Зніт курячоочковий
Зніт курячоочковий | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Миртоцвіті (Myrtales) |
Родина: | Знітові (Onagraceae) |
Рід: | Зніт (Epilobium) |
Вид: | Зніт курячоочковий (E. anagallidifolium)
|
Біноміальна назва | |
Epilobium anagallidifolium Lam., 1786
|
Зніт курячоочковий[1][2][3] (Epilobium anagallidifolium) — вид трав'янистих рослин родини онагрові (Onagraceae), поширений у циркумбореальних і альпійських областях Євразії й Північної Америки. Етимологія: лат. folius — «листя», лат. anagallis — як рід Anagallis[4].
Це багаторічні трав'янисті ніжні рослини 3–10(20) см із ниткоподібними гіллястими і повзучими кореневищами. Поверхневі столони листяні. Стебла нерозгалужені, висхідні, при основі голі, верхні частини запушені в прожилках, спочатку пониклі, стаючи піднятими, коли насіння дозріває. Листки супротивні (чергуються в суцвітті) дрібні, темно-зелені, часто червонуваті, 8–17(25) мм завдовжки, широколанцетні, тупі, до основи клиновидо-звужені, короткочерешкові, голі, цілокраї за винятком тих, що є найвище. Суцвіття — досить недбалі китиці з 1–3(6) квітами. Пелюсток 4, вони рожево-червоні, 4–5 мм завдовжки, із зубчастими кінчиками. Чашолистків 4. Тичинок 8. Плоди — трубчасті, 4-гніздні, 2–4 см за довжиною коробочки. Насіння зворотнояйцеподібне, гладке, довжиною близько 1.2 мм; у верхній частині мають короткі, напівпрозорі придатки.
Квітує з липня по вересень. Запилення відбувається комахами або шляхом самозапилення.
Європа (від Ісландії до Греції та з Сьєрра-Невади до Карпат), Центральна й Північна Азія (від півночі Анатолії до Берингової протоки), Західна й Північно-Східна Північна Америка й Ґренландія. Населяє вологі обвали, осипові схили і щебенисті ділянки поблизу річок або просочені ділянки у високогірних районах.
В Україні зростає у тріщинах скель, на берегах гірських струмків, краях джерел — у Карпатах[2]. Входить до списку рослин, які потребують охорони на території Закарпатської області[3].
- ↑ Довідник назв рослин України. Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 1 березня 2017.
- ↑ а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 208. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets (англ.). www.winternet.com. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 1 березня 2017.
- NatureGate [Архівовано 9 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora Vascular [Архівовано 8 липня 2014 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Flora of China [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Pan-arctic flora [Архівовано 11 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |