Знищення даних
Знищення даних — послідовність операцій, призначених для здійснення програмними або апаратними засобами безповоротного видалення даних, у тому числі залишкової інформації.
Як правило, знищення даних використовуються державними установами, іншими спеціалізованими структурами і підприємствами в цілях збереження державної або комерційної таємниці. Існує широкий спектр доступних програмних засобів безпечного знищення даних, у тому числі програми з відкритим вихідним кодом. Знищення даних використовується також у засобах програмного шифрування інформації для безпечного видалення тимчасових файлів і знищення вихідних, оскільки в іншому випадку, використовуючи класичне видалення, існує можливість відновлення вихідного файлу особою, яка бажає отримати доступ до особистої або секретної інформації.
Алгоритми знищення інформації стандартизовані, практично у всіх провідних державах видані національні стандарти, норми і правила, що регламентують використання програмних засобів для знищення інформації і описують механізми його реалізації.
Всі програмні реалізації алгоритмів знищення даних засновані на простих операціях запису, тим самим відбувається багаторазовий перезапис інформації в секторах жорсткого диска або блоках SSD-диска неправдивими даними. В залежності від алгоритму це може бути згенероване генератором псевдовипадкових чисел випадкове число або фіксоване значення. Як правило, кожен алгоритм передбачає запис восьми бітових одиниць (#FF) і нуля (#00). В існуючих алгоритмах перезапис може здійснюватися від одного до 35 і більше разів. Існують реалізації з можливістю довільного вибору числа циклів перезапису.
Теоретично, найпростішим методом знищення вихідного файлу є його повний перезапис байтами #FF, тобто бітовою маскою з восьми двійкових одиниць (11111111), нулів або будь-яких інших довільних чисел, тим самим зробивши неможливим його програмне відновлення доступними користувачеві програмними засобами. Однак з використанням спеціалізованих апаратних засобів, що аналізують поверхню магнітних та інших носіїв інформації і дозволяють відновити вихідну інформацію виходячи з показників залишкової намагніченості (у випадку з магнітними носіями) або іншого показника, існує ймовірність, що найпростіший перезапис не гарантує повноцінне знищення, інформації, що підлягає повному знищенню .
З метою виключення будь-якої можливості відновлення розроблені алгоритми знищення даних.
- Найбільш відомий і поширений алгоритм, який застосовується в американському національному стандарті Міністерства оборони DoD 5220.22-M. Варіант E, згідно з цим стандартом, передбачається два цикли запису псевдовипадкових чисел і один — фіксованих значень, залежних від значень першого циклу, четвертий цикл — звірка записів. У варіанті ECE перезапис даних проводиться 7 разів — 3 рази байтом #FF, три #00 і один #F6.[1]
- В алгоритмі Брюса Шнайера: у першому циклі записується #FF, в другому — #00 та в п'яти інших циклах — псевдовипадкові числа. Вважається одним з найбільш ефективних.
- У найбільш повільному, але, на думку багатьох експертів, найбільш ефективному[джерело не вказане 4100 днів] алгоритмі Пітера Гутмана, виконуються 35 циклів, в яких записують усі найбільш ефективні бітові маски, даний алгоритм заснований на його теорії знищення інформації[2].
| Цикл | Дані | Цикл | Дані |
|---|---|---|---|
| 1 | Псевдовипадкові | 19 | #99 |
| 2 | Псевдовипадкові | 20 | #AA |
| 3 | Псевдовипадкові | 21 | #BB |
| 4 | Псевдовипадкові | 22 | #CC |
| 5 | #55 | 23 | #DD |
| 6 | #AA | 24 | #EE |
| 7 | #92 #49 #24 | 25 | #FF |
| 8 | #49 #24 #92 | 26 | #92 #49 #24 |
| 9 | #24 #92 #49 | 27 | #49 #24 #92 |
| 10 | #00 | 28 | #24 #92 #49 |
| 11 | #11 | 29 | #6D #B6 #DB |
| 12 | #22 | 30 | #B6 #DB #6D |
| 13 | #33 | 31 | #DB #6D #B6 |
| 14 | #44 | 32 | Псевдовипадкові |
| 15 | #55 | 33 | Псевдовипадкові |
| 16 | #66 | 34 | Псевдовипадкові |
| 17 | #77 | 35 | Псевдовипадкові |
| 18 | #88 |
- В алгоритмі, передбаченому американським національним стандартом NAVSO P-5239-26 для MFM-кодуючих пристроїв: в першому циклі записується #01, в другому — #7FFFFFF, в третьому — послідовність псевдовипадкових чисел, в четвертому проходить верифікацію. У варіанті для RLL — кодуються пристроїв даного алгоритму у другому циклі записується #27FFFFFF
- В алгоритмі, наведеному німецьким національним стандартом VSITR, з першого по шостий цикл записуються послідовно байти #00 #FF, в сьомому #AA.
- Багато де можна почути про існування алгоритму, описаного російським державним стандартом ГОСТ P 50739-95, що передбачає запис #00 в кожен байт кожного сектора для систем з 4-6 класу захисту і запис псевдовипадкових чисел в кожен байт кожного сектора для систем 1-3 класу захисту[3]. Однак даний ГОСТ містить лише формулювання «Очищення має проводитися шляхом запису маскуючої інформації в пам'ять при її звільненні і перерозподіл», яка не містить будь-якої деталізації щодо порядку перезапису, кількості циклів і бітових масок[4]. У той же час, існує діючий керівний документ Державно технічної комісії Росії «Автоматизовані системи. Захист від несанкціонованого доступу до інформації. Класифікація автоматизованих систем і вимоги по захисту інформації», виданий в 1992 році і передбачає низку вимог до механізму знищення інформації для систем певних класів захищеності. Зокрема, для класів 3А і 2A Очищення здійснюється дворазової довільній записом у область пам'яті, що звільняється, раніше використану для зберігання даних, що захищаються (файлів)», для класу 1Г передбачена одноразовий перезапис.[5]
- В алгоритмі Парагона перший цикл полягає в перезапису унікальними 512-бітними блоками, використовуючи криптографічно безпечний генератор випадкових чисел. Потім — у другому циклі — кожен перезаписуваний блок переписується своїм двійковим доповненням. Третій цикл повторює перший цикл з новими унікальними випадковими блоками. У четвертому циклі відбувається перезапис байтом #AA. Завершується знищення інформації циклом верифікації.
Як правило, для утруднення програмного відновлення інформації перезапис інформації в окремому файлі згідно алгоритму знищення супроводжується встановленням нульового розміру файлу і його перейменуванням, використовуючи довільний набір символів. Потім слід видалення файлу з таблиці розміщення файлів.
- ↑ Описание стандарта DoD 5220.22-M [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Описание Алгоритма П. Гутмана [Архівовано 6 червня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ «След на воде». Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 17 квітня 2018.
- ↑ ГОСТ P 50739-95 Средства вычислительной техники. Защита от несанкционированного доступа к информации. Общие технические требования. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 квітня 2018.
- ↑ Руководящий документ Гостехкомиссии России «Автоматизированные системы. Защита от несанкционированного доступа к информации. Классификация автоматизированных систем и требования по защите информации», 1992 год (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 17 квітня 2018.
- Політика знищення даних: що це і для чого вона потрібна [Архівовано 10 квітня 2018 у Wayback Machine.]