Перейти до вмісту

Зулейха Сеїдмамедова

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зулейха Сеїдмамедова
азерб. Züleyxa Seyidməmmədova
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження22 березня 1919(1919-03-22) Редагувати інформацію у Вікіданих
Баку, Азербайджанська Демократична Республіка
Смерть10 листопада 1994(1994-11-10) Редагувати інформацію у Вікіданих (75 років)
Баку, Азербайджан
Країна Азербайджан Редагувати інформацію у Вікіданих
 Азербайджанська РСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаАзербайджанська державна нафтова академія (1938Редагувати інформацію у Вікіданих, Військово-повітряна інженерна академія імені Миколи Жуковського Редагувати інформацію у Вікіданих, Вища партійна школа при ЦК КПРС[d] (1953Редагувати інформацію у Вікіданих і Ленінградське військово-інженерне училищеd (1957Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС (1991Редагувати інформацію у Вікіданих
Званнякапітан Редагувати інформацію у Вікіданих
Командування586-й винищувальний авіаційний полкd Редагувати інформацію у Вікіданих
Війни / битвиСхідноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни Редагувати інформацію у Вікіданих, Сталінградська битва Редагувати інформацію у Вікіданих і Битва на Курській дузі Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани»
Зовнішні зображення
Світлина часів війни
Поштова марка Азербайджану

Зулейха Мирхабіб кизи Сеїдмамедова (азерб. Züleyxa Mirhəbib qızı Seyidməmmədova; 22 березня 19191999) — радянський льотчик-винищувач, капітан, штурман 586-го винищувального авіаційного полку, сформованого Мариною Расковою, інструктор з парашутного спорту, міністр соціального забезпечення Азербайджанської РСР. Перша військова льотчиця-азербайджанка[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Початок кар'єри

[ред. | ред. код]

Зулейха Сеїдмамедова народилася 22 березня 1919 року в Баку[2]. У школі вона навчалася разом зі своєю матір'ю. Навчаючись у школі, Зулейха захоплювалася авіаційним спортом.

Після закінчення школи вступила до Азербайджанського індустріального інституту. Навесні 1934 року вона вступає до Бакинського аероклубу і вже в жовтні стає пілотом аероклубу. Так Зулейха стала першою дівчиною-азербайджанкою, яка стала льотчиком й інструктором з парашутного спорту. У серпні 1935 року за результатами Першого Всесоюзного зльоту парашутистів у Москві їй була присвоєна кваліфікація інструктор-парашутист.

21 січня 1936 року в Кремлі на честь 15-річчя встановлення радянської влади в Азербайджані відбувся урочистий прийом, де комсомолці Зулейхі Сеїдмамедовій був вручений орден «Знак Пошани». У 1936 році вона стає інструктором-льотчиком Бакинського аероклубу. У 1938 році Зулейха закінчила Азербайджанський індустріальний інститут і здобула спеціальність інженера-геолога. У серпні 1938 року подає документи на вступ до Військово-повітряної академію імені професора М. Є. Жуковського. Її допускають на іспит у вигляді особливого винятку. Склавши успішно іспити, вона була прийнята на штурманський факультет[3]. У грудні 1939 року Зулейха Сеїдмамедова стає депутатом Московської міської ради. 23 лютого 1940 року їй присвоєно звання молодшого лейтенанта.

Німецько-радянська війна

[ред. | ред. код]

У травні 1941 року закінчує академію і отримує призначення на посаду штурмана ескадрильї навчального авіаполку академії. Після початку німецько-радянської війни, її авіаполк було переформовано у бойовий і включено до системи ППО міста Москви. Наприкінці 1941 року її призначили штурманом тільки що створеного 586-го жіночого винищувального авіаполку. У його складі Зулейха брала участь в повітряних боях у Сталінградській битві, а також у битві на Курській дузі, у Корсунь-Шевченківській операції. Була нагороджена орденом Великої Вітчизняної війни 2-го ступеня.

За весь час війни Зулейха Сеїдмамедова своїм літаком-винищувачем Як-9 здійснила понад 500 бойових вильотів і провела понад 40 повітряних боїв[4]. Закінчення війни Зулейха зустріла в Бухаресті вже на посаді заступника командира 586-го жіночого винищувального авіаполку.

Повоєнні роки

[ред. | ред. код]

Після війни, демобілізувавшись з армії, Зулейха Сеїдмамедова повернувся до Баку, де працювала спочатку інструктором Бакинського міського комітету партії. У вересні 1946 року була обрана секретарем ЦК ВЛКСМ Азербайджану і працювала на цій посаді до 1951 року. Була обрана депутатом Верховної Ради Азербайджанської РСР в 1947 році. З 1951 року до 1974 року — міністр соціального забезпечення Азербайджанської РСР. Працювала також на посаді заступника голови президії Азербайджанського товариства дружби і культурних зв'язків із зарубіжними країнами.

За видатні досягнення у праці і особливо плідну громадську діяльність Указом Президії Верховної Ради СРСР Зулейха Мир-Габіб гизи Сеїдмамедова була нагороджена орденом Леніна.

Зулейха Сеїдмамедова померла в Баку в 1999 році.[5]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджена Зулейха Сеїдмамедова сімома орденами і кількома медалями:

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Proprietress of the Sky by I.Gadirova. Nash Vek. 7 May 2004. Retrieved 6 June 2007
  2. Züleyxa Seyidməmmədova. http://qadin.net/index.php?newsid=254 [Архівовано 25 січня 2018 у Wayback Machine.]
  3. Cottam, Kazimiera Janina (1997). Women in air war: the Eastern Front of World War II (англ.). Legas. с. 336. ISBN 9780921252627. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  4. Puchkov, Vladimir. «Небесные сестры» Востока. Moscow-Baku.ru (рос.). Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 12 лютого 2018.
  5. Groot, Gerard J. De; Peniston-Bird, C. (2014). A Soldier and a Woman (англ.). Routledge. с. 227. ISBN 9781317876434. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
Попередник:
Міністр соціального забезпечення Азербайджанської РСР
1951 — 1974
Наступник: