Фульвета золотиста
| Фульвета золотиста | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Золотиста фульвета (заповідник Іглнест, Аруначал-Прадеш, Індія)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Lioparus chrysotis (Blyth, 1845)[3] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Proparus chrysaeus Alcippe chrysaea | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Фульве́та золотиста[4] (Lioparus chrysotis) — вид горобцеподібних птахів родини суторових (Paradoxornithidae). Мешкає в Гімалаях і Південному Китаї. Це єдиний представник монотипового роду Золотиста фульвета (Lioparus).
.jpg)
Довжина птаха становить 10-11,5 см, вага 5-10 г. Верхня частина тіла чорнувато-сіра. Нижня частина тіла і крайні стернові пера оранжево-жовті, на крилах оранжево-жовті смужки. Забарвлення голови різниться в залежності від підвиду: у представників номінатичного підвиду голова і горло сірі, скроні сріблясто-сірі, у представників підвиду L. c. robsoni голова оливкова, горло, обличчя і скроні жовті, у інших підвидів голова чорнувата, горло чорне, на темні біла смуга. Виду не притаманний ставтевий диморфізм[5][6][7].
Виділяють шість підвидів:[8]
- L. c. chrysotis (Blyth, 1845) — центральні і східні Гімалаї (від східного Непалу до Сіккіму, Бутану і східного Ассаму);
- L. c. albilineatus Koelz, 1954 — Північно-Східна Індія (південний Ассам, Нагаленд, Маніпур);
- L. c. forresti (Rothschild, 1926) — півднічно-східна М'янма і південний Китай (північно-захіний Юньнань);
- L. c. swinhoii (Verreaux, J, 1871) — центральний і південно-східний Китай (південь Шеньсі, центральний Сичуань, північно-східний Юньнань і північний захід Гуансі);
- L. c. amoenus (Mayr, 1941) — південний Китай (південно-східний Юньнань) і північний В'єтнам;
- L. c. robsoni (Eames, JC, 2002)[9] — центральний В'єтнам (гора Нгоклінь в провінції Контум).
Золотисті фульвети мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Китаї, М'янмі і В'єтнамі[10]. Вони живуть у широколистяних вічнозелених гірських лісах та у бамбукових заростях. Зустрічаються на висоті від 1100 до 3050 м над рівнем моря, переважно на висоті від 2000 до 2800 м над рівнем моря, взимку мігрують в долини. Живляться комахами, дрібними плодами і ягодами. Взимку утворюють зграйки до 30 птахів, часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Гніздування в Індії відбувається у травні-червні, в М'янмі і Китаї з квітня по червень. Гніздо чашоподібне або куполоподібне з бічним входом, розміщується в чагарниках, на висоті від 0,4 до 1 м над землею. В кладці від 3 до 5 рожевуватих або білуватих яєць, поцяткованих коричневими плямками.
- ↑ BirdLife International (2016). Lioparus chrysotis.
- ↑ Blanford, W. T., ред. (1888–1891). The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma. London, UK: Taylor and Francis. с. 174.
- ↑ Blyth, Edward (1844). Synopsis of Indian Fringillidae. J. Asiatic Soc. Bengal. XIII (156): 944–963.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Cramp, Stanley, ред. (1977). Handbook of the Birds of Europe, the Middle East and North Africa: Birds of the Western Palearctic, Volume 1, Ostrich to Ducks. Oxford, UK: Oxford University Press. с. 3. ISBN 978-0-19-857358-6.
- ↑ Hodgson, B. H. (1844). On the Leiotrichane birds of the Subhemalayas" by B.H. Hodgson, Esq.: with some additions and annotations, —a synopsis of the Indian Pari, —and of the Indian Fringillidæ by E. Blyth. Journal of the Asiatic Society of Bengalопубліковано 1845. 13 (2): 933—944.
- ↑ Oates, E.W. (1889). The Fauna of British India, including Ceylon and Burma. Birds. Volume I. London: Taylor and Francis. с. 174.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 березня 2022.
- ↑ Eames, J.C. (2002). Eleven new sub-species of babbler (Passeriformes: Timaliinae) from Kon Tum Province, Vietnam. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 122: 109–141.
- ↑ Spiereburg, Peter (2005). Birds in Bhutan: Status and Distribution. Bedford, UK: Oriental Bird Club. с. 307. ISBN 978-0-9529545-1-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |