Перейти до вмісту

Зірченко Михайло Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зірченко Михайло Павлович
Народився23 грудня 1927(1927-12-23) Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер4 лютого 2019(2019-02-04) (91 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ростов-на-Дону, Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materРосійський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова і Ростовське художнє училище імені Митрофана Грекова Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією»
праведник народів світу
Зовнішні зображення
Фотопортрет Михайла Зірченка для журналу Esquire
Стенд «Тижня пам'яті жертв Голокосту» в Москві

Михайло Павлович Зірченко (23 грудня 1927(19271223) — 4 лютого 2019, Ростов-на-Дону) — радянський і російський художник, який під час Голокосту разом з батьком Павлом Зірченком урятував групу з 32 євреїв.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 23 грудня 1927 року в Українській РСР.

Село Благодатне Дніпропетровської області, в якому жила сім'я Зірченко, було окуповано німцями, але постійного гарнізону в ньому не було. Восени 1942 року до села прийшли 32 єврейські біженці, переважно жінки та діти з Єнакієва, яких Михайло з батьком ховали від німецьких облав. Михайло з дитинства добре малював і виготовив для євреїв підроблені посвідчення особи, які врятували їм життя.

Восени 1943 року, перед звільненням села Михайло потрапив в облаву, німці ловили і забирали всіх чоловіків та підлітків, які могли б приєднатись до наступаючого радянського війська. Разом із двоюрідним братом Сергієм був спійманий і спрямований в табір для військовополонених на станції біля села Лошкарівка. Пробувши там близько місяця, Михайло з братом втекли під час одного з авіанальотів радянської авіації. Добравшись додому і підлікувавшись, в 1944 році 17-річний юнак був мобілізований в РККА і відправлений на фронт. Після закінчення Великої Вітчизняної війни взяв участь в радянсько-японській війні і демобілізувався тільки через сім років. Був нагороджений медалями.

По закінченню війни Михайло Зірченко навчався в Строгановському училищі в Москві (нині Московська художньо-промислова академія імені С. Г. Строганова ). Потім він закінчив Греківське училище в Ростові-на-Дону, де і залишився жити.

Працював в Ростовському художньому фонді в відділі монументальних робіт. Дружина - Лідія Михайлівна, технолог-харчовик; син Олександр - військовий, майор.

Звання Праведника народів світу Михайло Павлович отримав на церемонії, організованій Яд Вашем 16 листопада 2004 року в Москві. 21 січня 2020 року в рамках «Тижня пам'яті жертв Голокосту» в Москві на мультимедійній виставці «Рятівники» його подвигу був присвячений окремий стенд експозиції. В РФ вшановується як один із небагатьох російських праведників народів світу. В Україні, в селі Благодатне на честь батька та сина названа вулиця Родини Зірченків[2].

Помер 4 лютого 2019 року в Ростові-на-Дону[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ The Righteous Among the Nations Database
  2. ↑ У рамках проекту «Праведники мого міста» перейменовано вже 12 вулиць. Єврейська конфедерація України (укр.). Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
  3. ↑ В Ростове-на-Дону умер художник, спасший во время войны 32 человека. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 29 травня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зірченко_Михайло_Павлович&oldid=35141401