Зустрічі після опівночі
Зустрічі після опівночі | |
---|---|
фр. Les Rencontres d'après minuit | |
Жанр | драма |
Режисер | Ян Гонсалес |
Продюсер | Сесіль Вашере |
Сценаристи | Ян Гонсалес Ребекка Злотовськи |
У головних ролях | Кейт Моран Нільс Шнайдер Ерік Кантона |
Оператор | Саймон Бофіл |
Композитори | Ентоні Гонсалес, M83 |
Художник | Сідні Дюбуа |
Тривалість | 91 хв. |
Мова | французька |
Країна | Франція |
Рік | 2013 |
Дата виходу | 20 травня 2013 (Каннський МКФ) 13 листопада 3013 (Франція) |
Кошторис | 1,32 млн €[1] |
IMDb | ID 2811878 |
Рейтинг | IMDb: |
«Зустрічі після опівночі» (фр. Les Rencontres d'après minuit) — французька еротична драма, поставлена режисером Яном Гонсалесом у 2013 році. Прем'єра фільму відбулася 20 травня 2013 року на 66-му Каннському кінофестивалі де він брав участь у програмі «Тиждень критиків». Музику до стрічки написав брат режисера Ентоні Гонсалес з групою M83. Французький футболіст та колишній гравець «Манчестер Юнайтед» Ерік Кантона знявся в ролі «Жеребця».
Молоді коханці-геї Алі і Матіас, втомившись від повсякденної рутини, вирішили істотно розмаїтити своє сексуальне життя. Разом зі своїм покоївкою-трансвеститом Удо вони влаштовують на своїй розкішній віллі свінг-вечірки, які завжди проводяться після опівночі. До них приєднуються гості – Повія, Зірка, Жеребець і Тінейджер. Незабаром з'ясовується, що за кожним псевдонімом криються власні комплекси, особливості сексуальних уподобань і приховані у підсвідомості таємні бажання...
Кейт Моран | ···· | Алі |
Нільс Шнайдер | ···· | Матіас |
Ніколя Морі | ···· | Удо |
Ерік Кантона | ···· | «Жеребець» |
Фаб'єнн Баб | ···· | «Зірка» |
Ален-Фаб'єн Делон | ···· | «Тінейджер» |
Джулі Бремон | ···· | «Повія» |
Беатріс Даль | ···· | «Пані комісар» |
Жан-Крістоф Буве | ···· | головний бригадир |
Домінік Беттенфельд | ···· | співробітник поліції |
Les rencontres d'après minuit | |
---|---|
Саундтрек-альбом | |
Композитор | Ентоні Гонсалес, M83 |
Дата випуску | 18 листопада 2013 |
Жанр | Саундтрек |
Тривалість | 34:00 |
Список треків[2] | ||
---|---|---|
# | Назва | Тривалість |
1. | «L'inconnu» | 1:56 |
2. | «Nous» | 1:36 |
3. | «Vision» | 1:55 |
4. | «A la lumière des diamants» | 1:37 |
5. | «Mon enfant» | 3:04 |
6. | «First Light» | 0:36 |
7. | «Ali & Matthias» | 2:14 |
8. | «A la lumière des diamants II» | 1:37 |
9. | «Holograms» | 2:22 |
10. | «Vision II» | 2:22 |
11. | «Nous II» | 1:31 |
12. | «Ali & Matthias II» | 2:12 |
13. | «To Sudden Silence» | 2:33 |
14. | «Adieux» | 1:04 |
15. | «Un nouveau soleil» | 6:42 |
34:00 |
Нагороди та номінації фільму «Зустрічі після опівночі»[3][4] | |||||
---|---|---|---|---|---|
Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
2013 | 66-й Каннський кінофестиваль | Золота камера | Зустрічі після опівночі | Номінація | |
Queer Palm | Номінація | ||||
Міланський кінофестиваль | Найкращий художній фільм | Перемога | |||
Каталонський міжнародний кінофестиваль у Сіджасі | Приз «Нове бачення» за найкращий фільм | Номінація | |||
Афінський міжнародний кінофестиваль | «Золота Афіна» за найкращий фільм | Перемога |
- ↑ Les rencontres d'après minuit (2013) на JPBox-Office
- ↑ Les Rencontres d'après minuit (OST) - M83 на SensCritique
- ↑ Нагороди та номінації фільму «Зустрічі після опівночі» [Архівовано 2022-06-30 у Wayback Machine.] на сайті IMDb
- ↑ Récompenses et nominations pour le film Les rencontres d'après minuit [Архівовано 12 липня 2015 у Wayback Machine.] на AlloCiné
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Офіційний трейлер фільму |
- Зустрічі після опівночі на сайті IMDb (англ.) (станом на 2.03.2016)
- Зустрічі після опівночі на сайті AlloCiné (фр.) (станом на 2.03.2016)