Вбивство Ірини Фаріон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вбивство Ірини Фаріон
Місце атакивулиця Томаша Масарика, Львів, Україна
Координати49°51′23.500000100001″ пн. ш. 24°0′53.900000100003″ сх. д. / 49.85653° пн. ш. 24.01497° сх. д. / 49.85653; 24.01497
Мета атакиІрина Фаріон
Дата19 липня 2024
19:30
Загиблі1
ПідозрюваніВ'ячеслав Зінченко

Вбивство Ірини Фаріон скоєно 19 липня 2024 року о 19:30 у Львові на вулиці Томаша Масарика. Невідомий поранив її в голову, після чого Фаріон госпіталізували. О 23:30 за місцевим часом вона померла в лікарні. Порушено кримінальну справу. За кілька днів після початку розшукових дій затримали підозрюваного.

Особа вбитої

[ред. | ред. код]
Докладніше: Фаріон Ірина Дмитрівна

Ірина Фаріон була мовознавицею, громадською діячкою, народним депутатом VII скликання й професором кафедри української мови Національного університету «Львівська політехніка». Була відома своїми різкими заявами та часто потрапляла в скандали. Наприклад, 2019 року заявила, що російськомовне населення східних регіонів України є «авторами війни», «якби не було отих москворотих, не мав би кого Путін захищати». У 2023 році під час інтер'ю з Еммою Антонюк так висловилася про Маріуполь, який захопили російські війська, та його мешканців: «Це кармічність… Є закон, який називається детермінізм. […] Все, що ми зараз маємо — це причина та наслідки», далі наголосивши на українській практиці голосування за проросійських політиків. В інтерв'ю Яніні Соколовій у листопаді 2023 року заявила, що не може назвати українцями російськомовних військовиків ЗСУ, зокрема йшлося про воїнів полку «Азов». Ці та інші висловлювання викликали обурення частини суспільства та широкий резонанс у ЗМІ.[1][2][3]

Перед убивством

[ред. | ред. код]

За 3 години до вбивства Фаріон зробила останній допис у соцмережах з анонсом виходу нового епізоду «Гену українців», своєї програми на львівському телеканалі «НТА», наступного понеділка[4][5]. За словами друга родини, незадовго до замаху вона телефонувала дочці й повідомила їй про завершення запису відео для власного YouTube-каналу та готовість заїхати до неї з онуками на вечерю[6]. Наступного дня, у суботу, за словами доньки, Фаріон планувала вирушити з сім'єю на море в Болгарію для відпочинку на два тижні[7][8][9].

Перебіг подій

[ред. | ред. код]

Близько 19:30 у п'ятницю 19 липня 2024 року Фаріон поранено в потилицю із застосуванням вогнепальної зброї біля будинку № 3 у Львові по вулиці Томаша Масарика, де вона жила.[10] Фаріон очікувала таксі з валізою в руках[11]. Нападник, як стверджують свідки, був у рукавичках і використовував пістолет без глушника[7][8]. Після госпіталізації потерпіла перебувала в критичному стані, глибокій мозковій комі та на штучній вентиляції легень[12]. Попри надану медичну допомогу Ірина Фаріон померла в лікарні Святого Пантелеймона близько 23:20[13][14].

Похорон

[ред. | ред. код]

Похорон Ірини Фаріон відбувся 22 липня 2024[15]. Попрощатися з нею прийшли кілька тисяч людей біля Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла у Львові, де її проводжали в останню путь. Похована на львівському Личаківському цвинтарі, неподалік могили Володимира Івасюка.[16]

Розслідування

[ред. | ред. код]

Слідство розглядає дві версії мотивів убивства: «громадська, політична діяльність» і «особиста неприязнь». Стверджують, що вбивця чи його спільник понад тиждень стежив за будинком, в якому мешкала Фаріон, і ретельно спланував напад. За словами міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, на місці вбивства знайдено гільзу та встановлено калібр зброї[17]. З'ясовано, що постріл здійснено кулею 9 мм[7]. Проте, правоохоронці досі не знайшли зброю, з якої вбили мовознавицю[18].

21 липня правоохоронні органи оприлюднили зовнішність людини, яка може бути причетна до вбивства Ірини Фаріон, та оголосили розшук. Цього ж дня поліція знайшла дачний будинок у лісовій місцевості урочища Голоско в Шевченківському районі Львова, де, за версією слідства, міг переховуватися вбивця. У ньому знайшли речі, які могли належати нападнику, зокрема пластиковий посуд, матрац, подушки, попільничку з недопалками та інші предмети[19]. За показами свідків, убивця також стежив щодня з 11 липня, сидячи біля сусіднього під'їзду й залишаючи місце лише на кілька годин в обід. Іноді він носив сумку, в якій, на думку поліції, була зброя.[7]

24 липня відповідальність за вбивство взяло на себе російське неонацистське угруповання NS/WP Crew(інші мови), члени якого начебто вбили мовознавицю як «шкідницю» та «расову зрадницю», додавши до заяви 10-секундний відеоролик нібито з моментом самого вбивства[20]. За словами Клименка, тунель та автівка з відео збігаються з тими, що були у дворі загиблої.[21]

Слідство припускає, що постріл було здійснено зі переробленого стартового пістолета. «Такі патрони надходили в Україну у 2017—2018 роках, загалом надійшло близько 1 млн штук. Це специфічна куля, небойова. Зараз маємо встановити, де ця куля була придбана, можливо, на чорному ринку», — зауважив Ігор Клименко. У історії веб-переглядів телефону хлопця правоохоронці побачили посилання на пошук стартового пістолета, який він підшуковував ще з середини травня. Правоохоронці сподіваються знайти пістолет вже найближчим часом. «Стосовно пістолета, то він обмовився, що заховав його», — додав Ігор Клименко. Слідство встановлює, де підозрюваний міг навчатися стрілецькій справі[22]. Під час обшуку 14 серпня правоохоронці знайшли пістолет ФОРТ 12-Р, магазин, набої та ще низку доказів[23].

Підозрюваний

[ред. | ред. код]

25 липня у Дніпрі затримано 18-річного підозрюваного у вбивстві — В'ячеслава Зінченка[24][25]. Під час розслідування «перевірено кожен куточок» маршруту відходу стрільця та оглянуто близько 100 га лісу. Підозрюваного вдалося вистежити, а його особу встановили завдяки фото та зображенням зі смарт-камер відеоспостереження. Він орендував щонайменше три квартири у Львові під час підготовки до злочину. Наразі перебуває під вартою, слідство вважає його виконавцем злочину[26]. На одному з відео можна помітити підозрюваного за пів хвилини до пострілу. На іншу камеру спостереження також потрапило його перевдягання з маскувального одягу у звичайний.[21] Одяг для маскування (панаму, окуляри, сумку через плече тощо) підозрюваний відправив у Львів із Дніпра «Новою поштою».[27]

В'ячеслав Зінченко народився 2006 року. У 2023 році закінчив Дніпровську гімназію № 62 в місті Дніпрі та вступив до Дніпровського державного університету внутрішніх справ на заочне навчання. Під час затримання в його телефоні виявлено ненадіслане текстове повідомлення у формі «прощальної записки» батькам, два рядки якого пізніше правоохоронці оприлюднили на брифінгу. Батько затриманого, який перебуває на фронті, заявив, що його син не мав мотивів для вбивства Ірини Фаріон та «не мав ніяких українофобських поглядів, він патріот»[28]. Матір працює в одному з навчальних закладів Дніпра[29], у коментарі «Слідство.Інфо» заявила, що її син не міг вистрілити, бо не мав ні мотивів, ні досвіду. На її думку, людина на поширених поліцією фото не схожа на її сина, який міг би бути максимум співучасником[30].

За інформацією ЗМІ, Зінченко у телеграмі критикував євреїв на чолі України та стверджував, що українські праві рухи (Азов та Правий сектор) воюють за інтереси євреїв в обмін на заохочення від них тощо[31][32][29].

У залі суду під час обрання йому запобіжного заходу підозрюваний не визнав своєї вини, а численні запитання журналістів про вбивство назвав «нудятиною»[30].

Реакція

[ред. | ред. код]

Президент України Володимир Зеленський засудив напад, а також заявив, що виконавці злочину мусять понести відповідальність[33].

Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов, коментуючи загибель Фаріон, заявив, що «ворог прагне використати будь-які інструменти, аби роз'єднати нашу націю». «Холоднокровне вбивство відомої мовознавиці — виклик для всього українського суспільства, злочин проти основоположних прав і свобод українців. Ця трагедія вкотре продемонструвала: ворог прагне використати будь-які інструменти, аби роз'єднати нашу націю». За його словами, Ірина Фаріон «загинула за українську позицію»[34].

Всеукраїнське об'єднання «Свобода», до якого належала Ірина Фаріон, заявило, що вбивство вигідно Росії: «За українську мову москва стріляє у скроню». Злочин, на їхню думку, став можливим через відсутність очищення влади з початку повномасштабного вторгнення[35]. Також партія обіцяла фінансову винагороду за будь-яку інформацію, що допоможе впіймати вбивцю. Осередок ВО «Свобода» в США оголосив винагороду у розмірі $10 тис. за інформацію, що сприятиме затриманню злочинця.[36]

Колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко назвав убивство «демонстрацією ефективності» нового очільника 5-го управління ФСБ РФ з оперативної інформації та міжнародних зв'язків Олексія Комкова[37].

Письменниця Оксана Забужко припустила наявність «російського сліду» в убивстві та піддала сумніву те, що затриманий юнак був причетним до нього через показові прогулянки перед камерами. Забужко зазначила, що це вбивство було подібним до вбивства Гавриїла Костельника 1948 року.[38]

23 липня на пленарному засіданні Львівської міської ради депутати запропонували перейменувати одну з вулиць на честь Ірини Фаріон у рамках деколонізації у Львові, Брюховичах чи Винниках[39]. 2 серпня 2024 Івано-Франківська міська Рада прийняла рішення щодо перейменування вулиці Гвардійської на Ірини Фаріон в Івано-Франківську[40] та затвердили програму українізації пам'яті Ірини Фаріон в Івано-Франківській громаді[41].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Вбивство Ірини Фаріон: чим відома мовознавиця та колишня нардепка. 24 Канал (укр.). 20 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  2. ↑ Ліпич, Ольга (19 липня 2024). Висміювала російськомовних і скандалила з військовими: що відомо про Ірину Фаріон, яку застрелили у Львові. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 31 липня 2024.
  3. ↑ Фаріон пояснила історичну першопричину трагедій у Бучі, Маріуполі та Ізюмі. ГЛАВКОМ (укр.). 6 грудня 2022. Процитовано 31 липня 2024.
  4. ↑ Ірина Фаріон перед замахом розповідала про українських героїв: останній допис був за кілька годин до нападу. Телеграф (укр.). 19 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  5. ↑ Про кого за кілька годин до смерті згадувала Ірина Фаріон: останній допис філологині. 24 Канал (укр.). 20 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  6. ↑ Вбивство Ірини Фаріон. Деталі замаху, версії слідства та чим була відома львівська професорка. Українська правда (укр.). Процитовано 31 липня 2024.
  7. ↑ а б в г Слідство у справі Фаріон має безпосередніх свідків убивства - джерело. Укрінформ. Процитовано 24 липня 2024.
  8. ↑ а б У Львові стріляли у Фаріон: вона у критичному стані, — ЗМІ (фото). Фокус. Процитовано 21 липня 2024.
  9. ↑ «Мали їхати на море». Донька Фаріон розповіла про останні дні мовознавиці. ГЛАВКОМ (укр.). 22 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  10. ↑ Ірину Фаріон вбито пострілом в потилицю, а не у скроню. Варта 1 (укр.). 3 серпня 2024. Процитовано 5 серпня 2024.
  11. ↑ «Вона їхала зі Львова»: у вбивстві Фаріон на це ніхто не звертає уваги (ФОТО/ВІДЕО). Радіо ТРЕК (укр.). 20 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  12. ↑ «Продовжуємо боротися за її життя» – лікарі розповіли про стан Ірини Фаріон після замаху. Радіо Свобода (укр.). 19 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  13. ↑ Ірина Фаріон померла після замаху у Львові. Усі деталі вбивства. BBC News Україна (укр.). 19 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  14. ↑ Ірина Фаріон померла в лікарні. ФОКУС (укр.). 19 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  15. ↑ Во Львове в последний путь провожают Ирину Фарион (фото, видео). РБК-Украина (рос.). Процитовано 22 липня 2024.
  16. ↑ Похорон Ірини Фаріон. У Львові зібралися тисячі людей. BBC News Україна (укр.). 22 липня 2024. Процитовано 1 серпня 2024.
  17. ↑ Версії, експертизи, пошук стрілка. Що відомо про вбивство Фаріон на ранок. РБК-Україна. Процитовано 21 липня 2024.
  18. ↑ Вбивство Ірини Фаріон: усі версії, прощальний лист підозрюваного та реакція батьків на вчинок сина. ТСН.ua (укр.). 30 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  19. ↑ Вбивство Фаріон: поліція знайшла будиночок у лісі, яким міг користуватися кілер. Українська правда (укр.). Процитовано 2 серпня 2024.
  20. ↑ Відповідальність за вбивство Фаріон нібито взяло на себе неонацистське угруповання — Astra. hromadske.ua (укр.). 24 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  21. ↑ а б Знайшли гільзу від спортивної кулі: нові відомості про вбивство Ірини Фаріон / Суспільне
  22. ↑ Zaxid.net (26 липня 2024). «Він обмовився, що заховав пістолет». ZAXID.NET (укр.). Процитовано 22 серпня 2024.
  23. ↑ Під час обшуку у справі вбивства Фаріон правоохоронці знайшли пістолет ФОРТ з патронами. Варта 1 (укр.). 22 серпня 2024. Процитовано 22 серпня 2024.
  24. ↑ В Дніпрі затримали 18-річного підозрюваного у вбивстві Фаріон. Українська правда. Процитовано 25 липня 2024.
  25. ↑ Стало відоме ім'я вбивці Ірини Фаріон: що про нього відомо. НТА. Процитовано 26 липня 2024.
  26. ↑ Орендував три квартири, готуючи злочин: Клименко розкрив деталі затримання підозрюваного у вбивстві Фаріон. OBOZ.UA. Процитовано 25 липня 2024.
  27. ↑ Вбивство Фаріон: як готувалося і що сказав підозрюваний у суді. BBC News Україна (укр.). 26 липня 2024. Процитовано 5 серпня 2024.
  28. ↑ "Хотів долучитися до війська": батько підозрюваного у вбивстві Фаріон розповів про сина. OBOZ.UA. Процитовано 26 липня 2024.
  29. ↑ а б Постріл зблизька і прощальний лист. Як підозрюваний у вбивстві Фаріон готувався до злочину і що відомо про його мотиви — усі нові деталі (укр.). NV (New Voice). 26 липня 2024. Процитовано 27 липня 2024.
  30. ↑ а б Вбивство Ірини Фаріон: усі версії, прощальний лист підозрюваного та реакція батьків на вчинок сина. ТСН.ua (укр.). 30 липня 2024. Процитовано 31 липня 2024.
  31. ↑ Ультраправий футболіст з тягою до психології: що відомо про підозрюваного у вбивстві Фаріон (укр.). 24 Канал. 26 липня 2024. Процитовано 27 липня 2024.
  32. ↑ Журналісти ідентифікували підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон (укр.). Zaxid.net. 25 липня 2024. Процитовано 27 липня 2024.
  33. ↑ Зеленський про замах на Фаріон: лікарі борються за її життя, нападника шукають (укр.). Українська Правда.
  34. ↑ Свобода, Радіо (22 липня 2024). Буданов про вбивство Фаріон: «ворог прагне використати будь-які інструменти» для розʼєднання українців. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 12 серпня 2024.
  35. ↑ За українську мову стріляють у скроню, - у "Свободі" відреагували на вбивство Фаріон. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly (укр.). Процитовано 31 липня 2024.
  36. ↑ За інформацію про вбивцю Фаріон обіцяють винагороду. Gazeta.ua. Процитовано 22 липня 2024.
  37. ↑ Вбивство Фаріон є спецоперацією ФСБ. umoloda.kyiv.ua (укр.). Процитовано 5 серпня 2024.
  38. ↑ Смерть Фаріон. Оксана Забужко розповіла, що не так з імовірним підозрюваним. Главком. 20 липня 2024. Процитовано 27 липня 2024.
  39. ↑ У Львові на честь Фаріон можуть назвати вулицю, – міськрада. 24 Канал. 23 липня 2024. Процитовано 24 липня 2024.
  40. ↑ Zaxid.net (2 серпня 2024). Івано-Франківськ першим в Україні перейменував вулицю на честь Ірини Фаріон. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 12 серпня 2024.
  41. ↑ Zaxid.net (2 серпня 2024). В Івано-Франківську затвердили програму українізації пам’яті Ірини Фаріон. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 12 серпня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вбивство_Ірини_Фаріон&oldid=43612768