Йоганнес Бахманн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганнес Бахманн
нім. Johannes Bachmann
Народився22 березня 1890(1890-03-22)[1]
Вердау, Цвікау, Саксонія
Помер2 квітня 1945(1945-04-02)[1] (55 років)
Віллебадессен, Гекстер, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
·загиблий у бою
Країна Німеччина
Діяльністьвійськовослужбовець
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна[2]
ПосадаЛандрат
Військове звання Адмірал
Нагороди
Срібний німецький хрест
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Нагрудний знак морської артилерії
Нагрудний знак морської артилерії

Йоганнес Бахманн (нім. Johannes Bachmann; 22 березня 1890, Вердау — 2 квітня 1945, Варбург) — німецький військово-морський діяч, адмірал крігсмаріне (1 вересня 1942). Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Біографія

[ред. | ред. код]

1 квітня 1909 року вступив у ВМФ кадетом. В 1911 році закінчив військово-морське училище зі спеціальним курсом.

Учасник Першої світової війни, з 15 січня 1914 року — командир екіпажу і вахтовий офіцер на міноносцях 2-ї дивізії. З жовтня 1917 року командував міноносцями, а в 1919 році — ротою в 16-й піхотній бригаді рейхсверу.

З 21 серпня 1919 по 3 листопада 1920 року — командир роти батальйону берегової оборони «Куксгафен», з 8 вересня 1921 року — ад'ютант командувача в Куксгафені. З 4 жовтня 1923 року — артилерійський офіцер крейсера «Гамбург», з 4 жовтня 1925 — 2-й офіцер Адмірал-штабу в штабі військово-морської станції «Північне море». З 27 вересня 1928 року — навігаційний офіцер крейсера «Німф», з 17 квітня 1929 року — командир кадру екіпажу, з 6 листопада 1929 по 31 березня 1931 року — 1-й офіцер крейсера «Карлсруе». З 22 вересня 1931 року — радник Департаменту морської оборони Морського управління. 29 вересня 1933 року призначений директором Імперської морської служби (з 3 липня 1935 року — Морської служби) в Кенігсберзі. З 21 вересня 1935 року — командир легкого крейсера «Емден». 26 серпня 1936 року призначений начальником штабу військово-морської станції «Північне море». Брав участь в підготовці операцій флоту в Польській кампанії і під час операцій проти Данії і Норвегії.

З 21 серпня 1940 року — командувач береговою обороною Східної Фрісландії, з 14 листопада 1941 року — в Німецькій бухті. 22 червня 1942 року знятий з посади і переведений в резерв ОКМ, проте вже 8 серпня 1942 року призначений командувачем ВМС в Західній Франції. З 1 лютого 1943 року — командувач-адмірал на Атлантичному узбережжі. 6 березня 1943 року переведений в розпорядження Карла Деніца, 31 травня 1943 року звільнений у відставку.

Загинув внаслідок бойових дій.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. — 638 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в TracesOfWar
  2. Nuremberg Trials Project — 2016.