Йоахім Ернст (герцог Ангальтський)
Йоахім Ернст | |
---|---|
нім. Joachim Ernst von Anhalt | |
Народився | 11 січня 1901[1][2] Дессау, Landkreis Dessaud, Ангальтське князівство, Німецька імперія |
Помер | 18 лютого 1947[1][2] (46 років) Спецтабір НКВС № 2, Веймар, Тюрингія[d], Радянська зона окупації Німеччини, окупована союзниками Німеччина, Німеччина |
Поховання | Балленштедт |
Країна | Німеччина |
Діяльність | колекціонер мистецтва, правитель |
Знання мов | німецька |
Титул | герцог |
Посада | Duke of Anhaltd |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
Рід | House of Ascania (Anhalt-Dessau branch)d |
Батько | Едуард (герцог Ангальтський)[2] |
Мати | Луїза Шарлотта Саксен-Альтенбурзька[2] |
Брати, сестри | Princess Friederike of Anhaltd, Prince Leopold of Anhaltd, Марія Августа Ангальтська, Prince Eugen of Anhaltd і Prince Wolfgang of Anhaltd |
У шлюбі з | Elisabeth Strickrodtd і Duchess Editha, Duchess of Anhaltd |
Діти | Princess Alexandra of Anhaltd[2], Princess Anna Luise of Anhaltd, Prince Friedrich, Prince of Anhaltd, Princess Edda of Anhaltd і Prince Eduard, Prince of Anhaltd |
Нагороди | |
Герцог Йоахім Ернст Вільгельм Карл Альбрехт Леопольд Фрідріх Моріц Ердманн Ангальтський (нім. Joachim Ernst Wilhelm Karl Albrecht Leopold Friedrich Moritz Erdmann Herzog von Anhalt; 11 січня 1901, Дессау — 18 лютого 1947, Бухенвальд) — останній правитель Ангальта.
Син герцога Едуарда Ангальтського і його дружини Луїзи, уродженої принцеси Саксен-Альтенбурзької. Після смерті батька 13 вересня 1918 року успадкував трон, проте через неповноліття Йоахіма Ернста обов'язки герцога виконував його дядько, принц-регент Аріберт. Після Листопадової революції 12 листопада 1918 року принц Аріберт був змушений зректися престолу від імені племінника і всього Ангальтського дому. Решту життя герцог прожив в сімейному замку Балленштедт. 15 серпня 1939 року подав заявку на вступ в НСДАП, яка була прийнята 1 листопада (квиток №7 267 717), проте залишався переконаним противником нацизму. В січні 1944 року був заарештований та ув'язнений в концтаборі Дахау. У вересні 1945 року заарештований радянською окупаційною владою і був ув'язнений в концтаборі Бухенвальд, де помер від виснаження, викликаного важкими умовами ув'язнення.
В 1992 році російська прокуратура визнала Йоахіма Ернста політв'язнем і реабілітувала. 18 лютого 2007 року відбулось символічне перепоховання герцога: урна із землею з Бухенвальдського цвинтаря була похована під пам'ятним каменем біля мисливського будинку Реркопф. Після продажу будинку в 2011 році пам'ятний камінь був перенесений в двір замку Балленштедт.
Герцог Йоахім Ернст був одружений двічі. 3 березня 1927 року він одружився з Елізабет Штрікродт (1903—1971), але пара розлучилася в 1929 році. Шлюб був бездітним.
Вдруге герцог Йоахім Ернст одружився з Еддою-Шарлоттою фон Стефані-Марвіц (1905—1986) в замку Балленштедт 15 жовтня 1929 року. В пари народились 5 дітей:
- Марія Антуанетта (1930—1993)
- Анна Луїза (1933—2003)
- Леопольд Фрідріх (1938—1963)
- Едда (1940)
- Едуард (1941)
- Орден Альберта Ведмедя, великий хрест
- Пам'ятна медаль «Дерево миру» особливого класу з рубінами (Словаччина; 11 січня 2021, посмертно) — нагороджений з нагоди 120-річчя з дня народження «у пам'ять» як жертва політичних репресій.[3]
- Ralf Regener: Das anhaltische Dreiherzogsjahr 1918. In: Sachsen-Anhalt. Journal für Natur- und Heimatfreunde 25 (2015), H. 1, S. 19–21.
- Ralf Regener: Der Sturz der Askanier 1918 in Anhalt. Bedingungen, Verlauf und Nachwirkungen des Untergangs einer kleinstaatlichen deutschen Monarchie. 2. Aufl. Dessau-Roßlau 2014
- Народились 11 січня
- Народились 1901
- Уродженці Дессау
- Померли 18 лютого
- Померли 1947
- Померли у Веймарі
- Поховані в Балленштедті
- Члени НСДАП
- Кавалери ордена Альберта Ведмедя (Ангальт)
- Герцоги Ангальта
- Асканії
- Скинуті монархи
- В'язні концтабору Дахау
- Померли в концтаборі Бухенвальд
- Померли в таборах ГУЛАГу
- Люди, які отримали посмертне помилування