Зюльфю Ліванелі
Зюльфю Ліванелі | |
---|---|
тур. Zülfü Livaneli ![]() | |
![]() | |
Ім'я при народженні | ст.-тюрк. Ömer Zülfü Livanelioğlu ![]() |
Псевдо | O. Z. Livaneli[1] ![]() |
Народився | 20 червня 1946[2][3] (78 років) ![]() Ilgınd, Конья, Туреччина ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | композитор, політик, кінорежисер, поет, співак, письменник, сценарист ![]() |
Alma mater | TED Ankara College Foundation Schoolsd ![]() |
Знання мов | турецька[4] ![]() |
Членство | ПАРЄ ![]() |
Посада | Член Великих національних зборів Туреччини[d], представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[5] і заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[5] ![]() |
Партія | Республіканська народна партія (2005) ![]() |
Нагороди | |
IMDb | ID 0515101 ![]() |
Сайт | livaneli.gen.tr ![]() |
Омер Зюльфю Ліванелі (тур. Ömer Zülfü Livaneli, рід. 20 червня 1946 р. Илгин) — сучасний турецький музикант, композитор, письменник, кінорежисер і політичний діяч.
У 70-ті роки XX століття, після арешту, З. Ліванелі, який дотримувався лівих, соціалістичних поглядів, з політичних міркувань був змушений покинути Туреччину. Спочатку він мешкав у Стокгольмі, потім в Парижі й Афінах. У 1984 році він повертається в Туреччину, і дає у Стамбулі концерт, виконавши на ньому свою пісню «Мархаба» (Ласкаво просимо), яку захоплено зустріли його численні шанувальники.
З. Ліванелі є лауреатом численних турецьких і міжнародних премій, його пісні перекладені багатьма мовами і виконувалися такими майстрами, як Джоан Баез, Марія Фарандурі та ін. Ліванелі — автор музики до більш ніж 300 пісень і 30 кінофільмів. Особливою популярністю на батьківщині користуються його пісні на вірші Назима Хікмета. Він також написав музику для балету і 5 театральних постановок.
Як письменник, Ліванелі створив 14 художніх та публіцистичних творів, як кінорежисер — поставив 3 кінофільми. Лауреат премій Золота пальма Фестивалю Середземноморського кіно у Валенсії (1989) і Золота антилопа кінофестивалю в Монпельє. Фільм Ліванелі Туман, поставлений за написаним ним же однойменним романом, був номінований на звання Кращого європейського кінофільму. Фільми З. Ліванелі з успіхом демонструвалися не тільки в Туреччині, але і в США, у Франції, в Німеччині, Японії, Швейцарії та інших країнах, а також транслювалися BBC, німецькими, японськими, іспанськими та канадськими телекомпаніями.
З. Ліванелі — близький друг грецького композитора Мікіса Теодоракіса. Спільно вони організували в 1986 році Комітет греко-турецької дружби. У жовтні 1986 року Ліванелі, на запрошення Чингіза Айтматова, приїжджає в Киргизстан, де бере участь у створенні Іссик-кульського форуму. З 1995 року він — особистий радник генерального директора ЮНЕСКО Федеріко Майора. З 1996 — отримує звання посла ЮНЕСКО.
У 2002—2007 роках З..Ліванелі — депутат турецького парламенту від Республіканської народної партії.
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119272903 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б pace.coe.int
![]() |
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |