Перейти до вмісту

Зелений дрезденський (діамант)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зелений дрезденський
Зображення
Маса 8,2 грам і 0,0082 кг
Колір зелений
У збірках Зелене склепіння
Історія експозиції Зелене склепіння
CMNS: Зелений дрезденський у Вікісховищі
Дрезденський зелений діамант в аграфі для капелюхового гарнітуру. На експозиції в «Зеленому склепінні», Дрезден
Дрезденський зелений діамант. Ілюстрація з енциклопедії «Nordisk familjebok»
Копія діаманта

Дрезденський зелений діамант — грушоподібний діамант природного яблучно-зеленого кольору. Єдиний великий (41 карат) діамант даного різновиду[1]. Своїм унікальним кольором зобов'язаний природній радіоактивності. З XVIII століття зберігається в Дрезденській скарбниці Зелене склепіння (Grünes Gewölbe).

Колір

[ред. | ред. код]

Своїм рідкісним кольором алмаз зобов'язаний природній радіоактивності (алмази можуть змінювати колір при опроміненні). Він використовувався в експериментах для порівняння з алмазами, зелений колір яким було надано штучно, з метою розробити спосіб відрізнити їх від природних.

Історія

[ред. | ред. код]

Після Другої світової війни він був вивезений до Москви на десять років, після чого його вдалося повернути до Дрездена. У листопаді 2019 року він був переданий в оренду до Музею мистецтва Метрополітен в Нью-Йорк[2], через що його не викрали під час пограбування музею «Зелене склепіння», що відбулось у тому ж місяці[3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Edwin W. Streeter (1898). Dresden Green Diamond, in "The Great Diamonds of the World". George Bell & Sons. Архів оригіналу за 9 лютого 2007. Процитовано 30 жовтня 2011.
  2. Green diamond to act as cultural ambassador for Dresden in New York - Loans from Staatliche Kunstsammlungen Dresden to feature in exhibition at Metropolitan Museum of Art. Staatliche Kunstsammlungen Dresden. 18 листопада 2019. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 25 листопада 2019.
  3. Dresden Green Vault robbery: Priceless diamonds stolen. BBC World News. 25 листопада 2019. Архів оригіналу за 25 листопада 2019. Процитовано 25 листопада 2019.