Золоті монети Владислава Жигимонтовича
| Золоті монети Владислава Жигимонтовича | |
| Країна походження |
 Московське царство |
|---|---|
| З матеріалу | золото |
.png) | |
.png) | |
Золоті монети Владислава Жигимонтовича — монети, що карбувалися під час царювання Владислава Вази[1]. Відмінною рисою цих монет було те, що поступово їхня вага знижувалась і карбування робили за різними ваговими нормами[2].
Незадовго до повалення Василя Шуйського в скарбниці не залишилося срібла, яке було потрібне для плати найманим військам. У цей момент почалося карбування і випуск золотих монет[3] — копійок та дєнєг[4].
Золоту копійку стали карбувати тими ж штемпелями, що й карбували срібну. Для карбування золотої дєньги використовували штемпелі, які збереглися ще з часів царя Федора Івановича і на яких було його ім'я. Норми Торгової книги встановили курс золота щодо срібла як 1:10[5].
Після того, як 17 липня 1610 року в Москві спалахнув заколот, Василь Шуйський був пострижений у ченці. Влада в країні перейшла до рук Боярської Думи, і місто присягнуло польському королевичу Владиславу Жигимонтовичу[2]. На той момент йому було 14 років[6].
У Новгороді та Москві грошові двори стали карбувати монету[2] — копійку[6] з ім'ям Владислава Жигимонтовича, дотримуючись московської традиції карбування монет. Під час царювання польського королевича монети карбувалися за різними ваговими нормами. Так, карбування перших монет проходило по трьох карбованцевій стопі. Полегшена монета чеканилася з вересня 1611 року. Нова стопа дорівнювала 3,4 рубля з гривень срібла, вага копійки складала 0,6 г. Через деякий час з'явилися монети чотирьох рублевої стопи, середня вага яких становила 0,51 г. Зниження ваги монет тривало і монети досягли ваги в 0,48 г, Потім стало одно 0,41 г[2]. Водночас із карбуванням копійки налагодили випуск гривенника — нового типу золотої монети. Для його карбування використовувалися ті ж штемпелі, що і для карбування копійки. Його вага, як і вага копійки, знижувалася. Між собою номінали вирізнялися металом[6]. На звороті монет Владислава Жигимонтовича значилося «Господар і Великий князь Владислав Жигимонтович всієї Русі». Маса цих монет зменшувалась регулярно, практично щомісяця. Восени 1612 року вона склала 0,47 грам[1]. Існують відомості, що для карбування золотих монет було переплавлено золоті статуї, що знаходилися в Кремлі[4].
У 1611 році шведами було захоплено Новгород. Вони стали скуповувати повноцінну копійку і потім перекарбувати її в легковагу[5].
Коли восени 1612 року, литовські та польські гарнізони були витіснені з Москви, карбування монет у золоті було припинено[6].
Період з 1610 по 1613 рік став винятковим періодом, коли в московському грошовому обігу періоду XIV—XVII століть були присутні золоті монети[3]. З 1613 відновилося обслуговування срібними монетами — копійками, а денга в обігу майже була відсутня [7].
- ↑ а б Дмитрий Кошевар, 2015, с. 38.
- ↑ а б в г Проект посвящен Русской монете. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018.
- ↑ а б Русское золото, 2013, с. 188.
- ↑ а б Русское золото, 2013, с. 321.
- ↑ а б Дмитрий Кошевар, 2015.
- ↑ а б в г Гулецкий Дмитрий Владимирович, 2017, с. 146.
- ↑ Русское золото, 2013, с. 189.
- Аверс и реверс истории / [Ред. кол.: А.В. Митяева и др.] — М. : Международный нумизматический клуб, 2016. — 216 с. — ISBN 978-5-9906902-6-4.
- Дмитрий Кошевар. Монеты мира. Большая энциклопедия монет. — Москва : АСТ, 2015. — 320 с. — ISBN 978-5-17-0911394-7.
- Андрей Мерников. Деньги России. От монет Древней Руси до современных денежных знаков. — Москва : АСТ. — ISBN 978-5-17-099485-4.
- Гулецкий Дмитрий Владимирович. Все монеты России от Древности до наших дней. — Москва : "Э", 2017. — 232 с. — ISBN 978-5-04-089329-4.
- Спасский И.Г. Русское золото. Сборник избранных статей//Государственный эрмитаж. — СПб : Издательство Эрмитажа, 2013. — 392 с. — ISBN 978-5-93572-512-9.
