Перейти до вмісту

Зеєв Рехтер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зеєв Рехтер
Народження12 квітня 1899(1899-04-12) Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть18 грудня 1960(1960-12-18) (61 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняNahalat Yitzhak Cemeteryd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна
(підданство)
 Ізраїль Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняНаціональна школа мостів та доріг Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьархітектор Редагувати інформацію у Вікіданих
Архітектурний стильінтернаціональний стиль Редагувати інформацію у Вікіданих
Найважливіші спорудиInternational Convention Center, Mann Auditorium
CMNS: Зеєв Рехтер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Зеєв Рехтер (івр. זאב רכטר, 1899, Російська імперія — 1960) — архітектор-новатор Палестини а пізніше Ізраїлю, який спроєктував багато знакових будівель Ізраїлю. Переїхав до Палестини з Російської імперії. Його вважають одним із трьох батьків-засновників ізраїльської архітектури разом із Довом Кармі й Ар'є Шароном. Серед своїх робіт Рехтер спроєктував Binyanei HaUma (Міжнародний конференц-центр в Єрусалимі), будівлю суду Тель-Авіва та аудиторію Манна (разом з Кармі). Започаткував використання колон на палях, знаних як відкриті опори, у житловому будівництві в Ізраїлі[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Російській імперії. Іммігрував до підмандатної Палестини у 20 років[2]. Його першою роботою було вимірювання землі, яка стала вулицею Алленбі. У 1924 році він спроєктував Бейт-Хакадім («Будинок з глечиками») на розі вулиць Нахалат Біньямін і Рамбам, названий через великі вази на карнизах[3][4]. 1926 року поїхав до Риму, щоб вивчати архітектуру, але брак грошей змусив його та його родину повернутися до Палестини. 1927 року спроєктував резиденцію для поетеси Естер Рааб на вулиці Ха-Галіль (сьогодні вулиця Мапу) у новому модерністському стилі, натхненному його враженнями від Італії. Згодом будинок знесли[5]. 1929 року поїхав до Національної школи мостів та доріг у Парижі, щоб продовжити навчання. Саме тоді він став захопленим послідовником Ле Корбюзьє. Після повернення оселився в Тель-Авіві і заснував групу архітекторів Hug разом з Ар'є Шароном і Йозефом Нойфельдом, які також повернулися з навчання та роботи в Європі[6].

Помер 1960 року. Муніципальну консерваторію Беершіби побудували багато років потому, 1975 року, за проєктами Рехтера та Моше Зархі.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Був одружений з Паулі Зінгер[7], з якою мав трьох дітей: Якова, який також став архітектором, і двох дочок, Авіву та Туті[8].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. A room with a view of Israel of old, Haaretz
  2. Shalit1. berkovich-zametki.com. Процитовано 1 лютого 2025.
  3. הלית ינאי הבונים זאב רכטר המודרניסט הראשון גלובס (Халит Янай, «Строители. Зеэв Рехтер — первый модернист. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 липня 2011.», на сайте «Глобс» (івр.)
  4. בית הכדים בתל אביב. פיקיוויקי – מאגר תמונות שיתופי לשימוש חופשי (івр.). Процитовано 1 лютого 2025.
  5. Nitza Metzger-Szmuk, Des Maisons sur Le Sable - Tel Aviv - Mouvement Moderne et Esprit Bauhaus, Éditions de l'éclat, Paris, 2004.
  6. Sliding Up the Rechter Scale - Haaretz. www.haaretz.com. Процитовано 1 лютого 2025.
  7. שיריה של אשת האדריכל, מעריב, 08.08.1958 («Песни жены архитектора.», «Маарив» (08.08.1958)) (івр.)
  8. נועם דביר זאב רכטר, ממבשריה של התנועה המודרניסטית בארץ עכבר העיר, 27.10.2009 (Ноам Двир, «Зеэв Рехтер, предшественник движения модернизм в Израиле. Архів оригіналу за 9 листопада 2009. Процитовано 5 липня 2011.», «Ахбар ха-ир» из группы «Га-Арец» (27.10.2009)) (івр.)

Посилання

[ред. | ред. код]