Зозулєв Андрій Никифорович

Зозулєв Андрій Никифорович
Зозулєв Андрій Никифорович
Народився	25 грудня 1905; село Сербинівці, тепер Жмеринського району Вінницької області
Помер	невідомо
Країна	СРСР
Діяльність	державний діяч
Військове звання	майор
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

Андрій Никифорович Зозулєв (Зозульов) (нар. 25 грудня 1905(19051225), село Сербинівці, тепер Жмеринського району Вінницької області — ?) — український радянський діяч, 1-й секретар Бережанського райкому КП(б)У Тернопільської області, 2-й секретар Тернопільського обкому КП(б)У. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання.

Біографія

З жовтня 1928 по 1930 рік служив у Червоній армії.

Член ВКП(б). Перебував на відповідальній партійній роботі.

До січня 1940 року — 2-й секретар Славутського районного комітету КП(б)У Кам'янець-Подільської області.

У січні 1940 — липні 1941 року — 1-й секретар Бережанського районного комітету КП(б)У Тернопільської області.

Під час німецько-радянської війни з 1941 по 1943 рік служив у 287-му стрілецькому полку Червоної армії та на 54-му евакуаційному пункті. Був на партійній роботі в східних районах СРСР.

З березня 1944 по вересень 1945 року — секретар Тернопільського обласного комітету КП(б)У з кадрів. З вересня 1945 по березень 1948 року — 3-й секретар Тернопільського обласного комітету КП(б)У.

У березні 1948 — вересні 1952 року — 2-й секретар Тернопільського обласного комітету КП(б)У.

З вересня 1952 по квітень 1953 року — заступник міністра із кадрів та член колегії Міністерства м'ясної і молочної промисловості Української РСР.

З квітня по жовтень 1953 року — начальник Управління навчальних закладів Міністерства легкої і харчової промисловості Української РСР.

З жовтня 1953 року — начальник Управління керівних кадрів Міністерства промисловості продовольчих товарів Української РСР.

З грудня 1953 по травень 1954 року — заступник міністра промисловості продовольчих товарів Української РСР із кадрів.

З травня 1954 по серпень 1956 року — заступник міністра промисловості м'ясних і молочних продуктів Української РСР із кадрів.

З серпня 1956 року — в розпорядженні Міністерства промисловості продовольчих товарів Української РСР.

Звання

майор

Нагороди

орден Трудового Червоного Прапора (23.01.1948)
ордени
медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
медалі

Джерела

газета «Вільне життя» (Тернопіль) — січень 1951 року.

Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.