Золотоноша Лілія Анатоліївна
 | Ця стаття не має інтервікі-посилань. |
| Золотоноша Лілія Анатоліївна | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Лілія Анатоліївна Коробко |
| Народилася | 24 липня 1963 Єланець, УРСР |
| Померла | 7 грудня 2023 (60 років) |
| Громадянство |  СРСР →  Україна |
| Національність | українка |
| Діяльність | поетеса, юрист, журналіст, громадський діяч |
| Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка і ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка |
| Знання мов | українська, російська |
| Жанр | поезія |
| Премії | Премія імені Олександра Олеся |
Лілія Анатоліївна Золотоноша (24 липня 1963, Єланець — 7 грудня 2023) — українська поетеса, юрист, журналіст, громадський діяч.
Народилася 24 липня 1963 р. в смт. Єланець Миколаївської області. Закінчила юридичний факультет та Інститут журналістики Національного Університету ім. Т. Г. Шевченка.
В 1985–1986 роках — юрист Миколаївського облагропрому, 1987–1994 роках — юрисконсульт Республіканської міжміської телефонної станції в м. Києві (тепер — «Укртелеком»).
1985 — 2000 роках — співробітник Міжнародного молодіжного поетичного центру «Ренесанс», редактор-організатор журналу НАНУ «Слово і час», головний редактор обласної інтернет-газети «Форум регіонів», з 2000 р. працює в Інституті журналістики Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка науковим спіробітником.
Друкується з 1978 р. у періодичних виданнях. Автор книжок «Женские сны» (1996), «По закону огненной спирали» (1999), «Соло свічі» (2001), «Тепер або ніколи» (2004), «Хочу до тебе» (2009).
Член Національної спілки письменників України з 2002 року.
Близько 100 віршів поетеси покладені на музику відомими композиторами — Ігорем Покладом, Геннадієм Татарченком, Віталієм Волкомором, Геннадієм Крупником, Інною Пушкар, Мар'яном Гаденком, Лесею Горовою та іншими. Виконавцями цих пісень є відомі українські та російські співаки, серед яких Наталія Валевська, Оксана Білозір, Таїсія Повалій, Алла Кудлай, Світлана Рижова та багато інших.
Лауреатка літературної премії імені Олександра Олеся (2014)[1].
Анонс телеканалу Культура "Бравісімо! Лілія Золотоноша" https://www.youtube.com/watch?v=x9PHDRNxTRo
- ↑ Лілія Золотоноша: «Заради світу існую, заради світу творю». Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 16 червня 2014.
- Сайт Лілії Золотоноші [Архівовано 25 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Лілія Золотоноша на сайті Національної спілки письменників України [Архівовано 16 травня 2022 у Wayback Machine.]
- «Голос України», 15 січня 2010 р.[недоступне посилання з липня 2019]
- Телеканал Культура https://www.youtube.com/watch?v=x9PHDRNxTRo
- https://www.pisni.org.ua/persons/3232.html [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.]
