Зелінський Роман Федорович

Зелінський Роман Федорович
Основна інформація
Дата народження	25 липня 1935(1935-07-25)
Місце народження	Бар, Вінницька область, Українська СРР, СРСР
Дата смерті	4 серпня 2013(2013-08-04) (78 років)
Місце смерті	Петрозаводськ, Росія
Громадянство	СРСР  Росія
Професії	композитор, музикознавець, музичний педагог, фольклорист
Нагороди

Роман Федорович Зелінський (1935—2013) — радянський композитор, музикознавець, фольклорист, Заслужений діяч мистецтв Республіки Карелія (1997), Заслужений діяч мистецтв України (1999).

Життєпис

1953 року вступив до Київського танкотехнічного училища імені С. К. Тимошенко, яке закінчив з відзнакою у 1956 році. З 1962 по 1967 рік навчався у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка за класом Станіслава Людкевича.

З 1971 року працював в Уфимському інституті мистецтв. Член Спілки композиторів Карельської АРСР з 1973 року. У 1975 році закінчив аспірантуру при Ленінградському державному інституті театру, музики та кінематографії.

З 1980 року викладав у Петрозаводській консерваторії ім. О. К. Глазунова на кафедрі теорії музики та композиції, з 1997 року — професор кафедри музики фінно-угорських народів. 1977 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Композиційні закономірності башкирських програмних інструментальних кюїв», 2006 року захистив докторську дисертацію на тему «Башкирська народна інструментальна музика (проблеми формування традиційного стилю)».

Педагогічна діяльність

Під час роботи у Петрозаводській консерваторії Роман Зелінський читав лекції з поліфонії, музичної форми, музичної акустики. У його класі за спеціальністю були написані та захищені дипломні роботи з музичних культур фінно-угорських народів: карелів, фінів, вепсів, комі, естонців, марі, мордви, удмуртів, ханти та мансі, а також самодійських народів — саамів та ненців.

Громадська позиція

Роман Зелінський брав участь на Першому Конгресі українців Карелії в квітні 2007 року, де виступив з доповіддю «Роль українців в розвитку музичної культури Північно-Західного регіону Росії». Також особисто брав участь в ювілейних вечорах українських дитячих колективів «Земелюшка» та «Українські ластівки», а також щорічно — в Днях української культури. Був співорганізатором та учасником вечора пам'яті вГригорія Сковороди, що проходив у Національній бібліотеці Карелії. На слова великого філософа та поета були виконані романси у виконанні професора Державної консерваторії імені Глазунова Віктора Калікіна.

Твори

Симфонічні

• Симфонія № 1 (1967);
• Симфонія № 2 (1970);
• Симфонія № 3 «Симфонічна повість про Вейнямейнена» (1983);
• Сюїта для струнного оркестру та чотири духових (1968);

Вокально-симфонічні

• «Заговор Лоухи», кантата для змішаного хору та симфонічного оркестру на слова 42 руни карело-фінського епосу Калевала (1984, Ленінград, 1988);
• «Калевала», рунічна ораторія для читця, змішаного хору та симфонічного оркестру на слова карело-фінського епосу «Калевала» (1990)

Для хору

• Варіації на тему із «Калевальської пісні» Золтана Кодая для змішаного хору a capella (1984);
• Поема «Речка Лососинка» на слова карельського поета Р. Такала для змішаного хору a capella (1987);
• «Весна», поема для змішаного хору a capella на сл. Ялмарі Віртанена (1988)
• Гімн «Карелія ти мати Україна» змішаного хору a capella (2004)

Камерно-інструментальні твори

• Обробка для фортепіано башкирського народного награшу «Кара-юрга» («Вороний іноходець», 1974)
• Соната № 1 для фортепіано
• Секстет для дерев'яних духових, валторни та віолончелі «12 скороминущ» (1965)
• Соната для фортепіано (1966)
• Струнний квартет № 1 (1969)
• Струнний квартет № 2 (1983)
• Переклад для флейти української народної пісні «Ой, не посвітити місяць» (2004)
• Пассакалля для скрипки (у другій редакції — для флейти) та фортепіано (2010)

Камерно-вокальні цикли

• Цикл із 4 романсів «Біле та чорне» на вірші Мустая Каріма для високого голосу та фортепіано (1973)
• Цикл із 5 романсів «Вірші про прекрасну Даму» для низького голосу та фортепіано на слова Олександра Блока (1981)
• Цикл із 6 романсів «Кольорова музика» Тайсто Сумманена для низького голосу та фортепіано (1991)
• Цикл із 4 романсів «Избяные песни» на вірші Миколи Клюєва для низького голосу та фортепіано, (1995). Редакція 2002
• «Сад Божественних пісень» для низького голосу та фортепіано на слова Григорія Сковороди (1998)
• Цикл із 4 романсів «Гори, гори, моя зірка» для низького голосу та фортепіано на слова Михайла Лермонтова (1999)
• Цикл із 5 романсів «Коли з коханим обірветься зв'язок» для високого голосу та фортепіано на сл. Тетни Бернштам (2000)
• Цикл із 5 романсів «Прийди до мене, Пленіра» для низького голосу та фортепіано на слова Григорія Державіна (2003)
• «Український зошит» на слова Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Грабовського (1969—2004)
• «Погорельщина» для низького голосу та фортепіано на слова Миколи Клюєва (2005)

Нотні транскрипції башкирських народних пісень та награшів:

• Нотний переклад 40 башкирських народних награшів південно-східних башкир, 1975
• Нотний переклад 60 народних пісень західних башкир, 1977

Наукові праці

• Взаимосвязь между технико-акустическими особенностями курая и формообразованием в башкирских инструментальных кюях (1974)
• О формообразовании «протяженных» звуков в башкирском инструментальном фольклоре (1976)
• О программности в башкирской народной инструментальной музыке (1977)
• Формы современных башкирских программных кюев (1978)
• Об истоках башкирских народных наигрышей, связанных с образами птиц (1979)
• Культ медведя в «Калевале» и карельском музыкальном фольклоре (1986)
• Символика в башкирской народной инструментальной музыке (1997)
• Башкирский курай // Народные музыкальные инструменты и инструментальная музыка. Т. II. М.: Советский композитор, — С.127 — 136. (1988)
• Башкирская народная инструментальная музыка: инструментарий, жанровая классификация и формы исполнительства (1988)
• Обзор опубликованных нотаций башкирской народной музы (1980)
• Башкирское народное музыкальное искусство. Инструментальная музыка. Уфа: Изд-во «Гилем». (2003)
• Башкирская народная инструментальная традиция как музыкальный и духовный феномен (2005)
• Об интонационной природе микроформ в башкирском инструментальном мелосе // Музыкальная Академия, № 3, С.143 — 146. (2005)
• Песенные формы северных карел

Книги

• Карельские песни Калевальского края. — Петрозаводск, 2008
• Башкирская народная инструментальная музыка. — Уфа, 2003

Література

• Svetlana Sintsova, Roman Zelinsky і Runic Oratorio Kalevala, Mūzikas akadēmijas raksti(2011)

Посилання

• Р. Ф. Зелінський
• Роман Зелінський: «Музиці мене вчило саме життя…»
• Репортаж «Звучало українське мовлення» — портал «Карелія Офіційна»