Зеліґ Сускін
Євген (Зеліґ) Соскін | |
---|---|
זליג סוסקין | |
![]() | |
Народився | 25 березня 1873 ![]() Приозерне, Ленінський район, Кримська АРСР ![]() |
Помер | 26 лютого 1959 (85 років) ![]() Тель-Авів-Яфо, Ізраїль ![]() |
Поховання | Нагарія ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | політик, агроном ![]() |
Alma mater | Ростоцький університет ![]() |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Нагороди | |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/03/%D7%9E%D7%A6%D7%91%D7%AA_%D7%A7%D7%91%D7%A8%D7%95_%D7%A9%D7%9C_%D7%96%D7%9C%D7%99%D7%92_%D7%A1%D7%95%D7%A1%D7%A7%D7%99%D7%9F_%D7%91%D7%91%D7%99%D7%AA_%D7%94%D7%A2%D7%9C%D7%9E%D7%99%D7%9F_%D7%91%D7%A0%D7%94%D7%A8%D7%99%D7%94.jpg/220px-%D7%9E%D7%A6%D7%91%D7%AA_%D7%A7%D7%91%D7%A8%D7%95_%D7%A9%D7%9C_%D7%96%D7%9C%D7%99%D7%92_%D7%A1%D7%95%D7%A1%D7%A7%D7%99%D7%9F_%D7%91%D7%91%D7%99%D7%AA_%D7%94%D7%A2%D7%9C%D7%9E%D7%99%D7%9F_%D7%91%D7%A0%D7%94%D7%A8%D7%99%D7%94.jpg)
Зеліґ Євген Соскін (івр. זליג סוסקין; нар. 25 березня 1873, Крим — пом. 26 лютого 1959, Тель-Авів) — один із піонерів сіоністського руху та агроном, який працював над розвитком сільського господарства. Відомий як один із засновників міста Нагарія.
Соскін народився в селі Чюрюбаш (Таврійська губернія) на Кримському півострові в родині Єхезкеля та Рахілі. Після закінчення середньої школи він навчався у Вищому сільськогосподарському інституті[de] в Берліні і отримав там диплом агронома. Він продовжив свої академічні дослідження в Університеті Ростока, де отримав ступінь доктора філософії[1]. Під час навчання був членом сіоністської студентської асоціації, заснованої Шмар'ягу Левіним[he] та Лео Моцкіним. До еміграції до Ізраїлю він був одним із засновників «Сіоністського центру» в Російській Імперії та засновників фонду «Керен га-Йесод».
У 1896 році Соскін імігрував до Ерец-Ісраель з представниками руху Ховевей Ціон, щоб керувати сільськогосподарськими роботами серед засновників Бер-Тувії (тоді називалося «Кастіна» за назвою сусіднього арабського села). Через два роки він перейшов до управління посадками евкаліптів на болотах[1] Хадери та керував підготовкою землі для посадки фруктового саду в Ган-Шмуель.
У 1898 році він супроводжував Теодора (Бенджаміна) Зеєва Герцля під час його візиту до Палестинськго Мандату, і в результаті він розпочав дослідження з метою вивчення можливостей для сільського господарства в різних регіонах країни. У 1903 році він брав участь у Шостому сіоністському конгресі, де був обраний до Комітету з вивчення Палестини разом з Отто Варбургом і Францом Оппенгеймером. У рамках цього він брав участь в експедиції в Ель-Аріш, яка досліджувала синайський регіон на прохання Герцля[2]. Деякі з його сільськогосподарських досліджень проводились у співпраці з Агароном Агаронсоном[he], з яким він заснував консалтингову та навчальну контору в галузі сільського господарства та плантацій у 1900 році.
Після його призначення на посаду директора Департаменту поселень до Єврейського національного фонду (JNF) у 1918 році, він почав досліджувати впровадження моделі сільського господарства, про яку дізнався під час своїх подорожей Європою. За цією моделлю він планував створити інтенсивне сільське господарство на невеликих ділянках землі, де мали б бути створені молочна ферма, курник, овочеві культури. Він спробував застосувати цей метод в районі Біньяміна, та успіх методу стався з заснуванням Нагарії в 1934 році. Його метод перейняв Володимир Зеєв Жаботинський, і за його підтримки він став активним учасником ревізіоністського руху. Крім того, він приніс на Землю Ізраїлю гідропонний метод вирощування рослин на субстракті з водою[3][4].
Соскін помер у 1959 році в лікарні Гадаса в Тель-Авіві і був похований на кладовищі в Нагарії[5][6][7][8][9].
У місті Нагарія його ім'ям названо вулицю.
- З. Соскін, «Урок Зебедалії — плантації золотих яблук в Зебедалії» (ז. סוסקין, הלקח מזבדליה - מטעי תפוחי הזהב בזבדליה), газета гаЦафон ("הצפון"), 2 листопада 1926 року
- З. Соскін, «Наш годувальник — Сонце» (ז. סוסקין, המפרנסת שלנו - השמש), газета гаБокер (הַבֹּקֶר) 30 березня 1953 року
- З. Соскін, Рамат Разіель (ז. סוסקין, רמת רזיאל,), газета Херут (חרות), 28 січня 1949 року
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зеліґ Соскін
- Давид Тідгар[en] (ред.), "Доктор Зеліґ (Євген) Соскін", в Енциклопедії піонерів Ішува і його будівельників: люди і фотопортрети, том 5 (1952), с. 2094 || דוד תדהר (עורך), "ד"ר זליג (אויגן) סוסקין", באנציקלופדיה לחלוצי הישוב ובוניו, כרך ה (1952), עמ' 2094
- Зеліґ Євген Соскін, сайт "Будинок Лібермана — музей історії міста Нагарія" || זליג אויגן סוסקין [Архівовано 2020-06-01 у Wayback Machine.] באתר «בית ליברמן — מוזיאון לתולדות העיר נהריה»
- Б. Натан, «Це було життя», Херут, 22 червня 1958 року || ב. נתן, אלה היו חיים, חרות, 22 ביוני 1958
- Барух Вайнштейн, Від Кастіни до гідропоніки — Ескіз до образу Зеліґа Соскіна, гаБокер, 6 березня 1959 року || ברוך ויינשטיין, מקסטינה להידרופוניה - קווים לדמותו של זליג סוסקין ז"ל, הַבֹּקֶר, 6 במרץ 1959
- Іцхак Рамба, прожив прекрасне життя і помер прекрасною смертю, Херут, 6 березня 1959 року || אייזיק רמבה, חי חיים יפים ומת מיתה יפה, חרות, 6 במרץ 1959
- Іцхак Рамба, посмертно переможець, Херут, 5 квітня 1960 року || אייזיק רמבה, זכה לאחר מותו, חרות, 5 באפריל 1960
- Про Зеліґа Соскіна в каталозі Національної бібліотеки Ізраїлю || מידע על זליג סוסקין בקטלוג הספרייה הלאומית
- Зеліґ Євген Соскін (1873—1959), титульна сторінка на ресурсі Національної бібліотеки Ізраїлю || זליג אויגן סוסקין (1873-1959), דף שער בספרייה הלאומית
- Давид Тідгар. Доктор Зелиґ (Євген) Соскін // Енциклопедія піонерів і будівельників ішува = אנציקלופדיה לחלוצי הישוב ובוניו. — 1952. — Т. 5.
- Соскин Зелиг-Евгений // Российская еврейская энциклопедия / Главный редактор Г. Г. Брановер[en]. — М.: Российская академия естественных наук, Российско-израильский знциклопедический центр «ЭПОС»
- Народились 25 березня
- Народились 1873
- Уродженці Ленінського району (Крим)
- Померли 26 лютого
- Померли 1959
- Померли в Тель-Авіві
- Випускники Ростоцького університету
- Доктори філософії
- Лауреати Державної премії Ізраїлю
- Євреї з Російської імперії
- Агрономи XX століття
- Агрономи за країною
- Сіоністи
- Засновники населених пунктів