И друг мой грузовик
| ...и Друг Мой Грузовик | |
|---|---|
 На «Басовищі» 2008 | |
| Основна інформація | |
| Жанр | альтернативний рок[1] фанк-рок Тріп-хоп[2] Ню-метал |
| Роки | з 1997 - 2012 |
| Країна |  Україна |
| Місто | Дніпро |
| Мова | російська, українська, штучна[3] |
| Склад | Антон Слєпаков Ростислав Чабан Денис Швець |
| Колишні учасники | Володимир Бусель Володимир Нестриженко Юрій Жигарєв |
| gruzovik.dp.ua | |
И друг мой грузовик у Вікісховищі | |
…и Друг Мой Грузови́к — музичний колектив з України, що вирізняється своїм мінімалістичним складом, який містить в собі лише ритм-секцію (ударні та бас) та своєрідний вокал.
Гурт виник 1997 року для одного виступу на місцевому рок-фестивалі. Виступ колективу викликав фурор і Антон Сліпаков (вокал), Ростислав Чабан (бас-гітара) і Володимир Бусель (ударні) вирішили продовжити спільну творчість. Перший демозапис гурту було зроблено в 1998. Перший відеокліп «Колеса» з'явився у ротації російських та українських музичних каналів у 1999. 2000 року гурт випустив однойменний альбом і взяв участь у програмі «Антропология». Кліпи на пісні «Урок» та «Otto Sander» вийшли в 2001 та 2002 роках. Потім з'явився незалежний від лейблів альбом «Воланчик». Для каналу Enter вийшов концерт «Ты и друг мой грузовик».
2003 року з ансамблю пішов барабанщик Володимир Бусель, забравши з собою перше слово в назві. За барабани сів Володимир Нестриженко. В оновленому складі команда зіграла на каналі М1 у програмі «tvій формат». Навесні 2004 в команді з'явився новий барабанщик Юрій Жигарєв. Потім спільно з гуртом «Дети Picasso» у світ вийшов синґл, а також було випущено альбом «Еще маленький». 2007 року гурт записав свій найсуперечливіший альбом «Ищу друга». Річ у тім, що музиканти відійшли від своєї концепції звучання, залучили сесійних музикантів для запису альбому. Хоча звучання кардинально не змінилося, і основним інструментом все ще залишався бас, проте сам факт присутності електро-гітар змусив замислитися. Тур на підтримку нової платівки колектив провів у класичному складі. Буквально за тиждень до нового 2008 року гурт виступив у програмі «День Артиста», де оголосив про свій розпад.
2008 року вийшов спліт-синґл «Мелех», заснований на матеріалах спонтанного студійного запису з ізраїльським авангардним гуртом «Крузенштерн и Пароход» в кінці туру «… иДМГ» Ізраїлем 2006 року.
Під час підготовки текстів до «Ищу друга» фронтмен гурту зрозумів, що весь його матеріал значно подорослішав і вже не вміщається в той вузький формат. Оскільки матеріалу було досить багато, найбільш «форматні» тексти було покладено на музику й вони ввійшли до альбому «Грузовиків». Згодом Сліпаков почав пошуки музикантів, які могли б грати в його новому гурті, але безуспішно. Тим часом Чабан все більше став займатися грою на гітарі та клавішних. Удвох музиканти взялися за запис нового альбому. Навесні ансамбль «НеГрузовики» у складі Сліпакова, Чабана, та Дениса Швеця оголосив триб'ют-тур. У турі колектив грав старі пісні. Нова платівка шокувала шанувальників гурту кардинальною відмінністю від інших записів. Це дорослий, електронний, часом досить депресивний альбом, який має назву «Не улыбаются».
Під час зведення альбому гурт активно гастролював. На репетиційній базі було записано пісню «Радиостанции», за словами гурту — абсолютно своїми силами. Незважаючи на провокаційний текст, деякі FM-станції поставили цю пісню в ротацію.
За всю свою історію «…иДМГ» відіграли величезну кількість концертів, виступили на багатьох фестивалях та зіграли в ефірі багатьох каналів. Варто відзначити виступ на Сіґеті в 2008. Також варто сказати, що з тура в тур гурт майже не змінює клуби, в яких виступає.
- «иДМГ» взяли участь у записі платівки «Хор монгольських міліціонерів» на слова Сергія Жадана.
- Гурт «Lюk» присвятив Сліпакову пісню «Антон». До того ж альбому увійшла пісня «Митхун Чакраборти», в якій чоловічу партію виконав саме Сліпаков.
- Теперішні
- Антон Сліпаков — тексти, вокал (з 1997 понині)
- Ростислав Чабан — мультиінструменталіст (з 1997 понині)
- Денис Швець — ударні (з 2007 понині)
- Олег Ткач — звукорежисер (2008 — наші дні)
- Олена Бєлєнтьєва — директор (1997 — наші дні)
- Колишні
- Володимир Бусель — ударні (1997—2003)
- Володимир Нестриженко — ударні (2003—2004)
- Юрій Жигарєв — ударні (2004—2007)
- Я и друг мой грузовик (2001)
- Воланчик (2002)
- Еще маленький (2005)
- Ищу друга (2007)
- Не улыбаются (2008)
- Живот (2010)
- Стилизация послевкусия (2011)
- Годы геологов (2012)
- Живопись (разом із Дети Picasso) (2005)
- Мелех (разом із Крузенштерн И Пароход) (2008)
| Рік | Назва |
|---|---|
| 1999 | «Колеса» |
| 2001 | «Урок» |
| 2002 | «Otto Sander» |
| 2003 | «Мотогонки» |
| 2005 | «Ганда» |
| 2009 | «Черный Ящик» |
| 2009 | «Архитектура» |
| 2010 | «Радиостанции» |
| 2010 | «Прививка» (Live) |
| 2010 | «Папа играет на бас-гитаре» |
| 2011 | «Стилизация послевкусия» |
| 2011 | «Удобен» |
| 2012 | «Геологи в Спиваках» |
- Офіційна сторінка гурту [Архівовано 1 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- Офіційний блоґ «НеГрузовики» [Архівовано 6 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю Антона Слепакова [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.] на каналі Торф ТВ