Координати: 46°36′26.25″ пн. ш. 30°57′39″ сх. д. / 46.6072917° пн. ш. 30.96083° сх. д. / 46.6072917; 30.96083
Очікує на перевірку

Змієнкове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Змієнкове
Центр села
Центр села
Центр села
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Одеський район
Рада Чорноморська селищна громада
Код КАТОТТГ UA51100390020055424
Основні дані
Засноване до 1932 р.
Колишня назва Гвардійське
Населення 1000
Площа 1,37 км²
Густота населення 583,94 осіб/км²
Поштовий індекс 67554
Телефонний код +380 48
Географічні дані
Географічні координати 46°36′26.25″ пн. ш. 30°57′39″ сх. д. / 46.6072917° пн. ш. 30.96083° сх. д. / 46.6072917; 30.96083
Середня висота
над рівнем моря
27 м
Водойми Малий Аджалицький лиман
Місцева влада
Адреса ради 67570, Одеська обл., Одеський р-н, с-ще Чорноморське, вул. Гвардійська, 19
Карта
Змієнкове. Карта розташування: Україна
Змієнкове
Змієнкове
Змієнкове. Карта розташування: Одеська область
Змієнкове
Змієнкове
Мапа
Мапа

CMNS: Змієнкове у Вікісховищі

Зміє́нкове (до 2024 року — Гвардійське) — село Чорноморської селищної громади в Одеському районі Одеської області в Україні. Населення становить 1000 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]
Церква Покрови Богородиці в селі

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 5 жителів села[1].

13 листопада 1967 року поселенню центральної садиби радгоспу «Гвардійський» Григорівської сільради присвоєне найменування Гвардійське.[2]

8 грудня 1967 року с-ще Гвардійське включено в облікові дані з підпорядкуванням Григорівській сільраді.[3]

22 травня 1989 р. — село Гвардійське.[4]

19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування села Гвардійське на Змієнкове у рамках деколонізації. Нова назва на честь генерал-хорунжого УНР Всеволода Змієнка. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.[5]

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 972 особи, з яких 476 чоловіків та 496 жінок.[6]

За переписом населення України 2001 року в селищі мешкало 800 осіб.[7]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
українська 70,38 %
російська 29,50 %

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Гвардійське. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
  2. Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1967 — № 46 — с. 567.
  3. Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1967 — № 51 — с. 653.
  4. Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої Одеської області України (з 1986 р.) [Архівовано 19 липня 2020 у Wayback Machine.] (Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1989. — № 26. — с. 283.)
  5. Постанова Верховної Ради України від 19 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 жовтня 2019.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 жовтня 2019.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 жовтня 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]