Зупанець Ігор Альбертович
| Зупанець Ігор Альбертович | |||
|---|---|---|---|
| Народився | 23 червня 1958 (66 років) с. Михайлівка, Ярмолинецький р-н Хмельницької обл.  | ||
| Місце проживання | Харків | ||
| Країна |  Україна | ||
| Alma mater | Харківський медичний інститут | ||
| Галузь | Органічна хімія | ||
| Заклад | Національний фармацевтичний університет | ||
| Вчене звання | Професор | ||
| Науковий ступінь | Доктор наук | ||
| Відомі учні | 5 докторів наук, 20 кандидатів наук | ||
| Нагороди |
| ||
Зупане́ць Ігор Альбертович (23 червня 1958 р., с. Михайлівка, Ярмолинецького району Хмельницької області) — український науковець в галузі фармакології. Доктор медичних наук (1993), професор (1994), заслужений діяч науки і техніки України (1996). Кавалер Ордену «За заслуги» II-го та III-го ступенів (2020, 2017). Завідувач кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації НФаУ (з 1993). Головний редактор журналу «Клінічна фармація» (з 1997).
Народився 23 червня 1958 року у с. Михайлівка, Ярмолинецького району Хмельницької області в сім'ї службовців.[1]
У 1981 році закінчив Харківський медичний інститут за спеціальністю «Лікувальна справа». У 1988 році захистив кандидатську дисертацію з медичних наук, у 1993 році став доктором наук.[2]
У 1982–1984 роках працював дільничним лікарем-терапевтом міської поліклініки № 3 м. Харкова. З 1984 року працює у Національній фармацевтичній академії України:[3]
- 1984—1988 — асистент;
- 1987—1991 — заступник декана фармацевтичного факультету;
- 1988—1990 — старший викладач;
- 1990 — доцент;
- 1991 — старший науковий співробітник кафедри фармакології;
- 1992 — завідувач кафедри фізіології;
У 1993 році Ігор Зупанець очолив кафедру клінічної фармації НФаУ (з 2013 — кафедра клінічної фармакології та клінічної фармації), першу в Україні та СНД. На кафедрі був закладений фундамент для впровадження у практику концепції фармацевтичної опіки та клінічної фармації. Згодом за участю керівництва університету введено спеціальність «Клінічна фармація» з підготовкою відповідного фахівця — клінічного провізора.[4][5]
Один з фахівців клінічної фармакології в Україні, багато років вивчав міжнародний досвід у цьому напрямку.[7]
Ігор Зупанець вивчає біоеквівалентність лікарських засобів, вплив нестероїдних протизапальних препаратів на метаболізм хряща суглобів. Розробляє засоби метаболічної дії на основі аміноцукрів, їхніх похідних і комбінацій.[8]
Автор і співавтор щонайменше 350 наукових праць, 126 патентів і авторських свідоцтв, 31 науково-методичної рекомендації, 17 підручників, 56 навчальних посібників, 19 монографій, 55 довідників, 118 навчально-методичних рекомендацій. Щонайменше підготував 5 докторів та 20 кандидатів наук.[3][1]
І.А. Зупанець є членом трьох професійних асоціацій:[2]
- з 2000[9] Європейське товариство клінічних фармацевтів (ESCP));
- з 2003 Drug Information Association (DIA, США);
- з 2010 Спілка споживачів медичних послуг, лікарських засобів, виробів медичного призначення. Входить до складу Громадської ради Союзу споживачів.[10]
2009 — І.А. Зупанець увійшов до складу робочої групи зі стандартів якості та безпеки фармацевтичної практики та фармацевтичної допомоги (CD-P-PH), яка функціонує при Європейському директораті з контролю якості лікарських засобів та охорони здоров’я Ради Європи (EDQM).[11]
Того року став членом Ради з питань реформування системи охорони здоров’я України.[12]
2010 — голова спеціалізованої вченої ради Д 64.605.03 зі спеціальності «Фармакологія».[13]
2012 — став членом Комісії з питань державної реєстрації лікарських засобів при МОЗ України, членом Центральної атестаційної комісії при МОЗ України з атестації провізорів та фармацевтів і головним позаштатним спеціалістом МОЗ України зі спеціальності «Клінічна фармація».[14][15][16]
2014 — призначено головою Центрального формулярного комітету МОЗ України[17]
2020 — увійшов до колективу розробників національного Стандарту фармацевтичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)» та став одним із національних координаторів клінічних досліджень ліків проти COVID-19.[18][19][20]
Ігор Зупанець є головним редактором журналу «Клінічна фармація», науковим редактором журналу «Фармацевт-практик», шеф-редактором журналу «Здорово»; входить до редакцій фармацевтичних довідників «Rx index» (редактор і автор-укладач) і «Компендіум» (член науково-редакційної ради); членом редколегій 12 наукових журналів.[3][21][22]
Дружина — Катерина Олександрівна, доктор фармацевтичних наук. Донька — Софія.[7]
- Заслужений діяч науки і техніки України (1996)[8]
- «Харків’янин року — 2008» (2008)[23]
- Почесна відзнака Харківської обласної ради «Слобожанська слава» (2009).[24]
- Кавалер Ордену «За заслуги» II-го та III-го ступенів (2020, 2017)[8]
- ↑ а б Зупанець Ігор Альбертович [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // НФаУ
- ↑ а б Аксинья Калинина. 25 лет со дня открытия в НФаУ специальности «Клиническая фармация» [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.] // Молодість фармації. — 2018. — №6 (156). — С.1-3
- ↑ а б в Пропіснова В.В. Зупанець Ігор Альбертович [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // Фармацевтична енциклопедія
- ↑ Чекман І.С. Клінічна фармакологія, клінічна фармація та доказова медицина — основи раціональної фармакотерапії [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // Фармацевтичний часопис. — 2008. — №1. — С.68 (ISSN 2414-9926)
- ↑ Експерт робочої групи при Європейському директораті з контролю якості лікарських засобів та охорони здоров’я Ради Європи розповіла про особливості розробки та впровадження стандартів GPP [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // Фармацевтичний кур’єр. — 2013. — №3
- ↑ Набока О.І. Коли інші стоять, ви не стійте — йдіть! [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // Молодість фармації. — 2014. — Грудень . — №11 (128). — С.2
- ↑ а б Денис Кирсанов. Харьков отмечает День фармацевтического работника и 210-летие фармацевтического образования в Украине [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // Аптека. — 2015. — 28 вересня. — №37 (1008)
- ↑ а б в Черних В.П. Зупанець Ігор Альбертович [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] . — 2020
- ↑ з 1998 за даними «Николай Холоденко. Клинической фармации украины – 10 лет [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // Аптека. — 2003. — 8 грудня. — №47 (418)»
- ↑ Склад Громадської ради Союзу споживачів [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.] // Союз споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення
- ↑ Панфілова Г. Л. Фармацевтична допомога як історична, нормативно-правова та соціально-економічна категорія в системі охорони здоров’я і фармацевтичному забезпеченні населення [Архівовано 15 березня 2022 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. — 2014. — №2. — С.93 (ISSN 2409-2932)
- ↑ Постанова КМУ №1242 від 25.11.2009 [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // Урядовий портал. — 2009. — 25 листопада
- ↑ Постанова Вищої атестаційної комісії №9-09/5 від 01.07.2010 [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // Закон і Норматив. — 01.07.2010
- ↑ Наказ Про утворення Комісії з питань державної реєстрації лікарських засобів при МОЗ України [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // Законодавство України. — 20.03.2012. — № 178
- ↑ Наказ Про затвердження складу Центральної атестаційної комісії при МОЗ України з атестації провізорів та фармацевтів [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // Законодавство України. — 04.05.2012. — №336
- ↑ Наказ Про затвердження персонального складу головних позаштатних спеціалістів МОЗ України від 10.12.2012 р. № 526-к [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // Аптека. — 2013. — 16 квітня
- ↑ Наказ Про затвердження складу Центрального формулярного комітету Міністерства охорони здоров'я України [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // Законодавство України. — 07.08.2014. — №548
- ↑ Наказ Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 28 березня 2020 року № 722 [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // Законодавство України. — 24.04.2020. — №961
- ↑ Относительно испытания лекарственных средств против COVID-19 [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // Укрінформ. — 30.07.2020
- ↑ Елена Бережнюк. (Не)возможные лекарства от коронавируса [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // День. — 2020. — 17 августа. — №154
- ↑ Про Rx.ua (https:// rx.ua/about) [Електронний ресурс] // Rx index — Довідник еквівалентності лікарських засобів
- ↑ Науково-редакційна рада [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // Компендіум 2019 — лікарські препарати
- ↑ Анна Макаренко. Награждение лауреатов рейтинга "Харьковчанин года" состоялось в Харькове [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // Status Quo. — 31.03.2009
- ↑ Алексей Грищенко. Завкафедрой харьковского фармуниверситета И. Зупанец удостоен знака облсовета "Слобожанская слава" [Архівовано 17 липня 2021 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // Status Quo. — 19.09.2009