Зеппінг

Зеппінг або заппінг (англ. zapping, channel zapping) — практика перемикання каналів телевізора на дистанційному пульті.

Історія

Зеппінг виник, коли у 1955 році американець австрійського походження Роберт Адлер винайшов пульт дистанційного управління для телевізорів, в якому використовувалися ультразвукові частоти. Особливо часто зеппінг використовують запеклі телеглядачі, які проводять біля екрану багато годин. У США через малорухливий спосіб життя та пов'язаного з ним зміни зовнішнього вигляду їх називають «диванними картоплинами» (англ. couch potatoes).

Пояснення явища

Психологічні

Одні бачать у зеппінгу захворювання: невміння зафіксувати увагу або нав'язливий стан. Інші — форму створення нової образності, близьку до методу сюрреалізму, що дозволяє екранувати ідеологічні атаки на свідомість та вивільняти нові смисли.

Прагматичні

Зеппінг розглядають як прагнення телеглядачів уникнути перегляду телевізійної реклами. Телекомпанії борються з зеппінгом, синхронізуючи час виходу в ефір рекламних блоків.

Заппінг в мистецтві

Віктор Пелевін в романі «Generation «П»» придумав термін для людини, захопленої заппінгом — Homo Zapiens:

… аналогічно як телеглядач, не бажаючи дивитися рекламний блок, перемикає телевізор, миттєві та непередбачувані техномодіфікації зображення перемикають самого телеглядача. Переходячи в стан Homo Zapiens, він сам стає телепередачею, якою управляють дистанційно. І в цьому стані він проводить значну частину свого життя.