Перейти до вмісту

Зовнішній слуховий хід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зовнішній слуховий хід
Зовнішній слуховий хід (виділено світло-зеленим)
Деталі
Попередникперша зяброва щілина
АртеріяПередня частина: передні вушні гілки поверхневої скроневої артерії
Задня частина: задня вушна артерія
ВенаПоверхнева скронева вена, зовнішня яремна вена, крилоподібне сплетіння
НервВушно-скроневий нерв, великий вушний нерв, вушна гілка блукаючого нерва
ЛімфаПоверхневі шийні лімфатичні вузли, глибокі шийні лімфатичні вузли
Ідентифікатори
ЛатинаMeatus acusticus externus
MeSHD004424
TA98A15.3.01.045
TA26867
FMA61734
Анатомічна термінологія

Зовнішній слуховий хід (лат. meatus acusticus externus) — трубка, яка йде до барабанної перетинки. Захищає вухо та проводить звук до барабанної перетинки.

Зовнішня третина ходу складається з хряща і є рухомою, її шкіра містить сальні та сірчані залози, волосся. Волосся захищає вухо від проникнення сторонніх тіл і комах. Сірка та жир очищують слуховий хід від сторонніх часточок і лусочок, захищають вухо.

Внутрішні дві третини слухового ходу є кістковими. Шкіра цієї частини є тонкою, не містить волосся та залоз, щільно прилягає до скроневої кістки. Кісткова частина слухового ходу має S-подібну форму.

Слуховий хід дещо звужується в ділянці переходу хрящової частини слухового ходу в кісткову[1].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Заболотний Д.І., Мітін Ю.В. та ін. Оториноларингологія. — 3-тє, випр. — К. : Медицина, 2017. — 472 с. — ISBN 978-617-505-572-4.