Золоте правило Фермі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Золоте правило Фермі — це математична формула, за якою обраховується ймовірність переходу за одиницю часу квантовомеханічної системи із початкового стану у кінцевий стан під дією періодичного збурення + к.с. із частотою .

,

де  — енергія кінцевого стану,  — енергія початкового стану, δ — дельта-функція Дірака,  — зведена стала Планка.

Золоте правило Фермі стверджує, що при квантовомеханічних переходах виконується закон збереження енергії, тож енергія кінцевого стану повинна дорівнювати сумі енергій початкового стану й поглинутого кванта або ж різниці енергій початкового стану й енергії випроміненого кванта.

Матричний елемент визначає додаткові правила відбору для кожної конкретної системи.

Важливим наслідком із золотого правила Фермі є те, що ймовірності поглинання й випромінювання кванта однакові. Якщо система може перейти із стану у стан , то під дією того ж збурення вона може перейти зі стану у стан . Проте детальніший розгляд із врахуванням квантування поля збурення приводить до висновку, що поряд із вимушеним випромінюванням можливе також і спонтанне випромінювання, не враховане в наведеній вище формулі.

Див. також

[ред. | ред. код]

Диференціальний переріз розсіювання