Фульвета золотиста
Фульвета золотиста | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Золотиста фульвета (заповідник Іглнест, Аруначал-Прадеш, Індія)
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Lioparus chrysotis (Blyth, 1845)[3] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Proparus chrysaeus Alcippe chrysaea | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Фульве́та золотиста[4] (Lioparus chrysotis) — вид горобцеподібних птахів родини суторових (Paradoxornithidae). Мешкає в Гімалаях і Південному Китаї. Це єдиний представник монотипового роду Золотиста фульвета (Lioparus).
Довжина птаха становить 10-11,5 см, вага 5-10 г. Верхня частина тіла чорнувато-сіра. Нижня частина тіла і крайні стернові пера оранжево-жовті, на крилах оранжево-жовті смужки. Забарвлення голови різниться в залежності від підвиду: у представників номінатичного підвиду голова і горло сірі, скроні сріблясто-сірі, у представників підвиду L. c. robsoni голова оливкова, горло, обличчя і скроні жовті, у інших підвидів голова чорнувата, горло чорне, на темні біла смуга. Виду не притаманний ставтевий диморфізм[5][6][7].
Виділяють шість підвидів:[8]
- L. c. chrysotis (Blyth, 1845) — центральні і східні Гімалаї (від східного Непалу до Сіккіму, Бутану і східного Ассаму);
- L. c. albilineatus Koelz, 1954 — Північно-Східна Індія (південний Ассам, Нагаленд, Маніпур);
- L. c. forresti (Rothschild, 1926) — півднічно-східна М'янма і південний Китай (північно-захіний Юньнань);
- L. c. swinhoii (Verreaux, J, 1871) — центральний і південно-східний Китай (південь Шеньсі, центральний Сичуань, північно-східний Юньнань і північний захід Гуансі);
- L. c. amoenus (Mayr, 1941) — південний Китай (південно-східний Юньнань) і північний В'єтнам;
- L. c. robsoni (Eames, JC, 2002)[9] — центральний В'єтнам (гора Нгок Лінь[en] в провінції Контум).
Золотисті фульвети мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Китаї, М'янмі і В'єтнамі[10]. Вони живуть у широколистяних вічнозелених гірських лісах та у бамбукових заростях. Зустрічаються на висоті від 1100 до 3050 м над рівнем моря, переважно на висоті від 2000 до 2800 м над рівнем моря, взимку мігрують в долини. Живляться комахами, дрібними плодами і ягодами. Взимку утворюють зграйки до 30 птахів, часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Гніздування в Індії відбувається у травні-червні, в М'янмі і Китаї з квітня по червень. Гніздо чашоподібне або куполоподібне з бічним входом, розміщується в чагарниках, на висоті від 0,4 до 1 м над землею. В кладці від 3 до 5 рожевуватих або білуватих яєць, поцяткованих коричневими плямками.
- ↑ BirdLife International (2016). Lioparus chrysotis.
- ↑ Blanford, W. T., ред. (1888–1891). The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma. London, UK: Taylor and Francis. с. 174.
- ↑ Blyth, Edward (1844). Synopsis of Indian Fringillidae. J. Asiatic Soc. Bengal. XIII (156): 944–963.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Cramp, Stanley, ред. (1977). Handbook of the Birds of Europe, the Middle East and North Africa: Birds of the Western Palearctic, Volume 1, Ostrich to Ducks. Oxford, UK: Oxford University Press. с. 3. ISBN 978-0-19-857358-6.
- ↑ Hodgson, B. H. (1844). On the Leiotrichane birds of the Subhemalayas" by B.H. Hodgson, Esq.: with some additions and annotations, —a synopsis of the Indian Pari, —and of the Indian Fringillidæ by E. Blyth. Journal of the Asiatic Society of Bengal (опубліковано опубліковано 1845). 13 (2): 933—944.
- ↑ Oates, E.W. (1889). The Fauna of British India, including Ceylon and Burma. Birds. Volume I. London: Taylor and Francis. с. 174.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 березня 2022.
- ↑ Eames, J.C. (2002). Eleven new sub-species of babbler (Passeriformes: Timaliinae) from Kon Tum Province, Vietnam. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 122: 109–141.
- ↑ Spiereburg, Peter (2005). Birds in Bhutan: Status and Distribution. Bedford, UK: Oriental Bird Club. с. 307. ISBN 978-0-9529545-1-4.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |