Зеленяк звичайний
Зеленяк звичайний | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зеленяк
| ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Chloris chloris Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||
Ареал зеленяка Осілий Тільки в період гніздування Тільки взимку Інтродуковані популяції | ||||||||||||||
Синоніми
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Зеленя́к звичайний[1] (Chloris chloris) — співочий птах родини в'юркових. В Україні гніздовий, кочуючий, зимуючий вид.
Розміром дещо більший за горобця. Маса тіла 25-34 г, довжина тіла близько 15 см. Дорослий самець зверху зеленкувато-оливковий, з бурим відтінком; поперек і надхвістя зеленкуваті; щоки сірі; низ жовтувато-зелений; підхвістя жовтувато-біле; першорядні махові пера темно-бурі, з жовтою облямівкою, другорядні махові пера сірі: центральні стернові пера сірувато-бурі, інші — жовті, з сірувато-бурою верхівкою; дзьоб міцний, сірувато-бурий; ноги світло-бурі. Доросла самка сіріша; жовті частини оперення тьмяніші. Молодий птах подібний до дорослої самки, але знизу світліший, з чіткою темною поздовжньою строкатістю.[2]
Зеленяк звичайний мешкає у Європі, Північно-Західній Африці, Малій Азії, на півночі Ірану, у Середній Азії. Цих птахів також було акліматизовано в Австралії та Новій Зеландії.
В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий на всій території країни.
Зеленяк полюбляє розріджені ліси, галявини, гаї, сади, парки. Тут він живиться рослинною їжею, комахами, ягодами (здебільшого восени).
У північних районах ареалу навесні зеленяк звичайний повертається з півдня у першій половині березня. Після чого будує на дереві своє гніздо. У кладці, що відкладає самка зеленяка, зазвичай 4—6 яєць. Вони мають молочно-білий колір з крапельками. Висиджує яйця самка протягом 12—14 днів. Годують пташенят обидва батьки. Пташенята через 13—14 днів вже починають вибиратися з гнізда й починають власне літати, приступають до самостійного життя. У вересні зеленяки звичайні відкочовують у більш південні регіони, частина залишається на зимівлю.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
- BirdLife International (2004). Carduelis chloris. 2006. IUCN Red List of Threatened Species. IUCN 2006. www.iucnredlist.org. Retrieved on 2008-06-02.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |