Зубчаста рейка
Зубчаста рейка, траспортер тканини — це рухома пластина, яка протягує тканину через швейну машину дискретними кроками між стібками.
Зубчасті рейки зазвичай нагадують два або три короткі тонкі металеві стрижні з поперечними зубцями, які рухаються спереду назад і вгору-вниз у прорізах голкової пластини швейної машини: спереду назад, щоб просунути тканину, затиснуту між зубцями і притискнуту лапкою до голки, і вгору-вниз, щоб сховатись в кінці свого ходу, відпустити тканину та залишатися втопленими, повертаючись перед тим, як вийти знову, щоб почати новий рух.
Механічні зуби названі так, щоб припустити, що щелепа або зуби собаки, тварини, притиснуті до предмета, відмовляються відпустити.
Такий механізм називається «падаючий транспортер» стосовно того, як зуби опускаються під голкову пластину, коли повертаються для наступного захвату. Аллен Б. Вілсон винайшов його в період з 1850 по 1854 рр.[1][2], одночасно розробляючи обертовий човник швацької машини. Вілсон назвав це «чотири рухи подачі», посилаючись на чотири рухи, які зуби виконують протягом одного повного стібка: вгору в тканину, назад, щоб витягнути тканину вздовж до наступного стібка, вниз із тканини та під голкову пластину, а потім вперед, щоб повернутися у вихідне положення.
Практично всі швейні машини з падаючою подачею можуть змінювати довжину стібка; зазвичай це контролюється важелем або диском на передній частині машини. Зазвичай вони також здатні реверсувати рух транспортера, щоб витягнути тканину назад і утворити зворотний стібок .
- ↑ Wilson received US patent 12116 on 19 December 1854 specifically for the four-motion feed; however, his machine that won US patent 9041 on 15 June 1852 was already using a moving feed dog whose tooth emerges from a slotted plate.
- ↑ The date of 1850 is given by James Paton in his «Sewing Machines» article in the Encyclopædia Britannica 10th Edition, Retrieved 2010-08-06 from http://www.1902encyclopedia.com/S/SEW/sewing-machines.html, but as noted, Wilson's idea evolved over the course of his patents
