Перейти до вмісту

Зовнішній слуховий хід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зовнішній слуховий хід
Зовнішній слуховий хід (виділено світло-зеленим)
Деталі
Попередникперша зяброва щілина
АртеріяПередня частина: передні вушні гілки поверхневої скроневої артерії
Задня частина: задня вушна артерія
ВенаПоверхнева скронева вена, зовнішня яремна вена, крилоподібне сплетіння
НервВушно-скроневий нерв, великий вушний нерв, вушна гілка блукаючого нерва
ЛімфаПоверхневі шийні лімфатичні вузли, глибокі шийні лімфатичні вузли
Ідентифікатори
ЛатинаMeatus acusticus externus
MeSHD004424 Редагувати інформацію у Вікіданих
TA98A15.3.01.045 Редагувати інформацію у Вікіданих
TA26867 Редагувати інформацію у Вікіданих
FMA61734 Редагувати інформацію у Вікіданих
Анатомічна термінологія

Зовнішній слуховий хід (лат. meatus acusticus externus) — трубка, яка йде до барабанної перетинки. Захищає вухо та проводить звук до барабанної перетинки.

Зовнішня третина ходу складається з хряща і є рухомою, її шкіра містить сальні та сірчані залози, волосся. Волосся захищає вухо від проникнення сторонніх тіл і комах. Сірка та жир очищують слуховий хід від сторонніх часточок і лусочок, захищають вухо.

Внутрішні дві третини слухового ходу є кістковими. Шкіра цієї частини є тонкою, не містить волосся та залоз, щільно прилягає до скроневої кістки. Кісткова частина слухового ходу має S-подібну форму.

Слуховий хід дещо звужується в ділянці переходу хрящової частини слухового ходу в кісткову[1].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Заболотний Д.І., Мітін Ю.В. та ін. Оториноларингологія. — 3-тє, випр. — К. : Медицина, 2017. — 472 с. — ISBN 978-617-505-572-4.