Земля Оутса
Земля Оутса | |
---|---|
Названо на честь | Лоуренс Оутс |
Координати | 69°30′ пд. ш. 159°00′ сх. д. / 69.500° пд. ш. 159.000° сх. д. |
Включає | Берег Оутса |
Географічні об'єкти | Хребет Британія (Трансантарктичні гори) |
Акваторія | Море Сомова (Південний океан, тихоокеанський сектор) |
Найвища точка | гора Мак-Клінток — 3490 м |
Материк | Антарктида |
Територіальні претензії | Австралійська антарктична територія |
Земля Оутса (англ. Oates Land) — це клиноподібний сегмент території Східної Антарктиди, що простягається вздовж берега Оутса на півночі і всередину материка, аж до Південного полюса.
Частина австралійської претензійної території Антарктики Вона поширюється між 153° 45' с.д. і 160° с.д. утворюючи клин між 60° та 90° п.ш. (Південний полюс). На сході обмежена Територією Росса і на заході перекривається з Землею Георга V.
Земля була відкрита у лютому 1911 року лейтенантом Гаррі Пеннеллом[en], Королівського військово-морського флоту, командиром корабля «Терра-Нова», експедиційного корабля Британської антарктичної експедиції, 1910-13 років. Названа на честь капітана Лоуренса Едварда Грейса «Тітуса» Оутса капітана 6-го Інніскіллінгського драгунського полку, який разом із керівником експедиції капітаном Робертом Скоттом та ще трьома супутниками загинув під час зворотного шляху з Південного полюса 16 березня 1912 року. Земля була досліджена експедицією ВМС США під час операції «Гайджемп» (1946-47), Радянською антарктичною експедицією (1958), експедицією ANARE (1959, 1961 і 1962), експедицією ВМС США (1960-62) та Геологічною службою США (1963–64).
- Британської антарктичної експедиції (1910-13)
- U.S. Geological Survey Geographic Names Information System: Гора Елізабет
- Берег Оутса // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Це незавершена стаття з географії Антарктики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |