Зніт алсинолистий
| Зніт алсинолистий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Миртоцвіті (Myrtales) |
| Родина: | Знітові (Onagraceae) |
| Рід: | Зніт (Epilobium) |
| Вид: | Зніт алсинолистий (E. alsinifolium)
|
| Біноміальна назва | |
| Epilobium alsinifolium | |
Зніт алсинолистий[1][2], або зніт мокричниколистий[3] (Epilobium alsinifolium) — вид трав'янистих рослин родини онагрові (Onagraceae), поширений в арктичних, субальпійських і альпійських областях Європи. Етимологія: лат. folius — «листя», лат. alsinifolium — листя як у рослин роду Alsine[4].
Це багаторічні трав'янисті рослини, 10–25(45) см заввишки. Рослини відносно міцні, з підземними пагонами, які розвиваються восени і покриті м'ясистими жовтуватими лускатими листочками. Стебла голі, часто червонуваті, 1–1.5(3) мм у діаметрі, прості або рідко розгалужені, з 2(4) запушеними листовими лініями. Листки протилежні, тільки горішні чергуються. Стеблові листки товстуваті, яйцевидо-еліптичні, 10–35 мм довжини, слабовиїмчасто-зубчасті, на коротких (2–4 мм довжини) черешках. Суцвіття містить від двох до п'яти квіток. Бутони яйцевиді, коротко загострені. Квіти воронкоподібні, від 7 до 12 мм у діаметрі. Чашолистків чотири, в основному, 4–5 мм завдовжки. Пелюсток чотири, бузкові або рожеві, 8–15 мм завдовжки, з 5–6 поздовжніми червоними жилками. Плоди — капсули довжиною в два або три сантиметри, містять багато насіння. Гладке темно-коричневе насіння має довжину від 1.3 до 1.8 мм.
Період цвітіння з червня по вересень. Запилення відбувається метеликами й мухами, або шляхом самозапилення.
Європа, від Карпат до Сьєрра-Невада, Норвегії й Ісландії. За межами Європи, наявне тільки на західному узбережжі Ґренландії[5]. Зростає на місцях, багатих поживними речовинами і перегноєм, на глинястому ґрунті в арктичних, субальпійських і альпійських областях.
В Україні зростає на вологих луках, болотах, берегах високогірних річок у субальпійському поясі — в Карпатах, зрідка[2]. Входить до списку рослин, які потребують охорони на території Закарпатської області[3].
- ↑ Довідник назв рослин України. Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 1 березня 2017.
- ↑ а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 208. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets (англ.). www.winternet.com. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 1 березня 2017.
- ↑ Online Atlas of the British and Irish Flora [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora Vascular [Архівовано 8 липня 2014 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Flora of China [Архівовано 11 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Pan-arctic flora [Архівовано 11 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
