Зеров Дмитро Костянтинович
Дмитро Костянтинович Зеров | |
---|---|
Народився | 8 (20) вересня 1895 Зіньків |
Помер | 20 грудня 1971 (76 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Місце проживання | Київ |
Країна | Російська імперія, СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | ботанік |
Alma mater | Київський університет |
Галузь | ботаніка |
Заклад | Київський університет, Інститут ботаніки АН УРСР |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
Відомі учні | Q109494692? |
Аспіранти, докторанти | Оксіюк Ольга Петрівна |
Членство | НАНУ Академія наук СРСР |
Брати, сестри | Зеров Микола Костянтинович[1] Михайло Орест[1] |
Нагороди | |
академік АН УРСР (1948) |
Дмитро́ Костянти́нович Зеро́в (8 (20) вересня 1895, Зіньків — 20 грудня 1971, Київ) — український ботанік. Академік АН УРСР (з 1948 року). Заслужений діяч науки УРСР (1965). Лавреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1969, 1983).
Народився 8 (20 вересня) 1895 року в місті Зінькові на Полтавщині в родині педагога Костянтина Зерова. Молодший брат літературознавця, поета і перекладача Миколи Зерова. Чоловік міколога Марії Зерової. Батько зоологині, докторки біологічних наук, професорки Марини Зерової.
1922 року закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету. Викладав у ньому. 1931 року Зерова затверджено на посадах старшого наукового співробітника та завідувача відділу бріології Інституту ботаніки АН УРСР. 1933 року очолив кафедру нижчих рослин у Київському університеті, якою керував до 1957 року.
15 січня 1936 року Зеров здобув учене звання професора, а 20 червня 1937 року успішно захистив докторську дисертацію на тему «Болота УРСР. Рослинність і стратиграфія». 1939 року Зерова обрано членом-кореспондентом АН УРСР.
30 червня 1948 року обрано академіком АН УРСР (спеціальність — ботаніка).
У 1946–1963 роках керував Інститутом ботаніки АН УРСР. Від 1960 року дослідник очолював спорово-пилкову лабораторію, а від травня 1963 року — відділ історії флори та палеоботаніки в Інституті ботаніки АН УРСР.
Помер 20 грудня 1971 року в 76-річному віці у Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 21). На могилі, що в другому ряду, встановлено пам'ятник: брила із сірого граніту, горельєф і напис «Академік Дмитро Костьович Зеров. 20.IX.1895 — 20.XII.1971» [2].
Основні наукові праці — із систематики, флористики та філогенії спорових рослин, займався ботанічною географією, палеоботанікою, історією рослинності.
Понад 20 років очолював Українське ботанічне товариство.
- 20 вересня 1965 року надано звання «Заслужений діяч науки УРСР».
- 25 грудня 1969 року — Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (разом ще із чотирма вченими) за багатотомну працю «Флора УРСР».
- 13 грудня 1983 року — Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (разом ще із чотирма вченими; посмертно) за п'ятитомне в семи книгах видання «Визначник грибів України» (1967–1979 роки).
- Нагороджено орденом Леніна.
В 1996 році в Києві на будівлі Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України по вулиці Терещенківській, 2, Дмитру Зерову встановлено гранітну меморіальну дошку[4].
З нагоди 110-річчя з дня народження Дмитра Костянтиновича Зерова 27 січня 2005 року в межах 11-ї щорічної наукової конференції в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» проведено науковий семінар «Проблеми розвитку палеоботанічних досліджень в Україні». Важливе значення у фаховій підготовці студентів Києво-Могилянської академії має також меморіальний куточок Зерова в лабораторії палеоботанічних та палеоекологічних досліджень, до якого його донька Марина Дмитрівна Зерова передала частину бібліотеки батька та деякі його особисті речі.
- ↑ а б Енциклопедія України в Інтернеті / O. Havrylyshyn, F. Sysyn, M. Moser et al. — CIUS, 2001.
- ↑ Проценко Л. А. Київський некрополь : путівник-довідник / Людмила Проценко. — К. : Український письменник, 1994. — С. 166.
- ↑ IPNI, Zerov
- ↑ Цікавий Київ[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — 558, [2] с., [34] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 269.
- Безусько А. Г. Дмитро Костянтинович Зеров — засновник української палінологічної школи з вивчення відкладів квартеру (до 110-річчя з дня народження) // Вісник Львівського університету. Серія географічна. — Львів, 2006. — Випуск 33. — С. 11—18.
- Зеров Дмитро Костянтинович (20.09.1895–21.12.1971) — вчений-ботанік, академік АН УРСР. До 120-річчя від дня народження. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 02.11.2018.
- Народились 20 вересня
- Народились 1895
- Померли 20 грудня
- Померли 1971
- Поховані на Байковому кладовищі
- Члени Національної академії наук України
- Члени АН СРСР
- Лауреати Державної премії УРСР у галузі науки і техніки
- Кавалери ордена Леніна
- Автори ботанічних таксонів
- Науковці Інституту ботаніки НАН України
- Доктори біологічних наук СРСР
- Академіки АН УРСР
- Заслужені діячі науки УРСР
- Уродженці Зінькова
- Випускники фізико-математичного факультету Київського університету
- Науковці Київського університету
- Професори
- Національний науково-природничий музей України
- Померли в Києві
- Микола Зеров