Зуль-Халаса

Зуль-Халаса араб. ذو الخلصة
Божество в	релігія в доісламській Аравії

Зуль-Халаса (араб. ذو الخلصة, кириліз.: Ідол війни) — божество давньоарабської міфології. Мабуть, вважався могутнім божеством, але функції його точно не визначені. Шанувався арабськими племенами, які жили в Центральній Аравії (Хасам, Баджо, Азд, Хавазін і ін.). Культ Зуль-Халаса відправлявся в Мецці та Табалі. У Табалів знаходилося святилище Зуль-Халаса, де ідолом божества служив білий камінь, увінчаний висіченою на ньому короною. У святилище також перебувала статуя воїна, озброєного луком.

Зуль-Халасу був присвячений щорічне свято, що супроводжувалося ярмарком, яке деякий час існувало і за часів ісламу. Зуль-Халас не потрапив до числа давньоарабських божеств, що згадуються в Корані.

При пророці Мухаммаді табальське святилище Зуль-Халаса було знищено, на його місці побудована мечеть, а ідол божества зроблений порогом мечеті.

Джерела

• Власов В. Зул-Халаса // Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства: В 10 т. — СПб : Азбука-классика, 2005. — Т. 3: Г-З. — 768 с. — ISBN 978-5-352-01119-5. (рос.)
• Гладкий В. Зу-Л-Халаса // Древний мир. Энциклопедический словарь в 2 томах. — Донецк : Отечество, 1997. — Т. 1: А-О. — 562 с. — ISBN 966-7182-40-1. (рос.)
• Лундин А. Зу-Л-Халаса // Мифы народов мира. Энциклопедия. В 2 томах / Гл. ред. С. А. Токарев; Ред. коллегия: И. С. Брагинский, И. М. Дьяконов, В. В. Иванов, Р. В. Кинжалов, А. Ф. Лосев, В. М. Макаревич (отв. секретарь), Е. М. Мелетинский (зам. гл. ред.), Д. А. Ольдерогге, Б. Л. Рифтин, Е. М. Штаерман. — 2-е. — Москва : Советская энциклопедия, 1987. — Т. 1: А-К. — 720 с. (рос.)