від дня народження Олександра Пісецького. Тернопіль сьогодні. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
- Мельничук Б., Уніят В., Щавінський, В. Зелене // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 61—62. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Zielona (9) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 598. (пол.)