Зеєв Рехтер
| Зеєв Рехтер | |
|---|---|
 | |
| Народження | 12 квітня 1899  |
| Смерть | 18 грудня 1960 (61 рік) |
| Поховання | Nahalat Yitzhak Cemeteryd |
| Країна (підданство) |  Ізраїль |
| Навчання | Національна школа мостів та доріг |
| Діяльність | архітектор |
| Архітектурний стиль | інтернаціональний стиль |
| Найважливіші споруди | International Convention Center, Mann Auditorium |
 Зеєв Рехтер у Вікісховищі | |
Зеєв Рехтер (івр. זאב רכטר, 1899, Російська імперія — 1960) — архітектор-новатор Палестини а пізніше Ізраїлю, який спроєктував багато знакових будівель Ізраїлю. Переїхав до Палестини з Російської імперії. Його вважають одним із трьох батьків-засновників ізраїльської архітектури разом із Довом Кармі й Ар'є Шароном. Серед своїх робіт Рехтер спроєктував Binyanei HaUma (Міжнародний конференц-центр в Єрусалимі), будівлю суду Тель-Авіва та аудиторію Манна (разом з Кармі). Започаткував використання колон на палях, знаних як відкриті опори, у житловому будівництві в Ізраїлі[1].
Народився в Російській імперії. Іммігрував до підмандатної Палестини у 20 років[2]. Його першою роботою було вимірювання землі, яка стала вулицею Алленбі. У 1924 році він спроєктував Бейт-Хакадім («Будинок з глечиками») на розі вулиць Нахалат Біньямін і Рамбам, названий через великі вази на карнизах[3][4]. 1926 року поїхав до Риму, щоб вивчати архітектуру, але брак грошей змусив його та його родину повернутися до Палестини. 1927 року спроєктував резиденцію для поетеси Естер Рааб на вулиці Ха-Галіль (сьогодні вулиця Мапу) у новому модерністському стилі, натхненному його враженнями від Італії. Згодом будинок знесли[5]. 1929 року поїхав до Національної школи мостів та доріг у Парижі, щоб продовжити навчання. Саме тоді він став захопленим послідовником Ле Корбюзьє. Після повернення оселився в Тель-Авіві і заснував групу архітекторів Hug разом з Ар'є Шароном і Йозефом Нойфельдом, які також повернулися з навчання та роботи в Європі[6].
Помер 1960 року. Муніципальну консерваторію Беершіби побудували багато років потому, 1975 року, за проєктами Рехтера та Моше Зархі.
Був одружений з Паулі Зінгер[7], з якою мав трьох дітей: Якова, який також став архітектором, і двох дочок, Авіву та Туті[8].
-
Engel House, Тель-Авів (1934) -
Binianey HaUma, Єрусалим (1950) -
Аудиторія Манна (1951) -
Mann Auditorium, Тель-Авів, Зеєв Рехтер і Дов Кармі, 1951 рік -
Муніципальна консерваторія Біршіби (1975)
- ↑ A room with a view of Israel of old, Haaretz
- ↑ Shalit1. berkovich-zametki.com. Процитовано 1 лютого 2025.
- ↑ הלית ינאי הבונים זאב רכטר המודרניסט הראשון גלובס (Халит Янай, «Строители. Зеэв Рехтер — первый модернист. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 липня 2011.», на сайте «Глобс» (івр.)
- ↑ בית הכדים בתל אביב. פיקיוויקי – מאגר תמונות שיתופי לשימוש חופשי (івр.). Процитовано 1 лютого 2025.
- ↑ Nitza Metzger-Szmuk, Des Maisons sur Le Sable - Tel Aviv - Mouvement Moderne et Esprit Bauhaus, Éditions de l'éclat, Paris, 2004.
- ↑ Sliding Up the Rechter Scale - Haaretz. www.haaretz.com. Процитовано 1 лютого 2025.
- ↑ שיריה של אשת האדריכל, מעריב, 08.08.1958 («Песни жены архитектора.», «Маарив» (08.08.1958)) (івр.)
- ↑ נועם דביר זאב רכטר, ממבשריה של התנועה המודרניסטית בארץ עכבר העיר, 27.10.2009 (Ноам Двир, «Зеэв Рехтер, предшественник движения модернизм в Израиле. Архів оригіналу за 9 листопада 2009. Процитовано 5 липня 2011.», «Ахбар ха-ир» из группы «Га-Арец» (27.10.2009)) (івр.)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |